9. Конституційні обов’язки громадян України.

Юридичний обов’язок – гарантована законом міра суспільно необхідної (корисної) поведінки особи, яка об’єктивно зумовлена потребами існування і розвитку інших осіб, соціальних груп, націй, людства. Юридичний обов’язок - це перешкода на шляху свавілля, хаосу, всього того, що заважає нормальному розвитку людства.

Права існують тільки тоді, коли їх визнають інші громадяни держави. Свої вимоги до громадян держава формує в системі обов’язків та встановлює юридичну відповідальність за їх невиконання. Саме для того, щоб закріпити свої права, громадяни в демократичному суспільстві беруть на себе обов’язки та виконують свої обов’язки. У Загальній декларації прав людини визначено: “Кожна людина має обов’язки перед таким суспільством, в якому тільки можливий вільний і повний розвиток її особистості”. Так як і права людини, основні обов’язки фіксуються в конституції та інших законах держави.

Обов’язки можна класифікувати на такі групи:

1. Особисті обов’язки, які, у свою чергу поділяються на фізичні (наприклад, утримувати неповнолітніх дітей) та духовні (наприклад, поважати честь, гідність, національні почуття людини).

2. Економічні обов’язки – обов’язок віддавати частину свого прибутку у вигляді податку на суспільні потреби та ін.

3. Політичні обов’язки – дотримуватися конституції, захищати батьківщину та ін.

4. Соціальні обов’язки – обов’язок трудитися та ін.

5. Культурні обов’язки – дбайливо ставитися до пам’яток історії культури людства та ін.;

6. Екологічні обов’язки - берегти природу, компенсувати шкоду, завдану забрудненням чи іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище.

Отже, Конституція України містить такі обов’язки:

1. захист Вітчизни, її незалежності та територіальної цілісності;

2. шанування державних символів;

3. відбування військової служби;

4. незаподіяння шкоди природі, культурній спадщині, відшкодування завданих їм збитків;

5. сплата податків і зборів у розмірах і порядку, встановлених законом;

6. додержання Конституції і законів України та ін.

10. Поняття та зміст громадянства.

Громадянство-це правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках. Громадянство служить передумовою і основою правового статусу громадянина. Надаючи людині громадянство, держава бере на себе обов’язок забезпечити реалізацію її прав та свобод у повному обсязі , а також захист в Україні та за її межами.

Загальна Декларація людини ООН 1948 року проголошує право кожної людини на громадянство і його непорушність. Ніхто не може позбавлений свого громадянства чи права його змінити.

Центральне місце в регулюванні громадянства в Україні займає Закон “Про громадянство”, у якому визначено підстави належності до громадянства України, підстави його набуття та припинення, повноваження відповідних органів, порядок розгляду заяв і подань та виконання рішень, пов`язаних з громадянством України.

В цьому законі закріплено принцип єдиного громадянства. Його значення полягає у тому, що виключається можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.

В законі знайшли своє відображення ще й такі принципи:

1. запобігання виникненню випадків без громадянства;

2. неможливості позбавлення громадянина України громадянства України;

3. визнання права громадянина України на зміну громадянства;

4. неможливості автоматичного набуття громадянства України іноземцем чи особою без громадянства внаслідок укладення шлюбу з громадянином України або набуття громадянства України його дружиною (чоловіком) та автоматичного припинення громадянства України одним з подружжя внаслідок припинення шлюбу або припинення громадянства України другим з подружжя;

5. рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і моменту набуття ними громадянства України;

6. збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України.