6.3. Облік нематеріальних активів

Нематеріальний актив (НА) – немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду, більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, надання послуг, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам [56].

Підприємство здійснює облік нематеріальних активів на рахунку 12, ввівши субрахунки аналітичного обліку:

121 - права користування природними ресурсами;

122 – права користування майном;

123 – права на комерційні призначення;

124 – права на об’єкти промислової власності;

125 – авторське право та суміжні з ним права;

127 – інші нематеріальні активи.

Облік операцій з нематеріальними активами відповідає принципам обліку аналогічних операцій з основними засобами в питаннях:

1. переоцінки;

2. виготовлення нематеріальних активів власними силами;

3. оприбуткування на платній та безоплатній основі, в тому числі як внесок до статутного капіталу;

4. списання з балансу в результаті реалізації, ліквідації та безоплатної передачі;

5. подібного та неподібного обміну;

6. оперативної та фінансової оренди.

Перелічені питання детально розглянуто вище.

Облік створення та придбання нематеріального активу наведено в таблицях 3.7, 3.8 додатка 3.

Нарахування амортизації по НА здійснюється протягом строку корисного використання активу, який встановлюється підприємством при його оприбуткуванні, але не більше 20 років. Сума, що амортизується, визначається аналогічно основним засобам. Метод амортизації підприємство обирає самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу. Під час розрахунку вартості, що амортизується, ліквідаційна вартість нематеріальних активів прирівнюється до нуля, крім випадків: коли існує зобов’язання іншої особи щодо придбання цього об’єкта по закінченню строку його корисного використання; коли ліквідаційна вартість може бути визначена на підставі інформації існуючого активного ринку і очікується, що такий ринок існуватиме наприкінці строку корисного використання цього об’єкта.

Нарахування амортизації по НА (як і по основних засобах) починається з місяця, наступного за місяцем, у якому нематеріальний актив став придатним для використання, припиняється – починаючи з місяця, наступного за місяцем його вибуття.

Термін корисного використання НА та метод його амортизації переглядаються в кінці звітного періоду, якщо в наступному періоді очікуються зміни строку корисного використання нематеріального активу або зміни умов отримання майбутніх економічних вигод. Амортизація нематеріального активу нараховується без обмеження, виходячи з нового методу нарахування амортизації і строку використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем змін.

6.4. Особливості обліку фінансових інвестицій

Облік довгострокових фінансових вкладень ведеться на рахунках:

— 141 «Інвестиції пов'язаним сторонам за методом участі у капіталі»;

— 142 «Інші інвестиції пов'язаним сторонам»;

— 143 «Інвестиції непов'язаним сторонам».

Пов'язані сторони — особи, стосунки між яки­ми обумовлюють можливість однієї сторони контролювати іншу або здійснювати суттєвий вплив на прийняття фінансових і оперативних рішень пішою стороною.

Інвестиції пов’язаним сторонам за методом участі у капіталі – рахунок бухгалтерського обліку різних форм інвестицій, спрямованих у дочірні підприємства.

За дебетом рахунка 141 відображаються суми, що становлять частку інвестора в капіталі підприємства.

Облік довгострокових інвестицій у дочірні, асоційовані і спільні підприємства здійснюється на рахунку 141 «Інвестиції пов'язаним сто­ронам за методом участі у капіталі» .

Облік довгострокових інвестицій у підприємства, що не підпадають під визначення дочірніх, асоційо­ваних або спільних через недостатність частки інвестора в їхньому капіталі, потрібно вести на ра­хунку 143 «Інвестиції непов'язаним сторонам» за собівартістю (якщо це пайові цінні папери — акції, не призначені для продажу) або за амортизованою собівартістю (якщо це боргові цінні папери — дов­гострокові векселі і довгострокові облігації).

Що стосується рахунка 142 «Інші інвестиції пов'язаним сторонам», то при значений він для обліку довгострокових боргових цінних паперів (облігацій, векселів) дочірніх, асоційова­них і спільних підприємств.

За дебетом рахунка 142 відображається вартість придбаних у пов'язаних осіб довгострокових облігацій, а також надання їм необлігаційних позик у кореспонденції з рахунками коштів або розрахунків, за кредитом — їх вибуття, зменшення на вартості у кореспонденції з рахунками розрахунків. Довгострокові фінансові інвестиції на рахунку 142 обліковуються за собівартістю або справедли­вою (ринковою) вартістю, а облігації — за амор­тизованою собівартістю.

Боргові цінні папери виражають позичання гро­шей. До них належать комерційні (товарні) векселі, грошові та ощадні сертифікати. Довгострокові зобов'язання та інші документально оформлені зобов'язання з терміном виконання понад один рік як довгострокові фінансові інвестиції на рахунку 143 обліковуються за собівартістю або справедливою (ринковою) вартістю, а векселі та облігації —за амортизованою собівартістю.

Облік інвестицій наведено в таблицях 3.9-3.11 додатка 3.