5. Розробка маршрутів доставки робітників на будівельний об’єкт
Розробити маршрути по перевезенню пасажирів на будівельний об’єкт (БО) методом найкоротшої зв’язуючої мережі. Місце дислокації будівельного об’єкту знаходиться в пункті 10 (рисунок 2.1). Відстані між транспортними районами вимірюється в кілометрах. Перевезення здійснюються автобусом ЛАЗ-4207, місткість якого складає 41 пасажиромісце.
Кількість робітників, які відправляються та прибувають у транспортні райони, наведена в таблиці 5.1.
Таблиця 5.1 – Кількість робітників, що відправляються з та прибувають у транспортні райони
Номер транспортного району |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
Кількість робітників, чол. |
13 |
9 |
38 |
18 |
13 |
21 |
15 |
10 |
11 |
Необхідно розробити маршрути і визначити кількість автобусів для доставки працівників на будівельний об’єкт.
Розробка маршрутів доставки робітників на будівельний об’єкт з урахуванням найкоротшої зв’язуючої мережі проводиться на підставі даних найкоротших відстаней, визначених у розділі 2. Для цього у якості вихідних даних використовуються значення таблиці 2.1 (за власним варіантом).
Побудову найкоротшої зв’язуючої мережі слід починати з першого пункту. Для цього виписуємо перший рядок таблиці 2.1 з номерами стовпчиків та позначаємо всі числа – відстані перевезень – номером (1), що вказує на їх приналежність до першого рядка. Отримаємо наступний ряд:
І |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
БО |
0,9 |
0,9 |
1,5 |
2,4 |
1,9 |
1,7 |
2,6 |
2,2 |
2,0 |
|
(1) |
(1) |
(1) |
(1) |
(1) |
(1) |
(1) |
(1) |
(1) |
З відстаней цього ряду обирається найменша. Відповідна йому ланка – в нашому випадку ланка 1 – 2 – заноситься до таблиці 5.2 (приклад). Стовпчик з номером 2 виключається з подальшого розгляду.
Наступним кроком є порівняння чисел другого рядка таблиці 2.1 з відповідними числами ряду І. Обирається найменше з кожної пари чисел, що порівнюються, та позначається номером відповідного (першого чи другого) рядка. Отримаємо ряд ІІ:
ІІ |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
БО |
0,7 |
0,6 |
1,5 |
1,0 |
0,8 |
1,7 |
1,3 |
1,8 |
|
(2) |
(2) |
(2) |
(2) |
(2) |
(2) |
(2) |
(2) |
З отриманого ряду обираємо найменшу з відстаней і вносимо відповідну ланку 2 – 4 до таблиці 5.2 (приклад). Стовпчик з номером 4 виключається з подальшого розгляду, рядок 4 таблиці порівнюється з рядком ІІ. Таким чином продовжуємо доти, доки не проведемо порівняння всіх чисел в рядках таблиці 2.1.
Таблиця 5.2 – Ланки найкоротшої зв’язуючої мережі
№ пп |
Ланка |
Довжина ланки, км |
№ пп |
Ланка |
Довжина ланки, км |
1 |
1-2 |
0,9 |
6 |
7-9 |
0,5 |
2 |
2-4 |
0,6 |
7 |
9-БО |
0,7 |
3 |
4-6 |
0,5 |
8 |
6-8 |
0,7 |
4 |
3-4 |
0,7 |
9 |
6-5 |
0,8 |
5 |
6-7 |
0,7 |
- |
- |
- |
При складанні маршрутів з використанням зв’язуючої мережі формування слід починати з пункту, який є найбільш віддаленим від будівельного об’єкту (рисунок 5.1).
Рисунок 5.1 – Найкоротша зв’язуюча мережа
Виходячи із номінальної пасажиромісткості автобуса ЛАЗ- 4207 в один маршрут слід об’єднувати транспортні райони, сумарний обсяг завезення пасажирів в які не перевищує 41 пасажира (таблиця 5.3).
Таблиця 5.3 – Набір маршрутів
№пп |
Маршрут |
Обсяг перевезень, пас. |
1 |
БО – 5 -6 - БО |
34 |
2 |
БО – 8 – 7 – 9 – БО |
36 |
3 |
БО – 1 – 2 – 4 – БО |
40 |
4 |
БО – 3 - БО |
38 |
Разом |
148 |
|