- •Isbn 966-622–219-2 © а.М. Степанчук, 2012 Вступ
- •1 Фізико-хімічні основи спікання
- •Механізм в'язкого плину
- •2. Процес об'ємної самодифузії
- •3. Пластичний плин
- •4. Механізм поверхневої самодифузії
- •5. Механізм переносу речовини через газову фазу
- •VII фенеменологічний (макро) опис процесу ущільнення при спіканні, як об'ємного в'язкого плину
- •Спікання порошкових пресовок
- •XIV Спікання багатокомпонентних систем у присутності рідкої фази
- •З аналізу цього рівняння виходить, що при
- •XV Спікання порошкових матеріалів просочуванням
- •Список літератури
2. Процес об'ємної самодифузії
(дифузійний в'язкий плин)
Даний процес відбувається по теорії развиненій Б.Я.Пінесом, як процес дифузійного переміщення атомів. При цьому не вводиться представлення про в'язкий плин і спікання розглядається як наслідок перерозподілу речовини шляхом самодифузії.
Принципово обидві точки зору дуже близькі, тим більше, що в так званому “дифузійному розрахунку” була використана теорія самодифузії Френкеля.
При розборі процесу спікання як прояву самодифузії, причиною спрямованого переміщення атомів (вакансій), що приводить до заростання пор, злиттю часток, є різниця концентрацій у різних точках об'єму.
Легко показати, що в пористому тілі, поверхня якого не відповідає мінімуму вільної енергії, обов'язково мають місце розходження “рівноважної концентрації вакансій” у різних точках тіла.
Р
озглянемо,
наприклад, тіло великих розмірів з
радіусом R
(рис.27).
Рисунок 27 – Схема “запливання” пори по Пінесу
Всередині тіла знаходиться сферична пора з радіусом r<<R. Поблизу зовнішньої поверхні тіла рівноважна концентрація вакансій не буде відрізнятися від визначеної по формулі:
(6.15)
На границі ж з поверхнею внутрішньої порожнини концентрація повинна бути підвищена. Дійсно, можна розглядати задачу про вакансії, що виникають у кристалі, як аналогічну задачу про випар. Замість внутрішньої порожнини тіла ми маємо як би краплю речовини, а замість вакансій - молекули пари.
У термодинаміці показується, що поблизу краплі, поверхня якої має радіус кривизни r, рівноважна пружність пари Po підвищена на величину
,
(6.16)
де: Vo - власний обсяг однієї молекули пари в конденсованій фазі.
Так як ця формула не містить маси часток, вона може бути віднесена і до (як би) розведеного розчину вакансій у кристалі.
У цьому випадку значення Ро і ∆Р у формулі (6.16) пропорційні концентраціям
;
Таким чином, підвищення рівноважної концентрації вакансій поблизу пори з радіусом r можна визначити по формулі:
(6.17)
чи для Cr – концентрації поблизу пори
,
(6.18)
де: Со - рівноважна концентрація вакансій поблизу плоскої поверхні
,
де: δ - параметр кристалічної ґратки.
Оскільки поблизу зовнішньої поверхні тіла, що має радіус кривизни R>>r, рівноважна концентрація CR≈Co, усередині тіла повинен вийти градієнт рівноважної концентрації, тобто повинен установитися дифузійний потік вакансій від пори до зовнішньої поверхні, через останню вакансію будуть виходити з тіла. А це не що інше, як процес дифузійного заростання пори атомами.
Швидкість процесу можна визначити, скориставшись рішенням рівняння дифузії для вакансій.
(6.19)
де:
- скалярна величина, що показує згущення
концентрації в даній точці.
Зневажаючи спершу зміною розподілу концентрації, обумовленою переміщенням границь пори, можна для сферично симетричного випадку взяти рішення виду:
е: а - відстань розглянутої точки від центра порожнини,
А, В - константи, що визначаються по граничних умовах при:
і
Потік вакансій, “які виходять” з тіла через усю його зовнішню поверхню S в одиницю часу, дорівнює:
Підставляючи значення констант А и В і обчислюючи градієнт, знаходимо, що
і при урахуванні виразу (6.18)
Враховуючи, що Dв∙ С=D одержимо
(6.20)
Якщо
D
виражено в см2/сек,
то
представляє об'єм вакансій, що іде з
тіла в 1 сек, тобто можна сказати, що
швидкість зменшення об'єму пори дорівнює,
(6.21)
Вирази (6.20) і (6.21) рівні і тому прирівнюючи їх знайдемо швидкість запливання пори (зменшення радіуса).
Після спрощення
,
(6.22)
що являє собою - швидкість запливання пори по Пінесу.
Величина (6.22) відрізняється від формули по Френкелю, де
на
величину
,
якщо рахувати прийняте співвідношення
між коефіцієнтом в'язкості і дифузії
для рідин
Якщо ж співвідношення між η і D вивести з (6.22) і (6.13) без врахування 2/3, що виявляється рівним для кристалічних тіл:
,
(6.23)
то вирази для швидкості запливання пор по Френкелю і Пінесу будуть приводити до одного і того ж результату.
