2. Завдання щодо удосконалення вищої освіти України у контексті вимог Болонського процесу

Україна чітко визначила орієнтир на входження в освітній простір Європи, працює над практичною реалізацією Болонського процесу у вищий освіті України.

Учасники міжнародних науково-практичних семінарів визнаючи необхідність інтеграції вищої освіти і науки України в єдиний Європейський освітній ствердили, що:

1. Уряд України має прийняти усвідомлене політичне рішення про інтеграцію національної системи вищої освіти і науки в Європейський освітній і науковий простір, яке б було покладено в основу зовнішньої політики держави.

2. Багатоступенева система вищої освіти України, запро­ваджена законами України «Про освіту», «Про вищу освіту» та відповідними нормативними документами Кабінету Міністрів України і Міністерства освіти і науки України, в основному відповідає моделі, запропонованій країнами-учасницями Болонського процесу та зорієнтована на інтегрування національної системи вищої освіти до Євро­пейського освітнього та наукового простору.

3. Міністерству освіти і науки України та вищим навчальним закладам необхідно провести значну роботу щодо прийняття системи чітко встановлених та взаємовизначених ступенів через впровадження додатка до диплома, аби сприяти визнанню національної вищої школи Європейською системою вищої освіти.

4. Вищим навчальним закладам - учасникам педагогічного процесу - зосередити зусилля на апробації системи кредитів, узгодженої з Європейською системою перезарахування кредитів (ECTS), з подальшим поширенням цієї системи в національній системі вищої освіти.

5. Необхідно активізувати роботу щодо впровадження європейських критеріїв оцінки якості знань студентів, їх практичної підготовки, ефективності наукових досліджень, передбачивши зміну змісту і форми організації роботи державних і недержавних інституцій, що здійснюють контроль якості освіти.

6. Вищим навчальним закладам апробувати в умовах національної системи вищої освіти європейські критерії щодо розроблення навчальних планів, співпраці закладів освіти, схем мобільності та інтегрованих програм навчання, практичної підготовки та наукових досліджень.

Україна була і залишається активним учасником цих процесів. Закони України «Про освіту» та «Про вищу освіту», Національна доктрина розвитку освіти пройшли експертизу Ради Європи.

Постійно проводиться робота щодо удосконалення схеми побудови ступеневої вищої освіти. Найкращим варіантом є органічне поєднання принципів вітчизняної та світових структур вищої освіти. Проектування освітніх структур і впровадження нових моделей та програм процес надзвичайно складний. Головне — щоб їх розуміли і сприймали ті, хто вчиться, й ті, хто надає роботу. Саме тому принципи Болонської декларації повною мірою вирішено запровадити у 2010 році, а 2005-й визначено як проміжний етап моніторингу зробленого.

Лісабонська угода декларує наявність і цінність різноманітних освітніх систем і ставить за мету створення умов, за яких більша кількість людей, скориставшись усіма цінностями і здобутками національних систем освіти і науки, зможуть бути мобільними на європейському ринку праці. Болонський процес має бути спрямований на зближення, а не на уніфікацію вищої освіти в Європі. Насамперед йдеться про використання прозорих схем та етапів підготовки, які будуть порівнянними для різних країн. Як модель пропонується двоступенева система освітньо-кваліфікаційних рівнів за схемою бакалавр та магістр.

Важлива і складна з огляду на практичну реалізацію вимога визнання кваліфікації бакалавра на ринку праці. Більшість країн обирають чотирирічну програму навчання бакалавра. Такі програми впроваджено у Великій Британії, Росії та Україні. Однак не виключено, що для певних спеціальностей буде доцільніше використовувати схему: три роки бакалавр плюс два роки магістратури. Важливою умовою при цьому залишається вимога - програми бакалавра повинні бути як суто професійними так і містити у собі елементи наукової підготовки.

Сьогодні в Україні на законодавчому рівні вже затверджено систему стандартів з кожного освітньо-кваліфікаційного рівня та профілю підготовки. Стандарти розроблено для 80 відсотків напрямів підготовки, містять усі вимоги до компетентності, кваліфікаційну характеристику і системи діагностики якості знань. МОН розробило форму додатка до диплома європейського зразка - його планувалося видавати за бажанням студента та видавати такий додаток безкоштовно всім студентам, які закінчать університет після 2005 року. Розвиваючи Болонський процес, пропонується, крім національного диплома, видавати також міжнародний диплом єдиного для Європи зразка, який повинен визнаватися роботодавцями на європейському ринку праці.

