117. Чинність нормативних актів в часі, просторі і за колом осіб.

Коли говорять про дію правової норми в часі, то мають на увазі три обстави­ни: момент набуття нею чинності, момент припинення чинності і застосування но­рми до правовідносин, які виникли до набуття нею чинності ("зворотна сила"). Правова норма набуває чинності одним із таких способів:

а) внаслідок встановлення в тексті джерела права календарної дати, з якої це джерело вступає в законну силу.

б) внаслідок встановлення в тексті джерела права інших обставин, з якими пов'язується вступ у законну силу джерела права ("з моменту підписання", "з мо­менту обнародування", "з моменту прийняття спеціального закону" тощо);

­в) внаслідок застосування загальних правил. Стаття 94 Конституції Укра­їни встановила, що закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

В Україні, наприклад, за таким загальним правилом закони вступають в силу через 10 днів після публікації, якщо самим законом не встановлено іншого, але не раніше дня його публікації. Припинення чинності правової норми проводиться одним із таких способів:

а) закінчення терміну, на який була введена в дію правова норма;

б) скасування діючої норми спеціальним рішенням правомочного органу;

в) видання уповноваженим органом нової правової норми рівної або більшої юридичної сили з того ж предмету правового регулювання;

г) визнання даної правової норми такою, що суперечить нормам конституції;

д) у зв'язку із зникненням предмету її правового регулювання, із-за якого во­­на й набула чинності.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. З цього приводу Конституційний суд України чітко сформулював свою позицію. Принцип незворотної дії закону закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі тре­ба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Дія норми права в просторі обмежується територією, на яку поширюється су­веренітет даної держави, і територіальною компетенцією правотворчого органу. Наприклад, голова обласної державної адміністрації вправі врегулювати своїми розпорядженнями суспільні відносини, обмежені адміністративними межами да­ної області.

Дія норми права за колом осіб означає за загальним правилом поширення но­рмативних приписів на всіх адресатів в рамках територіальної сфери дії того чи ­іншого нормативного акту. Це означає, наприклад, що закони України діють на всіх осіб, які перебувають на території нашої держави. Але із цього правила є два винятки:

а) міжнародно-правовими документами визначено осіб (глави держав і уря­­дів, дипломатичні працівники), які наділені дипломатичним імунітетом, тобто до ­них не можуть бути застосовані міри юридичної відповідальності;

б) проживаючі на території держави іноземці та особи без громадянства ко­­ристуються усією повнотою прав і свобод, за винятком обмежень, передбачених для них законом.