4.7 Оцінювання ризику прогнозування

Необхідно враховувати, що прогнозування проводиться з метою припущень, що вони можуть значно вплинути на наш прогноз:

• до нашого дослідження може не потрапити фактор, що впливає на продаж;

• використовуємо лінійне прогнозування, а тенденція може виявитися значно потужніше;

• виконуємо розрахунок прогнозованого значення як середньоарифметичного від прогнозованих за факторами значень без урахування рівня кореляції відповідного фактора.

Ці фактори, безумовно, знижують точність прогнозування. Більше того, зверніть увагу, що прогнозування наступних періодів проводиться на основі не проведених часом значень, а також значень, прогнозованих математично. Тобто, чим на більш тривалий період часу ми намагаємося зробити прогноз, тим більш не точнішими є прогнозовані значення.

Зазначені обмеження не впливають на використання методу (і, тим більше, його не скасовують), а лише вказують нам на необхідність обчислень величини ризику прогнозування (var) табл. 4.11. Цю похибку можна оцінити зі співвідношення між прогнозованим значенням тенденції продажу і прогнозними значеннями продажу від кожного фактора впливу:

.

Значення середньої помилки апроксимації, що визначається за формулою

не повинне перевищувати 12-15 %.

Для нашого прикладу:

=3,9 %.

Таблиця 4.11 – Приклад реалізації обчислень ризику прогнозування (var)

Період (t)	х1	у1	х3	y3	Qi	vari, %	Qпл i
20010 р. I кв. II кв. III кв. IV кв.	68 67 64,25 66,8	56 54 47,02 48,32	24 20 21,51 22,52	56 54 55,2 57,9	51,11 53,11	8,0 9,02	47,02 48,33
20011 р. I кв. ІІ кв.	69,35 71,9	49,62 50,92	23,53 24,54	60,61 63,32	55,12 57,12	9,97 10,85	49,66 50,84

Аналізуючи табл.. 4.11, слід зазначити, що зі збільшенням терміну прогнозування зростає й ризик прогнозування.

Ризик прогнозування може бути врахований в обсязі наданих послуг як пряма величина відсотка від обсягу продажу. Так, в нашому прикладі, рекомендується запланувати на IIІ кв. 2010 року обсяг наданих послуг:

Q_{пл i} = Q_i (1 ­­­­­­­­– var / 100) = 51,11 (1 – 0,08) = 47,02.

Обчислена величина ризику знижує планований нами обсяг послуг.

У ході виконання завдання необхідно зробити відповідні обчислення та побудувати графік залежності обсягу продажу послуг у відповідних періодах.

5 Розробка розділів бізнес- плану створення інформаційної мережі широкосмугового доступу доінтернету

5.1 Розробка плану капітальних витрат

Для створення інформаційної мережі з ШСД типовими капітальними витратами є такими:

- отримання ліцензії від Національної Ради України з питань телебачення та радіомовлення (згідно з вимогами положення «Інструкція про видачу, продовження, переоформлення та видачу дубліката ліцензії провайдера програмної послуги» );

- розробка проекту організації вузла зв‘язку;

- розробка проекту по організації інформаційної мережі на певну кількість користувачів;

- кошторис на комплекти обладнання для вузла зв‘язку та інформаційної мережі;

- вартість програмного забезпечення та білінгової системи;

- вартість побудови лінійних споруд;

- вартість монтажу обладнання.

Приклад схеми організації вузла зв‘язку для провайдеру наведений на рис. 5.1.

Рисунок 5.1 – Приклад схеми організації вузла зв‘язку для провайдера

Типовим комплектом обладнання, який застосовується для такого вузла є наступний:

- сервер Inpro Archer Платформа Intel SR1530 (S-ATA) 1 CPU [Габарити: Rack 1U, глибина 508 mm ], без HotSwap дисків CPU-C2Q Q8200 2.33/1333/4; Платформа Intel SR1530SH; DDR-2 2048 Mb 800MHz; 2*HDD 250GB SATA-II NS   У складі платформи - Lan 2x10/100/1000, RAID 0,1,5,10 SATA 6x, RAM до 8Gb (ECC за запитом), кріплення в стійку. Ціна - до 18000 грн.(залежно від комплектації), оптимальний сервер по співвідношенню ціна/продуктивність, що має сертификат ССС;

- білинг Netup UTM 5 - незважаючи на численні дорікання білинг UTM є кращим рішенням для невеликих і середніх провайдерів. UTM успішно експлуатується в багатьох мережах України, із числом абонентів від декількох сотень до десятків тисяч чоловік, є сертифікат ССС, ціна - від 9000 грн. (залежно від комплектації);

