- •Дуалізм спортивно-оздоровчого і активного туризму. Масові види спортивно-оздоровчого туризму
- •Особливості спортивно-оздоровчого туризму
- •Характеристика основних видів спортивно-оздоровчого туризму
- •Організація I управління спортивно-оздоровчими туристськими походами
- •Базування.
- •Туристські маршрути
- •Методичні принципи розробки туристських маршрутів
- •Харчування в туристському поході
- •Енергетичні витрати організму
- •Хімічний склад і калорійність продуктів харчування
- •Склад і калорійність основних продуктів харчування.
- •Режим харчування
- •Вода. Режим водоспоживання
Харчування в туристському поході
Успішність туристського походу значною мірою залежить від ефективності системи життєзабезпечення в польових умовах, складовою частиною якої є харчування. Якісне і повноцінне харчування є запорукою працездатності, хорошого самопочуття всіх учасників походу, а тим самим і злагодженості, оперативності та безконфліктності в діяльності всієї групи. Тому необхідно потурбуватися про збалансованість, різноманітність і харчову повноцінність похідного раціону.
При
цьому слід
пам'ятати про властивості
окремих продуктів,
що обумовлюють особливості
їх
зберігання,
транспортування,
приготування в польових умовах.
Неможливість
тривалого зберігання,
обмежені
можливості
транспортування,
особливості
термічної
обробки продуктів
у нестаціонарних
умовах у поеднанні
з необхідністю
швидкого приготування їжі
обумовлюють переважне використання
консервованих, концентрованих і
сушених продуктів,
що за своїми
поживними
смаковими якостями дещо відрізняються
від
свіжих.
Тому
забезпечення нормального харчування
має
бути постійною
турботою керівника
і
осіб,
відповідальних
за цю ділянку
роботи.
Енергетичні витрати організму
Життедіяльність людського організму обумовлює безперервні енергетичні витрати, пов'язані з основним обміном речовин (робота органів і функціонування організму як єдиного цілого), трудовою діяльністю і відпочинком. Ці витрати вимагають обов'язковоі компенсації.
Всю необхідну організмові кількість енергії він отримує в результаті переробки органічних речовин - білків, жирів і вуглеводів, що містяться в харчових продуктах. 3 продуктами харчування в організм надходять також вітаміни, мінеральні речовини і вода. Хоча для людини важлива не просто потрібна кількість калорій, вітамінів і мінеральних солей, а й смачна та різноманітна їжа. Саме її різноманітність гарантує забезпечення всього того, що необхідно організму для його повноцінного функціонування. Харчування має бути збалансованим, що означає повне задоволення потреби організму в поживних і біологічно активних речовинах. Основою такої збалансованості є визначення правильного співвідношення основних харчових компонентів. Фахівці з питань харчування рекомендують таке співвідношення білків, жирів і вуглеводів (у кілокалоріях) з огляду на їх енергетичну цінність: 1:2,7:4.
Попри всі рекомендації загального характеру, складання раціону вимагає врахування віку, стану здоров'я, фізичної підготовки кожної окремої людини, конкретних кліматичних умов і т.ін.
Основним джерелом поповнення енергетичних запасів організму є вуглеводи, що забезпечують 70-75% необхідної йому енергії. Білки та жири забезпечують головним чином, клітиноутворення, виділення травних соків, а також інші процеси, відповідальні за правильний обмін речовин.
Значна частина енергії витрачається на основний обмін - забезпечення функціонування організму як єдиного цілого. Це відносно стабільна величина, що становить у середньому 1 ккал. за 1 год. на 1 кг маси тіла. Добова норма для людини вагою 70 кг складає приблизно 1700 ккал.
Різні види фізичної діяльності, їх інтенсивність і тривалість суттєво впливають на енергетичні витрати. Так, при ходьбі в середньому темпі з рюкзаком вагою 15 кг вони у п'ять разів перевищують ті, що відбуваються у стані спокою, а при ходьбі на лижах без рюкзака із швидкістю 10 км/год -у 10 разів. Для збалансування енергетичних витрат необхідно враховувати обсяг передбачуваних фізичних навантажень, можливих у польових умовах.
Розраховуючи енергетичний баланс, потрібно знати, що витрати енергії у людини, яка займається розумовою працею, становлять 2500-3000 ккал на добу, а учасник категорійного спортивного туристського походу при 8-годинному переході з рюкзаком за плечима витрачає 5500-6000 ккал. Тому для виконання робіт середньої інтенсивності у спортивно-оздоровчому туристському поході в умовах, близьких до звичайних, слід орієнтуватись на добову норму 3400-4000 ккал. Ця норма в разі ускладнення природних умов (високогір'я, низькі температури тощо) і за підвищення фізичних навантажень збільшується до 4600-5000 ккал.
