27. Розрахунок і вимірювання прир освітлення

28.Методи розрах штучного освітлення

1. Метод використання світл потоку- призн для заг рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь. Мет дозволяє врахувати як прямий св. Потік, так і відбитий від стін та стелі.

2.Точковий метод початково приймається , що св. Потік тампи =1000лм.Освітл в такому вип. Наз умовною (=е) ,е залеж від світлорозподілу світильника та геометр розмі-в D і H. Нехай сумарна дія «найблищих » світильників створює в контрольній точці умовну освітл-сть Сумае, дія більш віддалених світильників – коеф мю , Е- нормована освітле-сть, К- коеф запасу

Фз=( 1000ЕКз/мю)*сумае

3.Мет питомої потужності- вважають найпростішим, але неточним.Мет дозволяє визначити потужність кожної лампи для створення в прміщ нормованої освітленості.

29.Порівняльна х-ка джерел шт. світл. Світильники

Джерелами ШО є лампи розжарюв-я та газорозрядні лампи

Переваги ГРЛ: економічність, світлова віддача 40-100лм/вт,Експлут- 10тис год,новел темп нагр(30-60 град), спектр,близький до денного , переваж білі кольори

Недоліки ГРЛ: предмети що оберт здаються нерух-ми,складність вмикання, шум,створення радіоперешкоди,дорого

Переваги рЛ- шир-й діапазон напруг та потуж-й,простота конструкції,дешеві, зручні.

НедолікиЛР: вел-а яскр-ть, низька світлова віддача,малий терм експл, ( до 2, 5 тис. год),переважаєжовто-черв кол., непридатні в умовах вібрації,вис темп нагр.

Світильники- світловий прил, який скл з джер світла та освітлювальної арматури, яка захищає очі працівника. Основні світлотехнічні харак-ки світильників-

Світло розподілення- пряме світло, переважно пряме св.., розсіяне св.,переважно відбите світло, відбите

Криві сили світла – можуть мати різну форму в просторі навколо світлового приладу

ККД_- визначається віднош світлвого потоку світильника до світлового потоку встановленої лампи

Зазисний кут світильника- кут . утворений горизонталлю , що прходить через нитку зоржарювальної лампи та лінією , яка з’єднує нитку з протилежним краєм освітлювальної арматури. ЗК визначає ступінь захисту очей від впливу яскравих частин джерела світла.

Є світильники: закриті, відкриті,захищені, пилонепроникні, вологозахищені, спец-го призначення.

Е=100лк – мала точність робіт

Е=50лк – коридори

Е=300 – аудиторія

Е= 400-500лк за комп.

32. Розрахунок та вимірювання природного освітлення.

100*So/Sn=e1*Кз*h10*Kзч/ł0*V1

So – площа світлових отворів

Sn – площа підлоги

Kзч – коф.затемнення іншими буд спорудами, деревами

ł0 – загал. коф. світлопропускання вікна. : 0,2/0,7

V1 – коф. який враховує відбиття світла 1/6

Kз – коф.запасу 1/2

h10 – світлова характеристика вікна 5/20

33. Методи розрахунку штучного освітлення

Визначення к-сті джерел світла

Медод використання світдового потоку, метод питомої потужності; точковий метод

Метод питомої потужності – найбільше простий, найменш точний(для приблизних розрахунків).

Рл=Рпп*S/N

Pпп – питома потужність

S – площа приміщення

N – к-сть ламп

Pл – потужність лапм

Метод використання (виз. світловий поток ламп необхідних для досягнення необхідного освітлення, з урахуваням світла відбитого від стін, стелі, роб. поверхні)

Ф∑=Ен*S*Кз*Z/η і=А*В/Н(А+В)

Ф∑ - сумарний світловий потік

S – порща приміщень

Ен – нормоване освітлення

Кз – коф. запасу(для ламп рожжар = 1,3\1,7; для люмінесцентних 1,5\2)

Z – коф. мін. освітлення(1,1\1,2)

А і В – довжина і ширина приміщень

Н – довжина світильника над роб. поверхнею

η - знах. по таблиці якщо відомо і.

N=Ф∑ / Фл

Фл – світловий потік однієї лампи.

Точечний метод:

Е=I*cos(куб.)α/Кз*h(квадрат)

Е – освітленість

І – сила світла (від джерела до т. роб. поверхні)

h – висота світильника над роб. пов.

α – кут між нормалю між роб. поверхнею і направленням світлового потоку на джерело

Кз – коф. запасу