1.6 Батальйонні (ротні) тактичні групи: склад, призначення.

В усіх видах оборони створюються батальйонні (ротні) тактичні групи, але в позиційній обороні тактичні групи можуть не створюватися. Тактичні групи створюються для досягнення чіткої взаємодії між підрозділами різних видів військ на базі мотопіхотних, танкових, розвідувальних батальйонів (рот).

Основної загальновійськової бойової одиницею є батальйонна (ротна) тактична група. Склад групи буде залежить від обстановки і кількості підрозділів яки будуть входити до неї. Так, наприклад, у складі батальйонної тактичної групи може бути мотопіхотний (танковий) батальйон без роти, танкова (мотопіхотна) рота, артилерійський дивізіон і до саперної роти; вона звичайно підтримується зенітними засобами артилерією, тактичною і армійською авіацією.

У танковій ротної тактичної групі (РТГ) танкові взводи будуть переважати над мотопіхотними (наприклад, два і один), а в мотопіхотній, навпаки — два мотопіхотні взводи і один танковий. Таке перепідпорядкування підрозділів дає можливість командиру батальйону створювати в найкоротший термін необхідне угрупування сил і засобів для вирішення конкретних завдань. До складу танкової РТГ можуть входити: два танкові взводи, мотопіхотний взвод, саперне відділення. Вона може підтримуватися секцією ПТКР «ТОУ» (дві ПУ), батареєю 155-мм самохідних гаубиць і іншими підрозділами.

Можуть створюватися і збалансовані тактичні групи (рівна кількість мотопіхотних і танкових підрозділів).

Батальйонна тактична група діє у складі бригади, знаходячись у першому або в другому її ешелоні (резерві), ротні тактичні групі діють у складі батальйонів.

Батальйонна тактична група може виконувати і самостійну задачу, підпорядковуючись безпосередньо командиру бригади, висилатися від неї на видаленні 8 - 10 км від переднього краю в якості загальної охорони або діяти в складі військ прикриття що висилаються від корпуса (дивізії) на видаленні до 25 км і більш від переднього краю оборони.

Таким чином, плановане створення тактичних груп на період виконання бойових задач розглядається командуванням армій провідних держав світу як найбільше оптимальний варіант бойового використання різнорідних сил і засобів частин і з'єднань сухопутних військ в сучасних умовах. Створення їх дозволить досягти чіткої взаємодії між різними родами військ у бої.

1.7 Завдання, бойові можливості і засоби посилення мпб в обороні.

Основне завдання батальйону в обороні є те, щоб у взаємодії з приданими і підтримуючими засобами зупинити просування противника перед переднім краєм, відбити його атаку, а в випадку вклинення його в оборону, вогнем з місця та контратакою вибити його і встановити втрачене положення.

Батальйонній тактичній групі (мотопіхотному (танковому) батальйону) можуть призначатися:

• район оборони;

• бойова позиція;

• опорний пункт.

Передбачається, що частіше всього мотопіхотний (танковий) батальйон буде обороняти район оборони по фронту 5 – 8 км, в глибину 8 – 12 км. Ширина та глибина такого району залежить від того, на якому напрямку він розташовується. Якщо батальйонна тактична група обороняється на головному напрямку удару противника, то ширина району бойових дій буде меншою. Як правило, батальйонна тактична група в обороні обороняє район по фронту до 4 км, а в глибину до 3 км. Такий район носить конкретне умовне найменування, наприклад, район “Червоний”. На напрямку зосередження основних зусиль, які створює командир бригади в обороні, батальйонна тактична група може займати одну позицію, яка по фронту буде до 3 кілометрів, а в глибину до 2-3 кілометрів.

Для кожної ротної тактичної групи в межах батальйонного району бойових дій на всю глибину накреслюються та обладнуються бойові позиції. Деякі з них зразу займаються ротними тактичними групами або взводами, інші накреслюються, а при наявності часу і підготовлюються для їх заняття в ході ведення бою. Ротні бойові позиції можуть бути по фронту 1500 м і більше, а в глибину до 1100 м. Взводна бойова позиція по фронту – до 700 – 800 м, а в глибину – до 500 м.

При веденні оборони в такому районі може застосовуватися мобільний спосіб бойових дій.

