- •Правила виконання лабараторно-практичних робіт
- •Лабораторна робота №1 Вимірювання сонячної радіації
- •Завдання для виконання в лабораторії
- •Лабораторна робота №2 Вимірювання температури грунту
- •Завдання для виконання в лабораторії
- •Лабораторна робота №3 Вимірювання температури повітря
- •Завдання для виконання в лабораторії
- •Лабораторна робота №4 Вимірювання вологості повітря
- •Завдання для виконання в лабораторії
- •Лабораторна робота №5 Вимірювання атмосферного тиску та швидкості вітру
- •Завдання для виконання в лабораторії
- •Лабораторна робота №6 Вимірювання атмосферних опадів та характеристик снігового покриву
- •Завдання для виконання в лабораторії
- •Лабораторна робота №7 прогноз заморозків
- •Тестова перевірка знань
- •1. Шкалові поправки н до гальванометра гса-1
- •2. Таблиця значень синусів для різних кутів
- •3. Поправки для термометрів
- •4.Середньомісячні температури повітря
- •5. Максимальна пружність водяної пари е (гПа), залежно від температури повітря
- •6. Поправки до анероїда
- •7. Додаток до ручного анемометра
- •8. Повторюваність напрямку вітру, %
- •9.Значення коефіцієнта залежно від
Лабораторна робота №7 прогноз заморозків
Заморозком називається зниження температури в приземному шарі повітря та на поверхні ґрунту до 0ºС і нижче при плюсових середньодобових температурах протягом вегетаційного періоду. Небезпечними є лише пізні весняні і ранні осінні заморозки, які збігаються з періодом вегетації рослин.
За часом виникнення заморозки бувають весняні, літні й осінні, а за тривалістю – тривалі (понад 12 годин), середньотривалі (5–12 годин) і короткочасні (менше 5 годин). Виділяють слабкі заморозки (температура повітря не опускається нижче –2ºС), середні ( –5ºС ≤ t ≤ –2ºС) та сильні (температура повітря нижче –5ºС).
За причинами виникнення розрізняють три типи заморозків: радіаційні (внаслідок нічного випромінювання тепла земною поверхнею), адвективні (викликані приходом холодних повітряних мас ) та адвективно-радіаційні (змішані).
Для своєчасного та успішного запобігання негативної дії заморозків необхідно завчасно їх передбачити.
Існують різні методи завбачення заморозків. Найпоширенішим та простим є спосіб Михалевського, що ґрунтується на показах термометрів станційного психрометра і визначенні хмарності неба.
Імовірність та інтенсивність заморозку обчислюють за такими формулами:
M = [t' – (t – t') C] ± АN (для заморозку в повітрі)
М1 = [t' – (t – t') 2С] ± АN (для заморозку на поверхні грунту)
де М – мінімальна температура повітря, яка прогнозується;
t – температура повітря за сухим термометром стайційного психрометра о 13 год;
t' – температура випаровування води, взята за змоченим термометром станційного психрометра о 13 год;
С – коефіцієнт, що залежить від відносної вологості повітря (за додатком 9); для його знаходження слід спочатку визначити відносну вологість повітря (див. лаб. роб. №4);
АN – поправка на хмарність (хмарність визначають у балах о 21 год). Якщо хмарність 4–7 балів, то АN = 0, коли менша ніж 4 бали, то АN = –2 °С, а при хмарності, вищій за 7 балів – АN = +2°С.
Заморозок
очікується, якщо М та М1 нижче –2°С;
імовірний, якщо М та М1 складає –2 … +2°С;
не очікується, якщо М та М1 вище +2°С
Завдання: Обчислити імовірність заморозку на поверхні грунту і в повітрі за методом Михалевського, використавши дані
Умова |
В а р і а н т |
|||||||||
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
t, °С |
12,2 |
14,5 |
9,9 |
10,6 |
15,4 |
13,8 |
18,6 |
7,4 |
4,5 |
11,9 |
t', °С |
10,6 |
12,5 |
6,6 |
5,4 |
9,9 |
6,3 |
11,7 |
5,4 |
1,8 |
8,7 |
N, бали |
0 |
5 |
7 |
1 |
3 |
2 |
10 |
8 |
4 |
9 |
Р, гПа |
1000 (для всіх варіантів) |
|||||||||
А |
0,0008 (для всіх варіантів) |
|||||||||
Питання для самоконтролю
Що таке заморозок?
Типи заморозків за причинами виникнення.
Які дані необхідні для завбачення заморозків способом Михалевського?
