Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лабораторні делфі.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

19.5 Шрифти

Щоб визначити шрифт, який буде використовуватись в документі як основний, застосовується тег <BASEFONT>. Його дію можна змінити в будь-якому місці документа другим тегом <BASEFONT> з іншими параметрами (див. таблицю 19.7).

Для призначення шрифтів також використовується тег-контейнер <FONT> </FONT>. Його можна використовувати всередині будь-якого іншого текстового тега-контейнера – при цьому буде модифікуватись текст, виходячи із зовнішнього виду текста, який задається батьківським тегом-контейнером. Тег <FONT> </FONT> повинен використовуватись з параметрами. Якщо параметрів не задано, ніякоі дії даний тег не матиме.

Таблиця 19.7 – Параметри тегів <FONT> та <BASEFONT>

Назва

Призначення

FACE

Задає назву гарнітури шрифта (може бути задано кілька назв)

SIZE

Розмір шрифта в умовних одиницях від 1 до 7 (звичайний – 3)

COLOR

Задає колір шрифта

Приклад задання шрифтів:

<BASEFONT FACE=”Times New Roman” SIZE=5>

Цей текст написаний основним шрифтом.<BR>

<FONT FACE=”Verdana”, “Arial” SIZE=4 COLOR=”RED”>

Якщо у користувача не встановлено шрифт Verdana, то буде використано шрифт Arial розміром символів 4, червоний колір символів.

</FONT> <BR>

<FONT FACE=”Courier” SIZE=-2 >

Використовуєм шрифт Courier з розміром символів на 2 меншим, ніж в основного шрифта.

</FONT> <BR>

Поради з форматування тексту:

  • Використовуйте в документі не більше 2-3 різних гарнітур шрифта;

  • Для основного шрифта звично використовується шрифт із засічками (наприклад Times New Roman), а заголовки записуються шрифтом без засічок (наприклад Arial);

  • Використовуйте напівжирний шрифт тільки для виділення особливо важливих місць, для виділення фрагментів тексту краще застосовувати курсив;

  • Не бажано робити підкресленими великі фрагменти тексту;

  • Розмір заголовків повинен зменшуватись із зменшенням їх важливості.

Лабораторна робота №20 Використання списків в html-документах

20.1 Мета роботи: Вивчити команди для запису списків різних типів у HTML-документі та отримати навики їх застосування.

20.2 Завдання html-документ, створений в попередній роботі, доповнити інформацією, поданою у вигляді списків. При потребі у формі списку може бути записана частина раніше створеного документу.

20.3 Порядок виконання роботи.

20.3.1 Зробити копію документа, створеного в попередній роботі, і відкрити її у текстовому редакторі.

20.3.2 Доповнити HTML-документ інформацією, яку можна подати у вигляді списків. Допускається замість використання кількох списків записати список, який містить кілька рівнів.

20.3.3 Виконати форматування доданого тексту з використанням тегів, які задають списки.

20.3.4 Зберегти файл і відкрити його програмою-броузером для перегляду та перевірки.

20.4 Теоретичні відомості.

20.4.1 Списки в html-документах

Можна створювати списки різних видів: впорядкований (нумерований), невпорядкований (ненумерований), список визначень (тлумачень), список меню, список каталога. Список може мати заголовок, який задається текстом всередині тега-контейнера <LH> </LH>.

Впорядкований список розміщується всередині тега-контейнера <OL> </OL> (ordered list). Кожен елемент списку задається тегом <LI> (list item). Список і його елементи відображаються з нового рядка, тому теги задання нового абзацу в списках використовувати не потрібно. Елементи впорядкованого списку нумеруються. Стиль нумерації задається параметрами тега <OL> (див. таблицю 20.1). Списки можуть бути вкладеними один в одного. Списки візуально виділяються відступом зліва.

Для створення невпорядкованого списку використовується тег-контейнер <UL> </UL> (unordered list). З даним тегом також можна використовувати параметри COMPACT і TYPE, який може приймати значення disc, square та circle.

Таблиця 20.1 – Параметри тега <OL>

Параметр

Призначення

COMPACT

Надає списку більш компактний вигляд

TYPE

A – нумерація великими латинськими буквами

a – нумерація малими латинськими буквами

I – нумерація великими римськими цифрами

i – нумерація малими римськими цифрами

1 – нумерація числами

n – встановлення початкового значення номерів поточного списку

START

Задається номер елемента, з якого треба продовжити перерваний список

Формат списку визначень нагадує формат словника – термін та його визначення, записане в іншому рядку з відступом зліва. Список розміщується всередині тега-контейнера <DL> </DL> (definition list). Елемент списку – термін – записується після тега <DT>, а його визначення – після тега <DD>.

Список каталогу розміщують всередині тега-контейнера <DIR> </DIR>. Елементи такого списку записуються після тега <LI>.

Подібним чином записуються і елементи списків меню, які розміщуються всередині тега-контейнера <MENU> </MENU>. Найчастіше в списках меню використовуються елементи прив’язки, які зв’язують меню з іншими ресурсами документа або іншими документами Internet.

Хоча в мові HTML різним типам списків присвоєні імена, це не значить, що їх використання обмежене. В кожному конкретному випадку треба вибирати той вид списку, який найкраще подає інформацію. Треба також пам’ятати, що списки різних видів можна комбінувати.