- ІБЖ Powercom SMART KING XL SXL-1000A-LCD - недорогий сертифікований ИБП на 1000ВА(600Вт), що видає правильну синусоїду на виході(важливо для підключення серверного обладнання) і який має можливість нарощування потужності за рахунок підключення додаткових батарей, ціна  - 5000 грн;

- комутатор Dlink DES 3526S Switch 24port (24UTP 10/100Mbps + 2Combo 1000BASE-T/SFP) – найпоширеніший комутатор рівня доступу, ідеальне співвідношення ціна порту/можливості. прив'язка 1 порт - 1 макадреса, просунутий ACL, можливість блокувати абонентів на порту віддалено, фільтрація вірусного трафика, стабільність до arp-спуфингу. Використовується в мережах таких операторів як «Воля», «TeNet». Ціна – 4000 грн.;

- 19" Стойка 42U/ 19" Шафа 42U – недорогий та зовнішньо акуратний варіант обладнання. орієнтована ціна стойки – 2400 грн, ціна шафи - 8500 грн.

Типове рішення по організації інформаційної мережі на 1000 користувачів подано на рис. 5.2.

Рисунок 5.2 – Приклад організації інформаційної мережі на 1000 користувачів

Мережа будується за технологією FTTB, на кожний будинок заставляється 4 волокна.

На центральному вузлі ставляться 3 L2 комутатори D-link DGS 3100-24TG по 16 SFP портів кожний, які стекіруються між собою по 10Gb. Максимально поєднується в стек 6 комутаторів, отже рішення легко масштабується до 100 будинків у мережі(2400 абонентів і більше).

 Як комутатори рівня доступу використовуються D-link DES 3526, що стали вже класикою в сучасному мережебудуванні, оптика до комутаторів підключається через одноволоконний WDM SFP Gbic модуль D-link DEM-330.

У ящиках на будинках крім D-link DES 3526 встановлюються оптичні кроси.

Середня довжина кабелю між будинками (містячи в собі технологічні запаси й прохід по будинку до ящика з обладнанням) - становить 100 метрів. На різних ділянках мережі використається різна кількість волокон від 4 до 36. Разом у цілому на 40 будинків витрачається ~ 4км кабелю, не враховуючи магістралі до вищестоящого провайдера.

Приклад побудови й розвитку інформаційних мереж , як з погляду інвестицій, так і нарощування сервісів, залежно від попиту на послугу поданий на рис. 5.3, це реальна структура мережі із зоною покриття 1000-5000 абонентів, у зоні щільної забудови з установкою одного комутатора на 3 під'їзди 9 поверхових будинків і 1 комутатора для 5 поверхових будинків.

Кінцева мета будівництва – створення мережі передачі даних зі швидкістю доступу до абонента до 100mbit, і магістралями 1Gbit  з підтримкою всіх існуючих видів сервісів IPTV, Vo, VoIP і властиво передачі даних і телематичних служб.

Про кількість абонентів: на сьогодні, за статистикою, подібними сервісами користується від 5 % до 30 % квартир зі звичайного будинку. Завтра можливо ця цифра буде зростати. Відповідно, при проектуванні до розрахунків 30 % потенційних користувачів, одночасно закладаються можливості системи на 2-х кратне збільшення навантаження, тобто проникнення до 60 % - у вигляді запасних волокон.

Беручи до уваги, що сервіс розвивається й абонентська база зростає плавно, то, як правило, застосовується наступна поступова схема розвитку з метою економії коштів на початковому етапі розвитку (рис. 5.3).

 

Рисунок 5.3 – Приклад організації поступової схеми розвитку інформаційної мережі провайдера

Як маршрутизатор і одночасно сервер біллинга, на першому етапі, можна обійтися недорогим сервером (наприклад: Inpro, Aquarius). На ньому буде працювати біллинг, і до нього ж, буде підведено канал від оператора, що приєднує. Надалі, при розвитку можливий поділ сервера на окремий апаратний маршрутизатор Cisco або  Juniper, рознесення сервера біллинга на кілька серверів (окремо сервер баз даних, окремо сервер тарифікації). Всі зміни ядра системи проходять прозоро й не вимагають перебудови всієї мережі.

Усі сервери з додатковими web-сервісами (ігри, форуми тощо) - можуть бути зібрані на недорогих не сертифікованих серверах.

Також, на початковому етапі,  можна обійтися без центрального комутатора, а в якості такого, встановити такий самий комутатор, як і в рівні агрегації/доступу з 24 портами. Відповідно, при заміні його, або при розширенні – він установлюється на нові райони.

