14. Виписка новонародженого з пологового стаціонару

14.1. Новонароджена дитина може бути виписана з пологового стаціонару на третю добу життя, якщо загальний стан дитини, рівень підготовки та інформування матері з питань догляду та контролю за станом дитини відповідають наступним критеріям:

1) Пуповинний залишок або ранка повинні бути сухими та чистими, без ознак запалення.

2) Дитина підтримує температуру свого тіла в межах 36,5^о С-37,5^оС.

3) Дитина має добрий смоктальний рефлекс.

4) Проведена вакцинація проти туберкульозу та гепатиту В, обстеження на фенілкетонурію та вроджений гіпотиреоз.

5) Дитина має задовільний стан.

6) Мати або члени сім’ї мають достатні навички догляду за дитиною.

7) Мати проінформована про попередження синдрому раптової смерті.

8) Мати проінформована про загрозливі стани дитини, при яких негайно треба звертатися за медичною допомогою:

• Дитина погано смокче груди.

• Судоми.

• Порушення дихання (часте або утруднене).

• Гіпо- або гіпертермія.

• Пупкова ранка почервоніла або почала нагноюватися.

• Гіпотонія або підвищена збудливість дитини.

• Блювота або діарея.

9) В день виписки проведено зважування дитини та огляд педіатра-неонатолога, поінформовано лікувально-профілактичний заклад за місцем проживання дитини про виписку з пологового стаціонару.

10) Виписка із карти новонародженого (Ф097/о) заповнена правильно, містить необхідний обсяг інформації та рекомендації для забезпечення спадкоємності при здійсненні медичного догляду за здоровою новонародженим медичними працівниками лікувально-профілактичного закладу за місцем проживання дитини.

14.2. У перші дві доби після виписки додому всі новонароджені оглядаються вдома лікарем-педіатром дільничним (лікарем загальної практики-сімейним лікарем) з метою оцінки їх стану в .ч. і наявності жовтяниці. Час проведення такого огляду визначається тривалістю госпіталізації в пологовому будинку. У випадку виписки дитини на 3-тю добу життя такий огляд рекомендується провести до досягнення немовлям віку 120 год (5 днів) [C].

15. Правила миття рук

15.1. Основні види обробки рук.

Вид обробки	Мета обробки
1. Звичайне миття рук з милом	Видалення бруду та транзиторної флори, яка контамінує шкіру рук медичного персоналу в наслідок контакту з інфікованими або контамінованими об’єктами
2. Гігієнічна антисептика	Видалення та знешкодження транзиторної мікрофлори рук

15.2. Звичайне миття рук з милом.

15.2.1. Загальні положення.

• Звичайне миття рук з милом дозволяє видалити більшу частину (до 99%) транзиторної мікрофлори з забруднених рук.

• Дуже важливо дотримуватись техніки миття рук, дослідження показали, що при рутинному митті рук подушечки пальців та внутрішні поверхні залишаються контамінованими.

15.2.2. Основні показання для миття рук.

• Перед та після контакту з пацієнтом.

• Після користуванням туалетом.

• Перед і після прийому їжі.

• У всіх випадках коли руки забруднені.

15.2.3. Рекомендована техніка миття рук.

• Зняти персні та інші прикраси, так як вони затрудняють ефективне видалення мікроорганізмів.

• Під помірним тиском теплої води слід енергійно намилити руки і терти одна об одну не менше 15 сек, після чого руки сполоснути. Треба намагатися охопити всі поверхні долонь і пальців.

• Висушити руки паперовим рушником, яким закрити кран.[1Б].

• Не слід користуватись для висушуванням рук загальним рушником багаторазового користування.

• Персні, лак для нігтів затрудняють видалення мікроорганізмів.

• Використовувати для миття рук необхідно рідке мило з дозатором. Дозатори багатократного використання з часом контамінуються, тому не слід добавляти рідке мило в частково заповнений дозатор. Дозатор необхідно вимити, висушити і тільки після того наповнювати свіжою порцією мила.

15.3. Гігієнічна антисептика.

15.3.1. Загальні положення.

Використовуються антисептичні препарати. Спиртові антисептики більш ефективні, чим водні розчини антисептиків.

15.3.2. Показання для гігієнічної антисептики рук:

• Перед виконанням інвазійних процедур

• Перед і після маніпуляцій з ранами

• Перед і після маніпуляцій з катетерами

• Перед використанням рукавичок і після їх зняття

• Після контакту з виділеннями і предметами, які містили кров або мають вірогідність мікробної контамінації

15.3.3. Рекомендована техніка проведення гігієнічної антисептики.

