- •1. Предмет та його зміст.
- •2. Класифікація електричних установок.
- •3. Напруги використання електричної енергії.
- •Тема: Типи електростанцій.
- •1. Принцип дії та поділ електростанцій.
- •2. Принцип дії тес та їх поділ.
- •3. Принцип дії аес.
- •Тема: Структурні схеми передачі електроенергії до споживачів.
- •1. Призначення енергетичних систем.
- •2. Надійність електропостачання.
- •Тема: Повітряні лінії.
- •1. Конструктивне виконання повітряних ліній.
- •2. Будова підвісного ізолятора.
- •3. Опори повітряних ліній.
- •Тема: Кабельні лінії і їх будова.
- •1. Призначення і будова кабелю.
- •2. Способи прокладки кабелів напругою 6-10кВ.
- •Тема: Класифікація електроспоживачів.
- •1. Загальні відомості про силове освітлення
- •2. Класифікація споживачів по групам.
- •Тема: Структура електроспоживачів, поняття про графіки електронавантажень.
- •1. Структура електроспоживачів та їх поділ.
- •2. Поняття про графіки електропостачання напругою до 1кВ.
- •3. Добовий та річний графік
- •4. Розрахунки електричних навантажень.
- •Тема: Розрахунок максимальної потужності.
- •1. Розрахунок максимальної потужності.
- •2. Коефіцієнт використання.
- •3. Умови вибору ефективного числа
- •Тема: Компенсація реактивних потужностей в системі електропостачання.
- •1. Параметри і режими електричної системи.
- •2. Баланс активних потужностей;
- •3. Баланс реактивних потужностей.
- •Тема: Методи компенсації реактивної потужності.
- •1. Основні споживачі реактивної потужності.
- •2. Коефіцієнти потужностей.
- •3. Методи компенсації реактивної потужності поділяються на три групи:
- •Тема: Використання компенсаційних пристроїв та їх розміщення.
- •1. Переваги використання сд.
- •2. Використання статичних конденсаторів.
- •3. Схеми приєднання конденсаторів
- •4. Маркування конденсаторів
- •1.Загальні вимоги до встановлення компенсуючих пристроїв.
- •2.Розрахунок потужності компенсуючого пристрою підприємства з
- •3. Розрахунок потужності компенсуючого пристрою підприємства з невеликою кількістю встановлених трансформаторів.
- •Приклад розрахунку компенсуючого пристрою.
- •5.Визначення компенсуючої реактивної потужності.
- •Тема: Схеми електричних з’єднань та типи підстанцій. Магістральні та радіальні схеми.
- •1.Типи заводських підстанцій.
- •Тема: Схеми розподільних мереж напругою до 1 кВ.
- •2. Схеми цехових електричних мереж напругою до 1кВ.
- •Тема: Картограма навантаження та вибір центру електричних навантажень.
- •Вибір місця розташування підстанцій.
- •Побудова картограми навантажень.
- •Тема: Критерії вибору силових трансформаторів.
- •1. Потужності силових трансформаторів
- •2. Критерії вибору числа потужності трансформатора.
- •Тема: Призначення та типи, конструктивне виконання головних понижуючих підстанцій.
- •1.Типи підстанцій.
- •2.Схеми електричних з’єднань підстанцій напругою 35-220кВ.
- •Тема: Внутрішньо цехове електропостачання.
- •1.Схеми розподільчих підстанцій напругою вище 1кВ.
- •2. Приєднання трансформаторних підстанцій до ліній напругою 6-10кВ для живлення міських споживачів.
- •Тема: Вибір схем та напруг для внутрішньо цехового електропостачання.
- •1. Вибір напруги.
- •2. Вибір варіанту електропостачання.
- •Тема: Короткі замикання в електричній системі.
- •1. Загальні відомості
- •2. Причини виникнення і наслідки коротких замикань
- •2. Причини виникнення і наслідки коротких замикань
- •3. Призначення розрахунків струмів кз
- •Криві зміни струму короткого замикання.
- •Тема: Методи розрахунку струмів короткого замикання.
- •1. Основні співвідношення між струмами при трифазному короткому замиканні.
- •2. Загальні відомості
- •3.Розрахунок струмів короткого замикання у відносних одиницях.
- •Тема: Розрахунок струмів короткого замикання в іменованих одиницях.
- •1.Загальні відомості.
