Тема 1. Проект як об'єкт управління.

1.Планування і управління проектом на основі процесного підходу.

Поняття проекту є одним з базових елементів концепції прое­ктного аналізу, то ж його усвідомлення є відправною точкою для подальших досліджень. Зазначимо, що існує багато різних підхо­дів до визначення терміна «проект», тому нагадаємо його ключо­ві ознаки.

По-перше, будь-якому проекту притаманна системність, або наявність комплексу взаємопов'язаних заходів. По-друге, проект завжди має заздалегідь визначену тривалість, тобто характеризу­ється певним життєвим циклом. Третьою ключовою ознакою проекту є його бюджетне обмеження. По-четверте, необхідно ретельно дотримуватися сформульованої мети проекту на всіх етапах його життєвого циклу, оскільки її зміна безумовно при­зводить до необхідності відмови від даного проекту і переходу до розробки нового.

З'ясувати сутність проекту як концепції допоможе порівняння його основних характеристик з ознаками програми і плану. Не менш важливим є чітке уявлення про взаємозв'язок функціону­вання організації та проекту, оскільки сучасна практика тракту­вання підприємницької діяльності досить часто ототожнює ці по­няття, що є неприпустимою помилкою.

Необхідно наголосити, що реалізація будь-якого проекту спрямована на задоволення певної потреби. Тому для ідентифі­кації необхідних ресурсів, життєвого циклу треба встановити, чи задовольняють визначену потребу досягнуті результати проекту.

Успішне опрацювання першого етапу вивчення теми зробить можливим з'ясування загальних ознак проекту, серед яких виок­ремлюють: кількісну вимірюваність проекту; визначення часово­го горизонту проекту; цільову спрямованість проектних рішень; можливість визначення його життєвого циклу; комплексний ха­рактер проекту та його взаємозв'язок з певним оточенням. Таким чином формується характеристика проекту як системи, встанов­люється його елементний склад, що дозволяє перейти до розгля­ду економічної залежності проектів.

Слід зазначити, що існує певна взаємозалежність різних про­ектів за одночасної їх реалізації. З даного погляду необхідно ознайомитися з характеристиками та особливостями незалеж­них, взаємовиключаючих, умовних, заміщуючих і синергічних проектів. Особливу увагу під час вивчення цього блоку питань варто приділити аспектам урахування економічної взаємозале­жності проектів у процесі прийняття рішення про доцільність їх реалізації.

Наступним кроком у дослідженні концепції проекту є вивчен­ня класифікації проектів за різними ознаками: класом, типом, видом, тривалістю, масштабом, складністю. Безумовно, деякі з наведених характеристик проектів не є абсолютними, їх можна вважати досить умовними. Зокрема, поділ за обсягами необхід­них інвестицій найчастіше залежить від розмірів компанії, оскільки очевидно, що в фінансово-промисловій групі і на неве­ликому заводі з виробництва меблів критерії віднесення проекту до великого чи дрібного істотно відрізняються.

Розгляд проекту як концепції неможливий без дослідження складу його зовнішнього та внутрішнього середовищ. Слід пам'ятати, що відносини між проектом і середовищем є досить умовними, тому на практиці буває складно провести чітку межу між ними. Традиційно до факторів зовнішнього середовища на­лежать політичні, економічні, соціальні, правові, культурологіч­ні, природно-екологічні, інфраструктурні фактори та їх вплив на проект. Як правило, до найближчого оточення проекту відносять фінансову, виробничу, збутову, інфраструктурні сфери і сферу матеріального забезпечення. Саме таке оточення визначає цілі та основні вимоги, що висуваються до проекту, тому слід врахову­вати ступінь впливу цього оточення на реалізацію проекту. Проте слід зауважити, що першорядне значення для успішної реалізації проекту має його внутрішнє середовище. Отже, слід приділити особливу увагу вивченню економічних і соціальних умов реалі­зації проекту, стилю керівництва, методів і засобів комунікації.

Завершити розгляд теми доцільно вивченням складу активних і пасивних учасників проекту, визначенням їх функцій, ролі та рівня відповідальності під час підготовки та реалізації проекту.

Взасмовиключаючі проекти — проекти, реалізація яких недоцільна при прийнятті рішення про здійснення вже визначеного проекту, оскільки прибутковість іншого знижується до нульового рівня.

Заміщуючі проекти — проекти, рентабельність одного з яких зале­жить від реалізації іншого, оскільки дохідність першого починає зни­жуватися при прийнятті іншого проекту.

Мегапроекти — цільові програми розвитку регіонів, галузей та ін­ших утворень, які включають ряд моно- і мультипроектів.

Монопроект — окремий проект. Бувають різних типів, видів і мас­штабів.

Мультипроект — комплексний проект, що складається з ряду мо-нопроектів та потребує багатопроектного управління.

Незалежні проекти — проекти, прийняття чи відмова від яких не впливає на дохідність інших проектів.

План — фіксація системи цілей, завдань і засобів, які передбачають спрямовану зміну ситуації за умови передбачуваного стану середовища.

Програма — запланований комплекс економіко-соціальних, науко­во-дослідницьких заходів, спрямованих на досягнення генеральних ці­лей або реалізацію певного напряму.

Проект — одноразовий комплекс взаємопов'язаних заходів, спря­мований на задоволення встановленої потреби шляхом досягнення кон­кретних результатів при встановленому матеріальному (ресурсному) забезпеченні з чітко визначеними цілями протягом заданого періоду.

Синергічні проекти — проекти, що збільшують рентабельність один одного, при цьому зріст прибутковості одного проекту може базу­ватися як на зниженні витрат, так і на збільшенні вигід.

Життєвий цикл є базовим, вихідним поняттям для досліджен­ня проблем реалізації проекту, фінансування робіт, прийняття рішень про доцільність капіталовкладень і деталізації проекту. Тому успішному засвоєнню матеріалу теми сприятиме ознайом­лення з існуючими у світовій практиці підходами до розподілу проекту на елементи та визначення складових проектного циклу. При цьому необхідно чітко усвідом­лювати, що сьогодні не існує єдиного підходу до розподілу про­цесу реалізації проекту на складові, що пояснюється відміннос­тями у підходах учасників проекту до його поділу на важливі відправні точки, які дозволяють планувати, відслідковувати, кон­тролювати та оцінювати розвиток проекту і, якщо необхідно, ко­ригувати його реалізацію.