- •Вимірювальні прилади і методи вимірювань
- •3.1. Особливості вимірювальних приладів
- •3.2. Методи вимірювань
- •3.3. Основні характеристики електровимірювальних приладів
- •3.4. Механічні вузли і деталі приладів
- •3.5. Обертовий і протидіючий моменти
- •3.6. Рівняння шкали. Чутливість
- •3.7. Характеристики точності приладів
- •3.8. Якісні показники приладів
3.5. Обертовий і протидіючий моменти
Встановлене відхилення рухомої частини приладу визначається рівнянням рівноваги, тобто рівністю обертового (Мо6) і протидіючого моментів (Мпр). Протидіючий момент у більшості сучасних електровимірювальних приладів створюється за допомогою плоских спіральних пружинок, які виготовляються з фосфористої, олово-цинкової, берилієвої і кадмієвої бронзи. Застосовуються також інші антимагнітні сплави. Внутрішній кінець пружини скріплюється з рухомою частиною звичайним спаюванням, а зовнішній припаюється до важеля коректора (рис. 3.8). Протидіючий момент, який створюється пружиною, строго пропорційний куту б, на який пружина закручена (або розкручена) від положення, яке вона займає у вільному стані тобто
Мпр=W ·а, (3.3)
де W — питомий протидіючий момент.
Питомий протидіючий момент—це момент, який створюється пружиною при закручуванні її на одиницю кута, тобто на один радіан. У приладобудуванні пружинки часто характеризують величиною М90 — моментом, необхідним для закручування пружини на 90°. В деяких приладах протидіючий момент створюється розтяжками або підвісами, на яких закріплена рухома частина. Розтяжки і підвіси, як і пружинки створюють протидіючий момент, пропорційний куту обертання (повороту). Пружинки, розтяжки, підвіси створюють протидіючий момент чисто механічним шляхом. На противагу цьому у деяких приладах (логометрах) протидіючий момент створюється так як і обертовий момент — за рахунок електромагнітних сил. Є також конструкції приладів, у яких протидіючий момент створюється постійним магнітом, який діє на кусок сталі, що посаджений на осі рухомої частини. У старих конструкціях електровимірювальних приладів з горизонтальною віссю протидіючий момент часто створювали за рахунок сили тяжіння, збираючи рухому частину так, щоб її центр ваги був нижче осі обертання.
Обертовий момент. Прилади магнітоелектричної, електромагнітної, електродинамічної, індукційної, магніто-індукційної і електростатичної систем об'єднують, у порядку класифікації, в одну групу і називають їх приладами електромеханічними, протиставляючи їм прилади теплової і вібраційної систем. Прилади електромеханічної групи мають спільне те, що механічна сила, яка змушує відхилятися рухому частину, створює у них за рахунок взаємодії провідників з струмами і магнітних полів або за рахунок сил взаємодії електричних зарядів. Ця обставина дозволяє користуватися єдиним теоретичним прийомом при розгляданні питання про обертовий момент приладів цієї групи. З теоретичних основ електротехніки відомий вираз для механічної роботи, яка виконується при переміщенні провідника зі струмом у магнітному полі:
Fdх = dWм, (3.4)
де F — сила, яка діє на провідник у напрямку елементарного переміщення dх; dWм — зміна запасу енергії магнітного поля.
Якщо провідник рухається по колу з радіусом r, то
dx = rda
де dа — елементарний кут повороту.
Відповідно Frda = dWM
де Fr — обертовий момент – Moб тобто
Mобdα = dWM
і у кінцевому
Mоб = dWM / dα (3.5)
Це рівняння є узагальненим виразом обертового моменту для всіх приладів, в яких використовуються сили електромагнітного поля. Аналогічно можна показати, що для приладів електростатичних, в яких використовують взаємодію електричних зарядів, буде справедливо
Mоб = dWЕ / dα (3.6)
де dWЕ — зміна запасу енергії електричного поля.
Наведені узагальнені вирази обертового моменту дають можливість загального аналізу роботи вимірювальних механізмів електромеханічної групи, а у часткових випадках дозволяють робити і точний розрахунок цих приладів.
