- •Позакласна робота з математики,її завдання, особливості організації та проведення
- •2. Значення позакласної роботи з математики з молодшими школярами полягає в наступному:
- •Особливості організації позакласної роботи з математики
- •4. Однак позакласна робота з класно-урочною має загальні риси:
- •Під час організації математичних і логічних ігор необхідно дотримуватись наступних положень:
- •5. Види позакласної роботи з математики:
- •Цікава математики у хвилини відпочинку й на групових заняттях після уроків.
- •Математичні куточки в класах
- •Гурткова робота з математики
- •Математична вікторина
- •Математичні ранки
- •Проведення математичних ранків
- •Математичні олімпіади
- •Проведення олімпіад
- •7) Міжнародний математичний конкурс “Кенгуру”
- •«Кенгуру» у світі
- •«Кенгуру» в Україні
- •8) Математична газета і математичний куточок в газеті
- •6.Висновок
7) Міжнародний математичний конкурс “Кенгуру”
«Кенгуру» — міжнародний математичний конкурс, який проводиться з метою зацікавлення школярів математикою. Конкурс проводиться щорічно у третій четвер березня країнами, які є учасницями міжнародної організації «KANGOUROU SANS FRONTIERES» або планують ними стати.
Організація «KANGOUROU SANS FRONTIERES» налічує на сьогодні 46 країн. Україна вперше провела в себе конкурс 1997 року. У конкурсі 2010 року в Україні взяло участь понад 468 000 учасників.
«Кенгуру» у світі
На початку 80-х років XX століття Пітер Голлоран, професор математики з Сіднея , вирішив організувати новий тип гри-конкурсу для австралійських школярів: підбірку задач із варіантами відповідей, перевірку яких здійснює комп'ютер. Тисячі школярів могли взяти участь у грі одночасно. Успіх австралійського національного математичного конкурсу був надзвичайний.
У 1991 році два французьких математики вирішили провести цю гру у Франції, назвавши її «Кенгуру» на честь своїх австралійських колег. Перша гра зібрала 120 000 учнів коледжів. Пізніше конкурс охопив також школярів та ліцеїстів.
У липні 1993 року французькі організатори «Кенгуру», з метою поширення конкурсу, влаштували зустріч у Парижі для керівників математичних змагань європейських країн. Запрошені математики були вражені успіхом Франції, адже 1993 року в конкурсі взяло участь близько 500 000 учасників конкурсу.
У травні 1994 року математики Білорусі, Угорщини, Іспанії, Голландії,Польщі, Росії та Румунії вирішили започаткувати цей конкурс і у своїх країнах, що забезпечило подальший потужній успіх гри.
«Кенгуру» в Україні
У 1997 вперше було проведено конкурс-гру «Кенгуру» на базі кількох шкіл Старосамбірського району Львівської області та Львівського фізико-математичного ліцею при львівському національному університеті ім. І Франка, викладач якого Євген Пенцак був першим координатором гри «Кенгуру» в Україні. Завдяки його зусиллям і викладачів кафедри математики ліцею та при підтримці вчителів-ентузіастів із різних областей України конкурс став бажаним гостем у багатьох українських школах, ліцеях, гімназіях.
Тепер це наймасовіше математичне та інтелектуальне змагання серед школярів нашої держави. Майже півмільйона учасників зібрав і об'єднав конкурс трохи більше ніж за 10 років. Вагому підтримку та сприяння конкурс отримав з боку відділу роботи з обдарованою молоддю Науково-методичного центру середньої освіти Міністерства освіти та науки України. На сьогодні до складу оргкомітету конкурсу «Кенгуру» входять: Валентина Борисова, Андрій Добосевич, Мар'ян Добосевич, Роман Кокорузь, Оксана Таратула.
8) Математична газета і математичний куточок в газеті
Математична газета за розумної організації роботи з нею сприяє підвищенню цікавості до математики, вихованню у молодших школярів математичної здогадливості й елементів логічного мислення, формуванню навичок самостійного читання математичного тексту.
Газета буде користуватись успіхом, якщо її зміст буде відображати життя класу, його “математичну атмосферу”, якщо цікавий матеріал буде певною мірою пов'язаний з програмним.
Матеріал газети може бути використаний вчителем для організації розумного відпочинку дітей в окремі великі перерви, в групі подовженого дня, під час прогулянки.
Досвід показує, що цікаво та красиво оформлена газета протягом ряду днів служить центром уваги учнів.
Стимулом для випуску математичної газети може бути показ раніше випущених, красиво оформлених газет, з яких корисно розібрати 2-3 цікаві задачі, загадки, ребуси і т.д. під час показу треба намагатись викликати у дітей інтерес до такої газети, до самої діяльності з випуску газети.
Організатором випуску математичних газет може стати гурток, раніше створений в школі чи в класі. Тоді вона буде органом цього математичного гуртка.
В усіх випадках газета випускається під безпосереднім керівництвом вчителя, а в 1-2 класах перші номери зазвичай готує сам учитель, залучаючи до оформлення учнів старших класів.
Молодші школярі повинні бачити весь процес випуску газети, надавати посильну допомогу.
Викликавши цікавість до випуску газети, учитель перед дітьми ставить завдання – обрати назву для газети. Можна навести приклади таких назв: “Юний математик”, “Читай-думай”, “На дозвіллі”, “Плюсик” та ін.
