- •1. Поняття, предмет і конституційного права україни
- •2. Поняття та види конституційно-правових норм.
- •3. Конституційно-правові відносини
- •5. Форма, зміст та структура Конституції України.
- •6. Порядок прийняття Конституції України та порядок внесення до неї змін.
- •7. Поняття та класифікація прав та свобод людини і громадянина.
- •8. Механізм гарантування та реалізації прав і свобод.
- •9. Конституційні обов’язки громадян України.
- •10. Поняття та зміст громадянства.
- •11.Основні принципи виборів.
- •12.Види виборів та виборчих систем.
- •13. Стадії виборчого процесу
- •14. Поняття та види референдумів
- •За територією проведення референдуму:
- •За характером рішень:
- •15. Верховна Рада України: склад, структура
- •16. Функції та повноваження Верховної Ради України.
- •17. Питання, які визначаються виключно законами України. Питання, що встановлюються виключно законами України
- •18. Конституційно-правовий статус народного депутата України: загальна характеристика.
- •19. Повноваження Президента України
- •20. Дострокове припинення повноважень Президента
- •21. Уряд України – вищий орган виконавчої влади
- •22. Місцеві державні адміністрації: загальна характеристика
- •23. Конституційний Суд України – єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні.
- •24. Конституційні подання та звернення: загальна характеристика.
- •25. Система місцевого самоврядування.
16. Функції та повноваження Верховної Ради України.
Найтіснішими і багатогранними є відносини парламенту з Президентом і Кабінетом Міністрів. Вихідним повноваженням Верховної Ради у взаємовідносинах з Президентом є право парламенту призначати вибори Президента у строки, визначені Конституцією (ст. 85). Новообраний Президент, вступаючи на свій пост, складає присягу народові України на урочистому засіданні Верховної Ради (ст. 104 Конституції), виявляючи тим самим повагу як безпосередньо до народу, так і до парламенту України.
Але головним змістом взаємовідносин парламенту і Президента є сам процес здійснення їхніх функцій і повноважень.
Зокрема, Верховна Рада заслуховує щорічні та позачергові послання Президента про внутрішнє і зовнішнє становище України (ст. 85 Конституції), направляє прийняті закони Президентові (ст. 94 Конституції); надає у встановленому законом строки згоду на обов'язковість міжнародних договорів України та денонсацію міжнародних договорів України, які укладає, як правило Президент.
Парламент затверджує укази Президента про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її регіонах, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації.
Чільне місце у взаємовідносинах Президента з парламентом посідають питання формування органів державної влади. Так, парламент надає згоду на призначення Президентом Прем'єр-міністра України, Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна, Голови державного комітету телебачення і радіомовлення; надає згоду на призначення Президентом на посаду Генерального прокурора України, висловлює йому недовіру, що має наслідком його відставку з посади тощо.
У ряді випадків парламент здійснює призначення та інші дії щодо посадових осіб за поданням Президента, призначення або обрання частини складу колегіальних органів державної влади тощо. Зокрема, за поданням Президента парламент призначає на посаду та звільняє з посади Голову Національного банку України і Голову Центральної виборчої комісії.
Конституцією України широко передбачена участь парламенту у формуванні органів державної влади на паритетних засадах з Президентом та іншими органами державної влади. Зокрема, Верховна Рада призначає третину складу Конституційного Суду України; призначає та звільняє половину складу Ради Національного банку, призначає половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (ст. 85 Конституції) тощо.
Багатогранними є відносини Верховної Ради з Кабінетом Міністрів, який є підконтрольним і підзвітним Верховній Раді (ст. 113 Конституції).
Верховна Рада дає згоду на призначення Прем'єр-міністра України, розглядає і приймає рішення щодо схвалення програми діяльності Кабінету Міністрів України, здійснює контроль за його діяльністю.
За пропозицією не менш як однієї третини народних депутатів від її конституційного складу Верховна Рада України може розглянути питання про відповідальність Кабінету Міністрів України та прийняти резолюцію недовіри йому більшістю конституційного складу Верховної Ради, наслідком якої є відставка Кабінету Міністрів.
Найважливішими повноваженнями Верховної Ради щодо Кабінету Міністрів та інших органів виконавчої влади є прийняття нею законів про організацію і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби та ін.
Різноплановою є взаємодія парламенту з органами правосуддя і прокуратури у процесі здійснення ним парламентського контролю. Зокрема, він призначає не тільки третину складу Конституційного Суду України, а й обирає суддів судів загальної юрисдикції. Парламент як єдиний орган законодавчої влади визначає законами України судоустрій, судочинство, статус суддів, організацію і діяльність прокуратури.