Якщо батальйонна тактична група обороняється на напрямку, де командир дивізії зосереджує свої війська для відбиття головного удару противника, то вона може займати одну бойову позицію. Така позиція буде по фронту 5 - 8 км, а в глибину до 5 км. Оборона всієї батальйонної тактичної групи на одній позиції буде мати місце, якщо виникає необхідність, щоб якийсь важливий район (населений пункт, важлива висота і т. д.) був зайнятий та утримувався би значний час.

При організації оборони бойової позиції бойовий порядок батальйонної тактичної групи звичайно будується в один ешелон (до трьох-чотирьох ротних тактичних груп) із виділенням резерву в складі до взводу.

При обороні на напрямку зосередження основних зусиль бригади і двох ешелонній побудові бойового порядку опорний пункт батальйонної тактичної групи досягає 3 км по фронті і 2,5 у глибину, а при побудові його в один ешелон і обороні на іншому напрямку фронт оборони може збільшуватися до 5 км.

Іноді батальйонна тактична група з метою стійкого утримання важливої ділянки місцевості або на танконебезпечному напрямку може отримати завдання на обладнання опорного пункту - по фронту до 5 км, в глибину до 5 км.

Опорний пункт – це сильно укріплена бойова позиція. Вважається, що в опорному пункті доцільно розташовувати батальйонну або ротну тактичну групу, в якій переважає мотопіхота. Опорний пункт обладнується для ведення кругової оборони та знищення противника, що наступає з любого можливого напрямку, в тому числі і з повітря. Вогневі позиції в цьому випадку накреслюються таким чином, щоб розташована на них зброя могла вести вогонь на максимально можливі дальності, надаючи один одному взаємну підтримку, а також були б у змозі зупинити та відбити вогнем противника, що вклинився в опорний пункт. Вважається що для збереження боєздатності батальйонної тактичної групи в опорному пункті потрібно мати біля 300 обладнаних позицій для танків, БМП, БТР, ПТКР та стрілецької зброї. Рахується, що в опорному пункті доцільно розташовувати батальйонну (ротну) тактичну групу, в якій переважає мотопіхота. Опорний пункт обладнується для ведення кругової оборони і ураження противника, що наступає з будь якого напрямку, в тому числі і з повітря.

Бойові можливості мотопіхотного батальйону в обороні.

Мотопіхотний батальйон в обороні здатний штатними протитанковими засобами, які є на озброєнні, знищити до 50% рухомих і стаціонарних броньованих цілей, а танковий батальйон – до 75% броньованих цілей.

Бойові можливості батальйонних тактичних груп (мотопіхотних (танкових) батальйонів) складаються з відповідних розрахункових показників танкових і мотопіхотних підрозділів, що входять до їх складу. Так, наприклад: танкова рота штатними силами і засобами при одночасному їх застосуванні в обороні здатна знищити – до 17, мотопіхотна рота на БМП М 2 «Бредні» – до 22, а протитанкова рота – до 15 об’єктів. При цьому з імовірністю ураження 90% може бути знищено до 50% обстріляних бронєоб’єктів.

Вертольоти вогневої підтримки з ПТКР виконують завдання по знищенню танків на далеких підступах до оборони. Крім того, вертольоти виконують завдання рухомого протитанкового резерву, швидко зосереджуються та наносять удари з повітря по танкам противника, що прорвалися або раптово з’явилися. Таким чином:

• мотопіхотний батальйон на БМП М2 „Бредлі” протитанковими засобами, що є на озброєнні, може відбити наступ 256 бронєоб'єктів противника (типу танк, БМП, БТР). При цьому з імовірністю ураження 90% можливо буде знищено 128 бронєоб’єктів (50% обстріляних цілей) ;

• мотопіхотний батальйон на БТР М-113 здатний відбити наступ 141 бронєоб'єкта противника та знищити 70 бронєоб’єктів;

• танковий батальйон на М-1 „АБРАМС” здатний відбити наступ 150 бронєоб'єктів противника та знищити 75 бронєоб’єктів;

• танковий батальйон на М-60 А-1 здатний відбити наступ 135 бронєоб'єктів противника та знищити 67 бронєоб’єктів (50% обстріляних цілей).