Основні теорії політичних систем.
Системний підхід у політології вперше був застосований відомим американським вченим Девідом Істоном. У серії своїх праць, написаних у 50-60 тих р.р. минулого століття – «Політична система» (1953), «Модель для політичного дослідження» (1960), «Системный анализ политической жизни» (1965) – Д.Істон прагнув вибудувати цілісну теорію, яка ґрунтується на вивченні «прямих» і «зворотніх» зв’язків між політичною системою і її зовнішнім середовищем, запозичуючи кібернетичний принцип «чорного ящика» і «зворотнього зв’язку», застосовуючи тим самим у ході концептуалізації системний підхід і елементи загальної теорії систем. Для побудови теоретичної моделі Д.Істон використовує чотири базові категорії: «політична система»; «середовище»; «реакція»; системи на вплив середовища «зворотній зв’язок, або вплив системи на середовище».
Модель політичної системи д.Істона
Соціальне середовище
Вимоги
Рішення
Підтримка Дії
Введення Конверсія
Виведення
Політична система
Зворотній зв’язок
Відповідно до цієї моделі механізм функціонування політичної системи включає чотири фрази: «введення», «конверсія» (або перетворення), «виведення», «зворотній зв’язок».
В
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Конверсія це - ________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Виведення це - _______________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Зворотній зв’язок це - _________________________________
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________
Крім Д.Істона на Заході активно розробляють теорію політичної системи суспільства американські політологи Г. Алмонд і К.Дойч. Г.Алмонд розробив так звану функціональну модель політичної системи суспільства. Вона має деяку схожість з моделлю, яку запропонував Д.Істон, хоча при цьому у них є і суттєві відмінності.
У своїй моделі Г.Алмонд виділяє аналітичні рівні (або блоки), пов’язуючи групи функцій макросистеми з діяльністю окремих інститутів, груп і навіть індивідів, включених у системну організацію як її елементи. Перший блок, так званий «рівень процесу», пов’язаний з «введенням», тобто з впливом середовища на політичну систему. Це виявляється у здійсненні політичними інститутами тих чи інших функцій, причому в динамічному, процесуальному розрізі: артикуляція інтересів (групи інтересів); агрегування інтересів (партії); вироблення політичного курсу (парламент); здійснення політики (виконавча адміністрація); арбітраж (судові органи).
Взаємодія соціального середовища з інституціональною системою, таким чином. Становить динаміку політичного процесу.