Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Комбайн.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

1.9. Класифікація механічних цехів

До основних ознак, що визначає різновид механічних цехів відносять:

1) серійність виробництва,

2) метод виробництва;

3) кількість встановлених верстатів;

4) максимальна маса оброблюваних деталей;

За серійності виробництва цех розрізняють:

Цех одиничного, дрібносерійного виробництва Кс = 20 ... 40;

Серійного, средньосерійного Кс = 5 .. 20;

великосерійного Кс = 3 ... 5;

Масового Кс = 1 ... 3.

Коефіцієнт серійності характеризується числом різноманітних операцій, закріплених за одним і тим же робочим місцем:

Кс = n / N,

де n - число деталей-операцій, які виконуються на ділянці, N - число одиниць устаткування, встановлених на верстаті.

За методом виробництва цех розрізняють потокового і не потокового виробництва.

Потокове виробництво - форма організації виробничого процесу, при якій всі операції узгоджені в часі, повторюються через строго визначені інтервали, всі робочі місця є спеціалізованими і розташовуються відповідно з ходом технологічного процесу.

У поточному виробництві втілюються всі принципи організації виробничого процесу, що забезпечує найбільш ефективне його функціонування. Потокові форми роботи найбільш поширені в масовому виробництві, але застосовуються також у серійному і одиничному.

Планування і управління матеріальним потоком при даній формі організації не представляють особливої ​​складності в силу опрацьованості питання впорядкування руху предметів праці в просторі і в часі, організації їх ритмічної обробки.

Потокове виробництво в своєму розвитку йде по шляху автоматизації: впровадження автоматичних ліній, верстатів з числовим програмним забезпеченням, ліній, містять обладнання з програмним управлінням, застосування мікропроцесорної техніки, промислових роботів, робототехнічних комплексів, гнучких виробничих систем.

Не потокового форма, яка застосовується в основному в одиничному, дрібносерійному і серійному виробництвах, часто розуміється як переважно невпорядкований рух предметів праці в просторі, поєднується з прогнозованим рухом у часі.

Найбільша складність організації не потокового виробництва в порівнянні з потокової полягає насамперед у необхідності впорядкування азіженія предметів праці в просторі, відомості хаотичних потоків в єдиний технологічний маршрут виробництва однотипної продукції.

Впорядкування руху деталей можливо тільки шляхом організації та односпрямованого руху, уніфікацією і типізацією технологічних процесів виготовлення деталей, закріплених за одним предметно-замкнутою ділянкою.

Для організації виробничого процесу в просторі використовують методи типізації технологічних процесів групової уніфікації.

Схеми технологічних процесів являють собою опис послідовності проходження оброблюваної деталі або складальної одиниці по всіх цехах, а всередині цехів - по всіх операціях із зазначенням даних про обладнання, оснастці, матеріальних і трудових нормативів, а також містять опис процесу виготовлення на всіх операціях.

Подальше впорядкування руху предметів праці засноване на оптимальному розміщенні необхідного складу верстатного парку виробничих ділянок відповідно до розроблених технологічними процесами або маршрутами. Для цього перспективно використовувати верстатний парк на гумовій підкладці, а всю технологічну проводку до верстатів здійснювати по верху. За кількістю встановлених верстатів, цех підрозділяють на малі, середні, великі.

Таблиця 2.

Тип машинобудівництва

Вага деталей Макс, тонна

Кількість верстатів в цеху

Малому до

Середньому

Великому понад

легкий

0.2

150

150..300

300

середній

2

125

125..250

250

Важкий: І групи

30

100

100..200

200

II групи

75

75

75...150

150

ІІІ групи

250

60

60..125

125

Особливо важкий

500

50

50.100

100

Максимальна маса оброблюваної деталі зумовлює технологічні можливості обладнання, підйомно-транспортних засобів та будівельну характеристику будівлі.

Для легкого машинобудування - обмежене використання підйомно-транспортних засобів.

Для середнього машинобудування передбачається використання підвісних кранів, електро-тельферів, пневматичних підйомників, вантажопідйомністю до 2-3 тонн і конвеєрів.

Для важкого машинобудування передбачається використання мостових опорних кранів, вантажопідйомністю від 30 до 250 тонн.

Механоскладальний або механічний цех складається з окремих ділянок або ліній. Механічний цех серійного виробництва зазвичай складається з ділянок по обробці валів, шестерень, корпусних деталей, іншими словами, являють собою предметно-замкнуті лінії.

В якості підйомно-транспортних засобів на ділянках механоскладальних цехів використовуються електрокари, автокари, мототележкі, підвісні кран-балки, консольні (п оворотні) крани з електротельфером та ін. Кількість кран-балок, необхідних для обслуговування ділянки (цеху), визначається на підставі довідкових даних . При механічній обробці деталей масою більше 20 кг застосовуються консольні крани, кількість яких берається в залежності від кількості обслуговуваних ними верстатів.

Планування обладнання. Верстати і все обладнання розташовуються на дільниці у порядку технологічного процесу. Найбільш раціональна розстановка, виходячи з принципів досягнення прямоточності, зменшення шляху переміщення деталей від верстата до верстата і при більш повному використанні підкранових площ. Верстати розташовують з урахуванням мінімальних відстаней (розривів) між ними і елементами будівель, норм ширини проходів та проїздів. При графічному зображенні планування необхідно вказати місце збору і видалення стружки від верстатів, місця майстрів і контролерів, а також підйомно-транспорного механізму, прийняті на ділянці або в цеху, відстані між колонами, а також показати всі розміри ділянки чи цеху.