10.5. Міграції птахів.

Маючи здатність до активного польоту птахи можуть долати за відносно короткий час значні відстані. Але звичайно це не так часто трапляється, як здавалося б. Більшість з них веде осілий спосіб життя і не покидає звичні місця існування. Лише птахи помірного клімату, де є чітка зміна пор року, здійснюють далекі мандрівки в теплі краї. Що ж примушує їх покидати рідні місця – холод чи голод? Звичайно птахи теплокровні тварини. Потужна термоізоляція з пір’яного покриву захищає від будь-якого морозу. Головним є зменшення кількості або відсутність їжі, яка забезпечує енергетичні витрати. Тому птахи примушені здійснювати так звані сезонні міграції.

Рис.263. Кільце на нозі качки. Метод кільцювання є найпоширенішим і в наш час. Якщо ви знайшли або спіймали птаха з таким кільцем, то ретельно перепишіть дані, що вибиті на кільці і перешліть за відповідною адресою. Якщо ж птах загинув відішліть саме кільце. Цим ви внесети і свій вклад у вивчення біології птахів.

При скороченні тривалості дня великі і малі птахи збираються в зграї і готуються в дорогу ще до настання холодів. Такою поведінкою керують інстинкти, які передаються у спадок від батьків і зумовлюють певний фізіологічний стан птахів. Він повторюється двічі на рік і носить назву міграційного стану. Нагромадження жирових запасів, які використовуються при перельотах, є показником міграційного стану восени. Птахи лише тоді готові до міграцій, коли запаси жиру досягнуть певного рівня. Навесні переважають інстинкти, пов’язані з розмноженням.

Місця зимівлі у різних видів різні. Так більшість птахів Північної Європи зимують у Великобританії та басейні Середземного моря, в долині Нилу та в Північній Африці. Арктичні птахи полюбляють Індію та Китай, водоплавні птахи – Каспійське море. Напрямок перельотів визначається місцем гніздування та місцем зимівлі. Найчастіше птахи рухаються по меридіану. Але не завжди вони вибирають найкоротший шлях. Часто це зумовлено екологічними умовами. Так водоплавні птахи летять уздовж річкових долин, або узбережжя. Наземні летять більш широким фронтом (рис.264).

Рис.264. Клин пролітних гусей. Така форма шикування досить поширена серед крупних перелітних птахів.

Складним залишається питання вибору напрямку перельоту та орієнтації птахів в просторі. Вчені пов’язують ці явища з епохою зледеніння. Прольотні шляхи птахів найчастіше повторюють напрямки історичного розселення того чи іншого виду. Є припущення, що періодичне танення льодовиків зумовило поступове просування птахів на північ, а наступ льодовика навпаки – міграцію птахів на південь. Але є і інше припущення, яке на наш час більш прийнятне. Причиною виникнення перельотів є зміна сприятливих і несприятливих умов життя. Такі зміни зумовили виникнення перельотів задовго до початку зледеніння.

Загалом перельоти птахів є біологічним пристосуванням, яке дає можливість переживати певні пори року. Основними факторами, при цьому, є екологічні, а не історичні. На це вказує те, що прольотні шляхи не є сталими. Сучасні дослідження вказують на те, що зміна екологічних умов викликає і зміни напрямків міграцій птахів.

Яким чином птахи орієнтуються в просторі під час перельотів залишається загадковим. Чисельні досліди із застосуванням сучасної апаратури дають різні результати. Скоріш усього вони використовують увесь арсенал органів чуттів відповідно до ситуації перельоту. Це орієнтація по наземних об’єктах, по зірках, положенню сонця над обрієм тощо.

Але не всі птахи є перельотними. Частина їх не долає великі відстані, а переміщуються недалеко від гніздової території. Це так звані кочуючі птахи (снігурі, омелюхи, вівсянки). Граки також є кочуючими птахами. Те, що ми їх постійно спостерігаємо взимку говорить про приліт до нас більш північних популяцій. “Наші” ж граки відкочовують на південь країни.

Частина птахів залишається зимувати, знаходячи їжу протягом зими. Звичайно кількість цієї їжі різко скорочується і тому кількість зимуючих птахів відповідно менша. Такі птахи називаються осілими. В теплу зиму, коли корму збільшується частина навіть перельотних птахів залишається. Прикладом можуть бути качки-крижні, які часто залишаються зимувати на вільних від льоду водоймах.

З появою людини та розвитком цивілізації певні види птахів пристосувалися до життя в тісному зв’язку з оселями. Ця група птахів отримала назву синантропних, тобто ті, що живуть рядом з людиною. Такими є хатні горобці, галки, частково сірі ворони. В наш час деякі інші види все більш наближаються до оселі людини – синиці, сойки, сороки, граки. Особливо це помітно під час зимівлі, коли єдиним джерелом їжі для них стають наші харчові відходи.