6. Контрольні питання
1. Призначення сітки в тріоді.
2. Що таке діюча напруга тріода і як вона визначається?
3. Що називають проникністю лампи D, який фізичний зміст має ця величина?
4. Які характеристики тріода називають анодними, анодно-сітковими, сітковими, сітково-анодними Приведіть ці характеристики.
5. На яких ділянках характеристики підкоряються закону “ступеня 3/2” для тріода
6. Малосигнальні параметри тріода та їх визначення. Зв‘язок між параметрами.
7. Визначення мало сигнальних параметрів тріода за характеристиками.
8. Залежність параметрів S, Ri, тріода від режиму роботи лампи (від Uн, Uа, Uс).
9.
В яких випадках
?
10. Чому коефіцієнт підсилення тріодів звичайно не перевищує 100?
11. Визначення малосигнальних параметрів тріода Sроб, роб.
12. Що означають режими прямого перехоплення електронів сіткою і повернення електронів до сітки?
13. Які складові створюють сітковий струм при негативних потенціалах сітки? Якої величини він буває? Яку роль відіграє цей сітковий струм, наприклад, в підсилювачах напруги?
14. Як можна визначити якість вакууму в тріоді?
15. Які величини вказують в гранично допустимих експлуатаційних даних тріода?
16. Недоліки тріодів, що обмежують область їх застосування. Розкажіть про застосування тріодів в електронних схемах.
17. Поясніть, чому на високих частотах у тріодів падає коефіцієнт підсилення потужності і чому вище 10 ГГц тріоди принципово не можуть працювати?
18. Порівняйте властивості трьох схем увімкнення тріода.
Список рекомендованої літератури
Электронные приборы. Учебн. для студ. вузов / В. Н. Дулин, Н. А. Аваев, В. П. Демин, Ю. Е. Наумов, А. З. Струков, Г. Г. Шишкин / Под ред. Г. Г. Шишкина – М.: Энергоатомиздат, 1989. – 494 с. ISBN5-283-01472-Х. С. 330–345.
Батушев В.А. Электронные приборы. Учебн. для студ. вузов / В. А. Батушев. М.: Высшая школа, 1980. – 383 с. С. 231–265.
Дулин В.М. Электронные приборы. Учебн. для студ. вузов / В. М. Дулин – М.: Энергия. 1977. – 424 с. С.40–72.
Булычев А.Л. Электронные приборы. Учебн. для студ. вузов / А. Л. Булычев, П. М. Лямин, Е. С. Тулинов. – М.: Лайт ЛТД, 2000. – 416 с. С.224–247.
Лабораторна робота 2
ДОСЛІДЖЕННЯ КРЕМНІЄВОГО СТАБІЛІТРОНА
1. Мета і зміст роботи.
Мета. Дослідити основні електричні властивості кремнієвого стабілітрона Д814Б.
Зміст. В роботі знімають вольт-амперну характеристику (ВАХ) стабілітрона в ділянці прямих і зворотних напруг. Вимірюють диференційний опір стабілітрона в межах стабілізації, а також для прямої гілки ВАХ. Обчислюють коефіцієнт стабілізації досліджуваної схеми.
2. Схема вимірювань
Схема, яка представлена на передній панелі лабораторного макета і на рис. 2.1, дозволяє зняти пряму і зворотну гілки ВАХ діода. Обмежувальний резистор R1 має опір 130 Ом.
Рис. 2.1. Схема дослідження кремнієвого стабілітрона
3. Завдання
1. Поставити перемикач S1 в положення 5 і зняти пряму гілку ВАХ I = f(U) стабілітрона. Напругу змінювати від 0 до значення, при якому Iпр=40 мА. Пряму напругу на стабілітроні вимірювати зовнішнім вольтметром на гніздах Х2 і Х3.
2. Поставити перемикач S1 в положення 4 і, за допомогою вольтметра 6 макета зняти зворотну гілку ВАХ стабілітрона. Зворотну напругу змінювати від 0 до значення, при якому Iзвор = 25 мА. Одночасно з вимірюванням Uзвор вимірювати і вхідну напругу вольтметром 1.
3. Поставити перемикач S1 в положення 3 і зняти характеристику Uст = f(Іст) в межах від мінімального струму стабілізації Іст.мін 2 мА до максимального Іст.макс = 25 мА. Оскільки напруга стабілізації в межах стабілізації (від Іст.мін до Іст.макс) змінюється мало, то зміна напруги стабілізації Uст вимірюється компенсаційним методом з допомогою потенціометрів R3 та R4. Напруга в точці Х4 залежить від співвідношення опорів R3 та R4 і може змінюватись від 0 до Е = 30 В. В точці Х4 встановлюють напругу, яка відповідає напрузі Uст на початку ділянки стабілізації при Іст. мін . Зовнішній вольтметр у цьому випадку між точками Х3 та Х4 зафіксує нульову різницю потенціалів. При зніманні характеристики Uст = f(Іст ) необхідно фіксувати показання зовнішнього вольтметра. Струм Іст змінювати від Іст.мін до Іст.макс (2…25 мА).