Одним з завдань інтеграції системи вищої освіти України є - запровадження у ВНЗ систему академічних кредитів, аналогічну ECTS. ECTS стає багатоцільовим інструментом визнання й мобільності, засобом реформування навчальних програм, а також передачі кредитів вищим навчальним закладам інших країн.. Важливий момент запровадження акумулюючої кредитної системи — можливість враховувати всі досягнення студента, а не тільки навчальне навантаження, участь у наукових дослідженнях, конференціях, предметних олімпіадах тощо.

Для побудови єдиного освітнього простору — замало формального запровадження його принципів. Потрібні прозорі та зрозумілі всім методології проектування і контролю якості освіти. Обов'язковою вважається наявність внутрішніх та зовнішніх державних і громадських систем контролю якості освіти, передусім, ліцензування або акредитація ВНЗ. Розвиток міжнародного співробітництва в рамках Болонського процесу дозволить залучити до цієї праці іноземних експертів і позитивно вплине на якість підготовки.

У 2005 році національні системи гарантії якості повинні включати:

— визначення відповідальності органів та навчальних закладів;

— оцінку програм закладів, яка поєднує внутрішній контроль, зовнішню перевірку, участь студентів та публікацію результатів;

— систему акредитації, сертифікації або подібні процедури;

— міжнародну участь, співробітництво та створення спілок, що опікуються перевіркою якості.

Ще одним напрямком роботи є залучення студентства до конструктивної участі в реалізації принципів Болонської конвенції в цілому та до контролю якості освіти зокрема. Для цього укладено спеціальний Договір про співпрацю між Міністерством освіти і науки та Українською асоціацією студентського самоврядування.

На виконання рішення колегії Міністерства освіти і науки України сформовано перелік необхідних умов для запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у навчальних закладах ІП-ІУ рівнів акредитації:

1. Наявність структурно-логічних схем підготовки фахівців за усіма напрямами та спеціальностями.

2. Запровадження модульної системи організації навчального процесу, системи тестування та рейтингового оцінювання знань студентів.

3. Організація навчального процесу на базі програм навчання, які формуються як набір залікових кредитів, що передбачає відхід від традиційної схеми: «навчальний семестр - навчальний рік - навчальний курс».

4. Введення граничного терміну навчання за програмою, включаючи граничний термін бюджетного фінансування.

5. Дозвіл Міністерства освіти і науки України на частковий відхід від галузевих стандартів вищої освіти (для напрямів і спе­ціальностей , для яких вони затверджені).

6. Розроблення індивідуальних графіків навчального процесу з урахуванням особливостей кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

7. Зарахування на навчання до вищого навчального закладу здійснюється тільки за напрямами підготовки.

8. Наявність необхідного навчально-методичного, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

9. Формування програм навчання усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів на основі освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників та освітньо-професійних програм підготовки, які передбачають можливі зміни співвідношення обсягів кредитів освітньої та кваліфікаційної складових підготовки.

10. Введення інституту викладачів-кураторів індивідуальних програм навчання.

Першочергові кроки щодо запровадження кредитно-модульної системи у вищій освіті України

1. Реорганізувати систему освітньо-кваліфікаційних рівнів. Адаптація ОКР «спеціаліст» до структури підготовки фахівців ОКР «бакалавр».

2. Визначити термін підготовки бакалаврів і магістрів. Яку схему тривалості (у роках) підготовки для кожного рівня обрати: 4+1; 4+2 тощо?

3. Завершити розробку Стандартів вищої освіти. Завершити розробку освітніх і кваліфікаційних стандартів для кожного рівня: «бакалавр», «магістр». Уніфікувати засоби діагностики рівня підготовки за напрямами і спеціальностями.

4. Визначити залікові кредити курсів.

Розроблення структурно-логічних схем та навчальних планів підготовки за напрямами і спеціальностями. Співвідношення та календарний план вивчення дисциплін гуманітарного, фунда­ментального, психолого-педагогічного блоків, спеціальних дисциплін та дисциплін за вибором.

5. Розробити змістовні модулі залікових кредитів. Розподілення матеріалу кожного курсу на змістовні модулі із зазначенням видів виконуваних студентами робіт та розробка системи їх оцінювання.

6. Розробити системи оцінювання змістових модулів, модулів та залікових кредитів.