• При сильному забрудненні рук їх необхідно вимити спочатку з водою рідким милом, а потім нанести антисептик.

• Спиртовий антисептик 5мл нанести на руки і втирати до висихання (витирати руки не слід).

15.4. Використання рукавичок.

15.4.1. Загальні положення.

1) Використання рукавичок не замінює миття та антисептичну обробку рук.

2) Після догляду за пацієнтом рукавички необхідно зняти.

3) Не дозволяється використання однієї пари рукавичок для догляду за двома пацієнтами, навіть при умові миття та антисептичної обробки рукавичок.[1Б]. 15.4.2. Показання для використання рукавичок[Б]:

• У всіх випадках, коли можливий контакт з кров’ю або іншими потенційно контамінованими матеріалами, слизовими оболонками.

• Рукавички знижують ризик професійного зараження при контакті з інфікованими пацієнтами і їх виділеннями.

• Рукавички знижують ризик зараження пацієнтів мікробами, які є частиною резидентної флори рук медичних працівників.

• Рукавички знижують ризик контамінації рук персоналу транзиторними збудниками і наступної їх передачі пацієнтам.

Директор Департаменту організації та розвитку медичної допомоги населенню

В.М. Таран

Література

Основна:

1. Барашнев Ю.И. Перинатальная неврология. - Москва. —' 2001. - 638с.

2. Наказ № 255 від 27.04.2006 ,Дро затвердження клінічного протоколу

3. Пальчик А.Б., Шабалов Н.П. Гипоксически-ишемическая энцефалопатия новорожденных. - Санкт - Петербург. - 2000. - 218с.

4. Барашнев Ю.И. Перинатальная неврология.—М.: Триада-Х, 2001. —640 с.

5. Класифікація уражень нервової системи у дітей та підліт­ків/За ред. В.Ю. Мартинюка.—К.:Фенікс, 2001.—192 с

6. Педіатрія: Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів ІV рівня акредитації/ За ред.проф. О.В. Тяжкої/ Видання друге.- Вінниця: Нова книга. – 1096с.

7. Шабалов Н. П. Неонатология. Т. 1-2. - Санкт - Петербург. - 2006 - 493с, 504с.

Додаткова:

1. Антонов А.Г., Буркова А.С., Байбарина Е.Н. Профилактика и интенсивная терапия критических состояний, обусловленных церебральными нарушениями, у новорожденных/Педиатрия. — 1997. — №5. — С.38—41.

2. Катонина СП., Сулима Е.Г., Макарова Е.А., Виноградов В.П., Шунько ЕЕ. и соав. Лечебно-диагностические технологии и методы прогнозирования исходов перинатальных поражений ЦНС (метод. рекомендации).-Киев. -1995.-30с.

3. Наказ МОЗ України N 255 від 27.04.2006

4. Неонатология. Под ред. Т. Л. Гомеллы, М.Д.Каннигам. - Москва. -1995. -633с.

5. Педиатрия: Национальное руководство: в 2т.- М.: ГЭОТАР – Медиа, 2009.- Т.2.-1024С.

6. Проект розпорядження кабінету міністрів України „Про затверджені Державних цільових заходів перинатальної допомоги в Україні 2007 - 2009 роки" - 23с.

7. Посібник з неонатології. Під ред. Джона Клоерті, Енн Старк. -Київ. -2002.-751с.

8. Софронов В.В., Мальцева Л.И., Сайфулина Ф.К. и др. Возмо­жности этапной реабилитации детей раннего возраста с пери­натальным поражением ЦНС//Педиатрия. — 1997. — №1. — С.77—78.

9. Суліма ОТ. Сучасні аспекти асфіксії у новонародже-них//3бірник наук, праць. Актуальні питання неонатології.— К., 2003.—С. 137—151.

10. Современная терапия в неонатологии. Под ред.Н.П.Шабалова. Москва.-2000.-261с.

11. Євтушенко С.К., Шестова О.П. Внутрішньошлуночкові кро­вовиливи у новонароджених та їх наслідки/ЛПедіатрія, акушер­ство та гінекологія.—1999.—№5.—С.47—50.

12. Ханс Ферсмольд. Основні положення неонатології. - Київ. - 1999. -182с.

13. Nelson Textbook of Pediatrics, 18/E, 2008, Vol.2, 3147p.

21