10.4. Розмноження та розвиток птахів.

Органи розмноження та будова яйця схожі з рептиліями. У самців статеві залози представ­лені сім‘яниками. Це парні бобовидні тіла, які розташовані біля нирок. Від сім‘яників відходять сім‘япроводи. Перед входом в клоаку вони утворюють сім‘яний міхурець, де зберігається сім‘я.

Яєчник у більшості птахів зберігається тільки один - лівий. Він також розташований біля нирки і в залежності від шлюбної активності змінює розміри. Від яєчника відходить яйцепровід. Він безпосередньо не зв’язаний з яєчником, а розширеною лійковидною частиною відкривається в черевну порожнину біля нього. Інший кінець яйцепроводу відкривається в клоаку.

Рис.259. Будова яйця птаха; 1 – жовток; 2 – білок; 3 – халази; 4 – внутрішня підшкаралупова оболонка; 5 – зовнішня підшкаралупова оболонка; 6 – повітряна камера; 7 – зародковий диск.

Навесні, або в інший період розмноження, в яєчнику розвивається кілька тисяч яйцеклітин. Окремі з них швидко нагромаджують жовток, дозрівають, захоплюються лійкою яйцеводу і починають просуватися до клоаки. Навколо жовтка утворюється захисна оболонка. Яйце просувається до виходу і навколо нього поступово формуються інші захисні оболонки. Протягом 3 - 4 годин воно вкривається товстим напіврідким шаром білку. Білок захищає яйцеклітину (тобто жовток) від механічних ушкоджень і є головним постачальником води під час ембріонального розвитку. Крім того йому властива бактерицидна дія, тобто знешкодження бактерій. По полюсах яйця формуються білкові ущільнення, які прикріплюються до жовтка. Це халази, які утримують жовток в певному положенні і захищають від різних поштовхів (рис.259).

Просуваючись ближче до клоаки, яйце вкривається двома тонкими пергаментними оболонками - підшкаралуповими. Внутрішня вкриває білок, а зовнішня прилягає до шкаралупи. На тупій частині яйця ці оболонки розходяться і утворюють повітряну камеру.

В нижній частині яйцеводу яйце вкривається вапняковою оболонкою. Ця оболонка пронизана порами, через які здійснюється газообмін при розвитку зародка. Поверх вапнякової утворюється тонка надшкаралупова оболонка, яка не пропускає бактерії всередину. Багато людей не знають цього і при зберіганні курячих яєць попередньо миють їх. Саме цього і не слід робити, бо при цьому змивається надшкарлупова оболонка, яйце швидко інфікується бактеріями і пропадає.

Повністю сформоване яйце виходить у клоаку і назовні. У курки весь цей процес триває близько доби, а, наприклад, у голуба 41 годину. Весь подальший ембріональний розвиток птаха відбувається поза організмом матері. Тому в процесі еволюції виникають складні поведінкові механізми, що супроводжують утворення пар, запліднення, гніздобудування, насижування кладки та вигодовування пташенят.

Шлюбна поведінка набуває великої складності. Перш за все самець захоплює територію і голосним співом сповіщає сусідів про це. Крім того голосний спів приваблює самок. В цей час можна спостерігати різноманітні способи залицяння. Це спів, гра в повітрі, різні чудернацьки пози, крики, турніри між самцями (рис.260).

Рис.260. Шлюбний політ бекаса.

Таку шлюбну поведінку загалом називають токуванням. Часто самці в цей час надівають шлюбний наряд. Стають яскравими та привабливими.

Через певний час відбувається запліднення. Для цього більшість, наприклад, співочих птахів утворюють пари і тоді такі відношення називають моногамією. Інші птахи пар не утворюють, а тримаються групою, де один самець і кілька самок – полігамія. Такі шлюбні відносини можна спостерігати серед домашніх птахів – кури, гуси, індики, качки. Зрідка відбувається навпаки – кілька самок вибирають одного самця – поліандрія. Такі відношення притаманні деяким чайкам.

Рис.261. Захисне забарвлення яєць в кладці козодоя.

Одночасно із шлюбними іграми птахи будують гніздо. Їх конструкція, розміри, місце розташування дуже різноманітні. Є навіть їстівні гнізда, наприклад, стрижів-саланганів.

Після запліднення самка відкладає в гніздо яйця. Кількість яєць в кладці різна – від 1 до 20. Яйця найчастіше мають захисне забарвлення і лише у деяких вони білі (рис.261).

Тепер починається насиджування яєць. Птахи теплом свого тіла зігрівають кладку, створюючи найкращі умови для ембріонального розвитку. Насиджують або самі самки, або почергово самець та самка, або сам самець.

Нарешті з’являються пташенята і наступає новий період – вигодовування та виховання потомства. За цим птахи поділяються на дві групи – виводкові та гніздові. У виводкових птахів пташенята з’являються майже сформованими і через кілька годин обсохнувши можуть йти за матір’ю. В цьому випадку пташенята самостійно знаходять їжу, а матір лише їх охороняє та показує яку їжу та як треба їсти. У гніздових птахів пташенята з’являються на світ голі та сліпі. Вони потребують ретельного вигодовування та догляду.

Підрослі та оперені пташенята тепер навчаються літати. Батьки примушують їх спочатку перелітати на короткі відстані, а потім і на значні. Після цього молодь ще деякий час тримається з батьками, а потім приступає до самостійного життя.

Окремо слід відзначити поведінку зозулі, яка не будує гнізда, а підкидає свої яйця в гнізда інших птахів (рис.262).

Рис.262. Пташеня зозулі викидає яйце з гнізда.

Це явище отримало назву гніздового паразитизму. Зозуленя, яке вилупилося з яйця, з часом викидає з гнізда інші яйця або пташенят і нещасні батьки вимушені вигодовувати одного ненажерливого нахабу.