11.5.2. Інфраклас Вищі ссавці, або Плацентарні. Ряди Комахоїдні, Рукокрилі.

Плацентарні ссавці є нині процвітаючою групою. Вони є найпоширенішими, найчисельнішими серед інших наземних хребетних. Представники двох рядів – ластоногих та китоподібних – ведуть напівводяний або водний спосіб життя. Ссавці з ряду рукокрилих досить успішно опанували повітряний спосіб пересування. Хоча вони не змогли конкурувати з птахами і ведуть переважно нічний спосіб життя. Інші ссавці ведуть риючий спосіб життя, а ще інші опанували мистецтво хижацтва, спритно полюючи на здобич. Більша частина видів є травоїдними, де також досягла значних успіхів в ефективності переробки рослинної їжі. Досить згадати жуйних тварин, які мають чотирикамерний шлунок.

Ці ссавці мають розвинену плаценту, а молочні залози завжди мають соски. На території України поширені понад 100 видів різних плацентарних.

Ряд Комахоїдні. Це найпримітивніші ссавці, які поширені скрізь, крім Австралії. Вони мають різну будову, розміри, забарвлення. Але всіх об’єднує характерна будова зубів – вони малодиференційовані. Їх кількість коливається від 26 до 44. У багатьох добре розвинені пахучі залози. Живляться переважно комахами та іншими безхребетними. Іноді в невеликій кількості вживають рослинну їжу. З основних представників слід відмітити родину землерийкових. Це дрібні хижаки, які полюють майже виключно на комах та їх личинок і вирізняються ненажерливістю. Це пояснюється дуже високим рівнем метаболізму. Надзвичайно корисні тварини, які знищують безліч шкідників. На Україні поширені представники трьох родів: бурозубки, білозубки та кутори (рис.297).

Рис.297. Землерийка з виводком. Малята тримаються за хвіст один одного, а перші – за хвіст матері.

До цього ряду належить і родина кротові. Це добре пристосовані до підземного способу життя ссавці. Передні кінцівки вкорочені, лопатоподібні, риючого типу. Представником нашої фауни є кріт звичайний. Довжина з хвостом не більше 20 см. Ці комахоїдні проривають систему підземних ходів, де потім полюють на комах, червів тощо. Час від часу по ходу риття вони викидають землю на поверхню, утворюючі так звані кротовини.

Кроти славляться своїм хутром, яке м’яке, густе, майже чорного кольору. Шуби, пошиті з цього хутра, високо ціняться. На денному світлі тварина майже не з’являється, тому зір у кротів редукований. Цей ссавець все життя проводить у пошуках корму, бо не ївши він може витримати всього 17 годин.

Родина хохулеві славетна реліктовим видом – хохуля російська, або звичайна (рис.298).

Рис.298. Хохуля російська, або звичайна.

Зустрічається виключно у Східній Європі. Мешкає поблизу водойм, де і добуває їжу – водяних комах та їх личинок, п’явок, молюсків, дрібну рибу тощо. Живе в норах з виходом під воду. Часто велика рогата худоба, перебуваючи на випасу в заплавах, руйнує норки звірків. Іншим конкурентом хохулі є ондатра, яка захоплює її норки. Часто хохуля потрапляє в сітки браконьєрів і звичайно гине. Тому хохуля звичайна стала рідкісною твариною. Положення ускладнюється тим, що це цінний хутровий звірок. В наш час хохуля охороняється законом.

Родина їжакові представлена всім відомим їжаком європейським та їжаком вушастим. Він має досить масивне тіло і мордочку, яка закінчується хоботком. Тіло вкрите голками і в разі небезпеки тварина швидко згортається у клубок і практично недосяжна для хижака. Але такий захист безсилий перед кліщами. Вони сотнями і навіть тисячами смокчуть кров бідних тварин. Нажаль їжаки не можуть їх вичесати і приречені на страждання. Враховуючи це, необхідно весь час мати на увазі, що кліщі є також переносниками небезпечних захворювань людини – енцефаліту і туляремії.

Живиться їжак комахами, їх личинками, а також може поласувати полівками, жабами, ящірками. У деяких випадках їжак сміливо вступає у двобій з гадюкою і часто виходить переможцем. Його кров містить протиотруту, тому укуси гадюки не являють особливої небезпеки.

Нагулявши за літо достатню кількість жиру, їжаки впадають у тривалу зимову сплячку. Враховуючи біологію їжака, його можна вважати надзвичайно корисним ссавцем.

Ряд Рукокрилі. За загальним виглядом тварини цієї групи схожі на мишей. Тому їх часто називають “летючими мишами”. Характерною ознакою є літальна шкірна перетинка, яка натягнута між плечем, видовженими передпліччям та кистю, задніми кінцівками та хвостом. Перший палець кисті не приймає участі в польоті і використовується для лазіння. Грудина, які і у птахів, має кіль і добре розвинені ключиці. Також сильно розвинені легені та серце.

Рукокрилі – хижаки, хоча є і рослиноїдні. Метаболізм протікає на високому рівні, тому вони поїдають велику кількість їжі. Ці ссавці ведуть присмерковий та нічний спосіб життя. Для орієнтації в темну пору доби використовують ультразвук частотою до 190 000 гц. Вуха, рот, а іноді і ніс працюють як ехолокатори, які не лише орієнтують тварину в просторі, а і забезпечують пошук та ловлю здобичі. Часто рукокрилі живуть колоніями, перебуваючи вдень у скритих місцях, наприклад, печерах. Загальна кількість видів дорівнює 1000.

Родина криланів представлена типовим видом – летючою собакою, або калонгом. Мешкає в Південно-Східній Азії, де зграями нападає на фруктові насадження.

Родина підковоноси налічує близько 80 видів субтропічних та тропічних регіонів. На Україні зустрічаються два види: підковоніс малий і підковоніс великий. Перший мешкає по всьому Південному узбережжю Криму, а другий лише на Закарпатті і також в Криму.

Родина кажанові ще більш багата на види – близько 200. З них на Україні можна зустріти 22 види. Нічниця водяна селиться поблизу водойм і є надзвичайно корисною, знищуючи безліч комах. Її можна побачити в степових та лісостепових районах і в Карпатах. У Криму та Закарпаття мешкає нічниця триколірна. Невелика летюча миша – вухань – зустрічається скрізь у лісостепу (рис.299).

Рис.299. Вухань.

У лісових господарствах корисним є вечірниця мала. Вечірниця велика – найкрупніший рукокрилий ссавець України. Вечерніця руда – один з найпоширеніших видів країни. Це корисний звір. Нетопир малий зустрічається скрізь і селиться майже виключно у населених пунктах, де збирається колоніями на горищах, під стріхами тощо. Слід приваблювати і охороняти цього звірка. Нічниця війчаста, нічниця вусата, кажан пізній, довгокрил звичайний є також “українськими” видами.

Особливо слід пригадати родину вампірових, або десмодових. Мешкають ці тварини в тропічних областях і є справжніми паразитами. Їх зуби перетворилися в суцільні гострі як лезо пластинки. Слина має знеболюючу дію та перешкоджає зсіданню крові. Вампіри нападають на коней, мулів, іншу худобу, чим приносить суттєві збитки.