Дані комутатори мають всі функції комутатора ядра крім підтримки протоколів BGP, що вам знадобиться значно пізніше й тільки для великих (більше 5000 абонентів) мереж. І при його заміні все відбувається прозоро, без змін програм біллинга й обслуговування, що дозволяє значно знизити витрати.

Орієновані ціни на обладнання наведені в табл.. 5.1

Таблиця 5.1 – Орієнтовані ціни на обладнання

Сервер - Inpro Archer, Aquarius, HP	20000-30000 грн.
Cisco 7600	~50000-70000 грн.
Juniper	~60000- 90000 грн.

На рівні вузла розподілу-агрегації структура мережі  змушує сегментувати вузли агрегації поквартально. Тобто, залежно від топології в середньостатистичному кварталі (від 80 до 140 під'їздів) встановлюється 1 або 2 вузли агрегації.  Відповідно до вищезазначених розрахунків виходить, для доступу 100 mbit необхідно мати від 17 до 40 гігабітних линків до комутаторів доступу. Комутатори доступу поєднуються в групи за допомогою оптичного комутатора рівня розподілу (агрегації). З наведених розрахунків випливає, що вузловий комутатор на 24 SFP порти - більш ніж достатній. З погляду кількості волокон і структурованості мережі вигідніше розбити район на два блоки й установити два комутатори на 24 SFP порти.

Комутатор	В SFP портів
Qtech QSW-3900-48-SFP-AC	44
Qtech QSW-3900-24-SFP-AC	24
D’link DGS 3100-24TG	16
Level One GSW-2496	16

На рівні доступу ставляться комутатори, які розміщуються безпосередньо на будинках, і до яких підключаються кінцеві абоненти. Передбачається, що комутатор має 8-24 порти для підключення абонентів і 1-2 SFP порта для підключення магістралі.

Комутатор	Кількість SFP портів	Кількість мідних 100 mbit портів
D’Link DES 3526	2	24
D’Link DES 3028	2	24
Qtech QSW-2500 A	1	8-16
Qtech QSW-2900-24	2	24
Zelax ZES-2026C	2	24
Level One GSW-2494	2	24

Через те, що вузли агрегації мають у собі велику кількість вхідних і вихідних волокон, як правило застосовуються одноволоконні WDM SFP модулі, вони трохи дорожче, але дозволяють уникнути плутанини із з'єднаннями й скоротити кількість використовуваних волокон удвічі, що дозволить суттєво знизити витрати на експлуатацію мережі.

Так само при раніше побудованій архітектурі можна зіштовхнутися із проблемою недостачі оптичних волокон. Для вирішення даної проблеми, як правило, застосовують технологію CWDM з можливістю передачі по одному волокну до 16 каналів як для 1Gbit так і для 10 Gbit.

Така система устаткування мережі дозволяє впроваджувати будь-які існуючі й використовувані операторами сервіси й будь-які системи білінгу.

Для розробки капітальних витрат слід використовувати інформацію, яка наведена вище, в результаті складається кошторис, приклад якого наданий в табл. 5.2.

Таблиця 5.2 – Приклад визначення кошторису на обладнання

Найменування обладнання	Кількість, шт.	Вартість, грн.	Загальна вартість, грн.
Свічки для підключення будинків типу (Switch 3COM SuperStack 4400)	4	10200	40800
Комутатор для підключення споживачів (макс. 28) типу Switch Gigabit 3COM Baseline	60	4665	279900
Комутатор для підключення споживачів (макс. 16) типу Switch ZyXEL ES-116	20	600	12000
Розйом RJ-45	4800	3	14400
Кабель ОВ	6	1240	7440
Кабель UTPCat 5-екранований	5,5	820	4510
Сервери (медіа-сервер та робочий сервер)	2	10000	20000
Оптичний комутатор типу D-Link DES-1008FR/PRO	1	3950	3950
Перетворювач середовища типу D-Link DMC-920	4	1975	7900
Усього, грн.	390900

Розглянемо приклад розрахунку капітальних витрат для кошторису, наведеного в табл. 5.2.

Капітальні витрати розраховуються на основі вартості обладнання та нормативів, виведених в наслідок проведених статистичних досліджень, за формулою:

К = Цво+ Кмрм+ Кмв+ Кін+ Вн+ Нп ,грн.