- •2.Приклад розрахунку струмів короткого замикання в іменованих одиницях.
- •Тема: Розрахунок струмів короткого замикання від джерела необмеженої потужності.
- •1.Загальні відомості.
- •2.Приклад розрахунку струмів короткого замикання від джерела необмеженої потужності.
- •Тема: Електродинамічна та термічна дія струмів короткого замикання.
- •1. Електродинамічна дія струмів короткого замикання.
- •2. Термічна дія струмів короткого замикання.
- •Тема: Вибір струмоведучих частин та апаратів.
- •1. Загальні відомості.
- •2.Вибір шин та ізоляторів.
- •3.Вибір кабелів.
- •4.Вибір реакторів.
- •5.Вибір високовольтних вимикачів.
- •6.Вибір високовольтних запобіжників.
- •7. Вибір трансформаторів струму.
- •8.Вибір трансформаторів напруги.
- •9. Приклад вибору високовольтних апаратів.
2. Термічна дія струмів короткого замикання.
Струм к.з, протікаючи по окремих елементах установки, викликає додаткове нагрівання і тим самим підвищення їх температури. Оскільки протікання струму КЗ як правило, відбувається протягом малого проміжку часу (не більше кількох секунд), то для різних струмоведучих частин та елементів допускаються деякі перевищення температур понад ті, які встановлюються для робочого режиму.
Природно, що підвищення температури при КЗ не повинні виходити за певні межі, тому що в цьому випадку може бути порушена ізоляція та пошкоджені струмоведучі частини.
Допустимі температури елементів tдоп при КЗ, ° С:
Мідні шини… .300
Алюмінієві шини .200
Кабелі з паперовою просоченою ізоляцією:
до 10 кВ ..200
20...220 кВ 150
Кабелі і ізольовані проводи:
з полівінілхлоридною и гумовою ізоляцією .150
з поліетиленовою ізоляцією .120
Алюмінієві не ізольовані проводи………... 160...200
За дійсний час протікання струму КЗ приймається сумарний час дії захисту tзах і власний час відключення вимикача з приводом tс.в:
При перевірці струмоведучих частин на термічну стійкість за звичай користуються поняттям приведеного часу tпр, протягом якого встановлений струм к.з. виділяє ту ж кількість тепла, що і змінючий в часі струм к.з. за дійсний час t. Приведений час визначається сумою часу періодичної та аперіодичної складової струму к.з.:
tпр = tпр.п + tпр.а;
Величину tпр.п при дійсному часі t < 5 с знаходять по кривим залежності tпр.п = f(βII) (рис.6.12), де:
βII =ІІІ/Ік.з.
При дійсному часі t > 5 с величина tпр.п = tпр.5 +( t-5), де:
tпр.5 - приведений час для t =5 с.
Приведений час аперіодичної складової:
tпр.а = 0,005 ∙ βII 2;
При дійсному часі t < 1 с величина tпр.а не враховується.
Струмоведучі частини розраховують на термічну стійкість по кривим нагрівання різних металів, які являють собою залежність (рис.6.13) τ = f (А) = f (j2 ∙ tпр.), де:
j /S – густина струму в А/мм2,
tпр. – приведений час дії струму к.з.
Якщо відомі Ік.з та tпр., то знаючи максимально допуститму температуру для даного металу τдоп по вказаним кривим нагрівання знаходять:
А = (Ік.з./ S)2 ∙ tпр;
Звідки визначають переріз S.
Рис.6.13. Криві нагрівання струмоведучих частин при коротких замиканнях.
Якщо відома початкова температура нагрівання провідника до короткого замикання τдоп, то по тих же кривих нагрівання для τпоч. визначають величину Апоч. Якщо позначити через Ак величину, яка пропорційна повній кількості тепла, що виділяється в провіднику після к.з., то
Ак = А + Апоч.; або
Ак =(Ік.з./ S)2∙ tпр+ Апоч.;
Переріз кабелю на термічну стійкість для трифазного к.з. перевіряється по формулі:
Sмін = Ік.з.√ tпр/С;
Де: С=Ак-Апоч .- коефіцієнт, який відповідає різниці виділяємого тепла в провіднику після і до короткого замикання ( для кабелів з мідними жилами 6-10кв С=141; для кабелів з алюмінієвими жилами 6-10кв С=85; для алюмінієвих шин С=88, для мідних шин С=171; для стальних шин С=60).
