6.14. Чи є вислів «відповідальність за розвиток своєї кар’єри бери на себе» практичною вимогою забезпечення власної мотивації до роботи?

а) так;

б) ні.

6.15. Комплексність стимулювання:

а) базується на ретельному обліку вартості трудового внеску кожного працівника;

б) передбачає використання всіх видів стимулів;

Запитання множинного вибору відповідей

6.16. Стимулювання праці – це:

а) активізація діяльності працівників, що визвана будь-якою зовнішньою ситуацією;

б) цілеспрямований або нецілеспрямований вплив на людину або групу людей з метою підтримки визначених характеристик їх трудової поведінки, насамперед, міри трудової активності;

в) це залежність людини від матеріальних і моральних цінностей, рабське прагнення до їх накопичення як самоцілі, висування споживацьких благ у якості найвищих цінностей, які панують над іншими цінностями людського життя;

г) зовнішня спонукальна сила трудової поведінки;

д) особливий вигляд взаємодії робітника і підприємства, який виявляється в обміні діяльністю.

6.17. Назвіть функції стимулювання праці:

а) економічна;

б) психологічна;

в) соціально – психологічна;

г) соціальна;

д) матеріальна.

6.18. Соціальна функція стимулювання праці пов’язана з:

а) формуванням внутрішнього світу робітника;

б) забезпеченням працівника визначеним комплексом економічних і соціальних благ;

в) впливом стимулювання на професійно – кваліфікаційну структуру виробництва;

г) формуванням моральних якостей особистості робітника.

6.19. Назвіть види стимулювання праці на основі класифікації інтересів:

а) суспільне;

б)колективне;

в) матеріальне;

г) регресивне;

д) нематеріальне;

е) прогресивне;

є) індивідуальне.

6.20. Назвіть види стимулювання праці в залежності від міри стимулу:

а) суспільне;

б)колективне;

в) матеріальне;

г) регресивне;

д) нематеріальне;

е) прогресивне;

є) пропорційне.

6.21. Серед нематеріального стимулювання вирізняють:

а) соціально - психологічне стимулювання;

б) естетичне;

в) творче;

г) моральне;

д) забезпечення житлом.

6.22. При організації стимулювання необхідно враховувати:

а) характер;

б) уподобання;

в) професійні можливості;

г) потенціал;

д) здібності.

6.23. Організація стимулювання на виробництві повинна відповідати таким вимогам:

а) колективності;

б) точності;

в) регулярності;

г) комплексності;

д) диференційованості;

е) гласності;

є)гнучкості; ж) оперативності;

6.24. Згідно з товарно – продуктивною стратегією стимулювання:

а) здійснюється через поліпшення змісту та умов праці;

б) здійснюється через оплату й винагороду за результати праці;

в) керівництво робить усе можливе для працівників, аби вони добре працювали;

г) можливості стимулювання знижуються у зв’язку з інфляційними процесами.

6.25. При використанні будь-якого стимулу необхідно враховувати:

а) характер робітника;

б) уподобання;

в) професійні можливості;

г) потенціал робітника;

д) здібності робітника.

6.26. Які існують 4 напрями стратегії стимулювання:

а) стимулювання працею;

б) стимулювання почуття господаря;

в) симулювання ціллю;

г) патерналістська;

д) егоїстична;

е) товарно – продуктивна.

6.27. Соціально – психологічна функція стимулювання праці виявляється у формуванні:

а) орієнтацій і установок;

б) моральних якостей;

в) соціальних благ;

г) потреб і цінностей;

д) мотивів трудової поведінки.

6.28. За спрямуванням виділяють такі стимули:

а) суспільні;

б)колективні;

в) позитивні;

г) регресивні

д) нематеріальні.

е) негативні;

є) пропорційні.

6.29. У матеріальному стимулюванні використовуються такі стимули:

а) економічні,

б) соціальні;

в) грошові;

г) покращення умов діяльності ;

д) негрошові;

е) підвищення змістовності праці.

6.30. В організації соціально-психологічного стимулювання важливе місце належить:

а) задоволенню потреб у творчій самореалізації працівника;

б) морально – психологічному клімату в колективі;

в) особистим стосункам;

г) моральному схваленню.