(5.1)

де Ц_во – вартість обладнання грн.;

К_мрм – витрати на будівництво, монтаж кільця й розподільчих мереж, а також додаткового й іного обладнання (сервер, комутаторів і т.д.) грн.;

К_мв – монтаж і пусконалагоджувальні роботи всієї системи, грн.;

К_ін – інші витрати, тис. грн.;

В_н – накладні витрати, тис. грн.;

Н_п – планові накопичення, тис. грн.;

ПДВ - податок на додану вартість.

Вартість обладнання відповідного типу вже підраховано й подано в табл. 5.2:

Ц_во = 390900 грн.

Витрати на будівництво, монтаж кільця, розподільчих мереж і обладнання К_мрм складають 90 % вартості обладнання:

Кмрм = 0,9∙ Цво ,грн.

(5.2)

К_мрм = 0,9∙ 390900 = 351810 грн.

Для безперебійної роботи обладнання необхідно створити відповідні умови навколишнього середовища. Необхідно забезпечити приміщення, в якому буде розміщені обладнання, вентиляція й кондиціювання.

Витрати на пусконалагоджувальні роботи всієї системи К_мв становлять

3 % від вартості обладнання:

Кмв = 0,03∙ Цво ,грн.

(5.3)

К_мв = 0,03∙ 390900 = 11727 грн.

Загальна сума основних капітальних витрат визначається за формулою:

Косн=Цво+Кмрм+ Кмв ,грн.

(2.4)

К_осн=390900+351810+11727= 754437 грн.

До складу інших капітальних витрат входять:

Витрати на комплект контрольно-вимірювальної апаратури К_ква для проведення необхідних випробувань і вимірювань під час будівництва і монтажу обладнання. Розмір необхідних витрат К_ква визначається з розрахунку 5 % від загальної суми основних капітальних витрат:

Кква=0,05∙ Косн ,грн.

(3.5)

К_ква=0,05∙ 363599,3= 18179,97 грн.

Витрати на виробничу базу підприємства К_вб, розмір яких визначається з нормативу 1,7 % від загальної суми основних капітальних витрат К_осн:

Квб = 0,017∙ Косн ,грн.

(5.6)

К_вб = 0,017∙ 754437 = 12825,43 грн.

Витрати на облаштованість робочих місць і місць відпочинку К_рм.

Витрати на облаштованість, поліпшення умов праці К_рм для всього персоналу становлять 0,5 % від К_осн:

Крм = 0,005∙ Косн ,грн.

(5.7)

К_рм = 0,005∙ 754437 = 3772,19 грн.

Витрати на рекламу К_р. Для проведення рекламної компанії необхідна сума, порівнювана 50 % від К_осн:

Кр = 0,5∙ Косн ,грн.

(5.8)

К_р = 0,5∙ 754437 = 377218,5 грн.

Накладні витрати В_н становлять 1 % від загальної суми основних та інших витрат:

Вн = 0,01∙ Кзаг ,грн.		(5.9)
Вн = 0,01∙ 1185974,96 = 11859,75 грн., де Кзаг = Косн+ Кин = 754437 + 431537,96 = 1185974,96 грн.	(5.10)

Планові накопичення Н_п визначаються з розрахунку 10 % від суми загальних капітальних витрат і накладних витрат:

Нп = 0,1∙ (Кзаг+Вн) ,грн.

(5.11)

Н_п = 0,1∙ (1185974,96 + 11859,75) = 119783,47 грн.

К∑ = Кзаг + Bн + Нп

(5.12)

К_∑ = 1185974,96 + 11859,75 + 119783,47 = 1317618,19 грн.

Результати розрахунків капітальних витрат надані в табл. 5.3.

Таблиця 5.3 – Приклад капітальних витрат для інформаційної мережі

Вид витрат	Загальна вартість, тис. грн.	Структура, %
Вартість обладнання, Цво Будівництво і монтаж кільця, розподільчої мережі й обладнання Кмрм Монтаж і пусконалагоджувальні роботи всієї системи, Кмв	390900 351810 11727	29,67 26,7 0,89
Усього за пп. 1...3…3, Косн	754437	57,26
Інші капітальні витрати, Кпр: Комплект КВА, Кква Виробнича база підприємства, Квб Облаштованість робочих місць, Крм Витрати на рекламу, Кр	431537 37721 12825 3772 377218	32,75 2,86 0,97 0,29 28,63
Всього за пп. 1...4…4, Кзаг	1185974	90,01
Накладні витрати Вн	11859	0,9
Всього за пп. 1...5…5, (Кзаг + Вн )	1197834	90,91
Планові накопичення Нп	119783	9,09
Усього, вартість з урахуванням планових накопичень, К∑	1317618	100