На початку 2005 р. Україна визнана світовою спільнотою краї­ною з ринковою економікою.

Ринкова інфраструктура покликана забезпечити цивілізова­ний характер діяльності ринкових суб'єктів, її елементи породжені самими ринковими відносинами.

Важливими елементами ринкової інфраструктури є: біржі, аук­ціони, ярмарки.

Біржа є місцем зустрічі і укладання угод між покупцями і про­давцями.

Товарні біржі функціонують на ринку товарів; тут здійснюються угоди з продажу як наявних товарів за представленими зразками і стандартами, такі із зобов'язаннями постачання товарів, що мають бути вироблені в майбутньому (тобто продаються і купуються не самі товари, а контракти на їх постачання).

На фондовій біржі перебувають в обігу цінні папери, в основному: акції підприємств, компаній, фірм і облігації, що випускаються урядом країни, органами місцевого самоврядування, комунальними підпри­ємствами, приватними компаніями. Купівля-продаж цінних паперів на фондовій біржі відбувається на основі їх біржового курсу, який ко­ливається залежно твід співвідношення між попитом і пропозицією.

Біржа праці - це організація, яка спеціалізується на виконанні посередницьких операцій між підприємцями і працівниками з ме­тою купівлі-продажу робочої сили. Вона дозволяє упорядкувати на-йом підприємствами робочої сили і скоротити для працівників час на пошуки місця роботи. Така біржа також надає послуги особам, котрі бажають перекваліфікуватись, змінити місце праці тощо.

Аукціон - це місце привселюдного продажу товару у наперед визначений час. Аукціони мають справу з продукцією, якої на рин­ку недостатньо. Головним орієнтиром є одержання максимальної ціни за кожен товар.

Ярмарок є регулярним ринком, який організовується у визначе­ний час і у визначеному місці. Він може бути також місцем періо­дичної торгівлі або сезонного розпродажу товарів.

Елементом інфраструктури ринку виступає кредитна система. Вона включає банки, страхові компанії, фонди, що володіють правом комерційної діяльності. До кредитної системи входять всі, хто спро­можний мобілізувати тимчасово вільні кошти, спрямувати їх на кре­дитування підприємницьких структур, у центрі кредитної системи -банки - центральний, комерційні, іпотечні, інноваційні, інвестиційні.

2. Підприємницька діяльність, її рушійні сили, принципи, передумови та типи

ПІДПРИЄМНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ - це самостійна, ініціативна і систематична

діяльність господарюючих суб'єктів з вироб­ництва продукції (виконання робіт, надання послуг), яка здійс­нюється на власний ризик з метою одержання прибутку.

Економічною основою підприємницької діяльності є приватна власність. Власність - це відносини, які складаються між суб'єкта­ми щодо привласнення засобів виробництва і результатів праці. Ринкова економіка можлива лише за умови існування приватної власності, результатом розвитку якої стали такі форми власності, як; колективна, акціонерна, кооперативна. Володіння власністю за­безпечує володіння владою, і ті, хто контролює власність, здатні впливати на дії інших членів суспільства.

Розвиток підприємництва відбувається під впливом об'єктивних рушійних сил.

Серед них можна виділити:

• суперечності ~ між продуктивними силами і виробничими від­носинами; вони об'єднують цілу систему суперечностей між вироб­ництвом і споживанням, зростанням потреб і можливістю їх задо­волення, між різними формами власності, інтересами, попитом і пропозицією та ін.;

• ділова творчість людини ~ особиста ініціатива, енергія, актив­ність, працьовитість, прагнення реалізувати свої ідеї, винаходи, проявити себе; задовольнити здорове честолюбство є спонукаль­ним мотивом до підприємництва;

• ризик - притаманний лише людині; це - гра, обґрунтова­ний розрахунок, змагання в конкурентній боротьбі, радість пере­моги або гіркота поразки; він загартовує підприємця, стимулює бізнес;

• потреби - випереджають рівень виробництва; розвиток су­спільства і підприємництва породжує такі потреби, які не можуть бути задоволені наявними продуктивними силами, що зумовлює необхідність у нових продуктивних силах (техніці, технології, нових професіях), а отже, стимулює розвиток підприємництва;

• економічний інтерес - це форма реалізації потреби, це вигода, яка досягається в процесі реалізації економічних відносин; специ­фіка економічних інтересів, а отже, і підприємництво, визначають­ся економічним та соціальним становищем людей; підприємництво є водночас реалізацією їх інтересів і задоволенням потреб;

• економічна конкуренція - це суперництво між підприємцями щодо задоволення власних інтересів, пов'язаних з продажем вироб­леної ними продукції, виконанням робіт, наданням послуг одним і тим самими споживачам; конкуренція є об'єктивною закономір­ністю становлення і розвитку підприємництва, сприяє витісненню з виробництва неефективних підприємств.

Підприємницька діяльність відбувається на основі таких прин­ципів:

1. вільний вибір видів діяльності, які не заборонені чинним зако­нодавством;

2. залучення до заняття підприємницькою діяльністю коштів громадян та юридичних осіб на добровільних засадах;

3. самостійне визначення напрямів і програми діяльності;

1. самостійний вибір постачальників і споживачів продукції, що виробляється;

2. самостійне встановлення цін на продукцію (роботи, послуги);

3. вільний найом працівників;

7. залучення і використання матеріально-технічних, фінансо­вих, трудових і природних ресурсів;

8. вільне розпорядження прибутком, що залищається після вне­сення визначених законодавством платежів;

9. самостійне здійснення підприємством зовнішньоекономічної діяльності;

10) використання підприємцем на власний розсуд належної йому частини валютної виручки.

Зміст підприємництва тісно пов'язаний із формами і видами під­приємницької діяльності. Відповідно до структури процесу відтво­рення (виробництво, обмін, розподіл, споживання) виділяють чо­тири головних типи підприємництва:

• виробниче (виробництво і надання послуг, інноваційна діяль­ність у сфері виробництва і послуг);

• комерційне (брокер, дшгер, дистриб'ютор, агент, іуртовик та ін.);

• фінансове (банкір, страховий агент, аудитор та ін.);

• сфера споживання (роздрібний торговець).

Інші види підприємницької діяльності, наприклад, інноваційна, маркетингова, включаються до складу чотирьох головних типів під­приємництва.

Всеохоплюючим видом підприємницької діяльності можна на­звати маркетингову діяльність, оскільки вона здійснюється в рамках будь-якої сфери підприємництва. Маркетингова діяльність може виступати і як самостійний вид підприємницької діяльності, і як функція по інтеграції зусиль всіх ланок виробничої і посередниць­кої діяльності з метою досягнення поставлених цілей - задоволен­ня ринкового попиту і одержання продукту.