- •Комплексна лабораторна робота “Створення каталога верстатів” Лабораторна робота №1 Вивчення інструментального середовища Delphi. Об’єкти: форма, текстове поле
- •1.1 Мета роботи.
- •1.3 Теоретичні відомості.
- •1.4 Хід роботи
- •Лабораторна робота №2. Програмування кнопок. Об’єкт – кнопка
- •Мета роботи:
- •Теоретичні відомості
- •2.4 Хід роботи
- •3.2 Теоретичні відомості
- •3.3 Хід виконання роботи
- •3.1 Мета роботи:
- •Лабораторна робота №4 Програмування розгалуджень. Об’єкти: групи перемикачів, текстові поля, поля редагування
- •4.1 Мета роботи:
- •4.2 Теоретичні відомості
- •4.3 Хід роботи
- •Комплексна лабораторна робота
- •Лабораторна робота №5 Створення полів введення і виведення параметрів процесу протягування. Об’єкти: MainMenu, Memo, PopupMenu
- •5.1 Мета роботи
- •5.2 Теоретичні відомості
- •5.3 Хід роботи
- •Лабораторна робота №6 Програмування циклів. Об’єкти : CheckBox I GroupBox
- •6.1 Мета роботи
- •6.2 Теоретичні відомості
- •6.3 Хід роботи
- •{Якщо прапорець “на монітор” ввімкнутий};
- •Лабораторна робота №7 Програмування циклів в циклі
- •7.1 Мета роботи:
- •7.2 Хід роботи
- •Комплексна лабораторна робота
- •Лабораторна робота №8 Опрацювання подій. Об’єкти: таблиці рядків StringGrid, кнопки BitBtn, SpeedButton
- •8.1 Мета роботи
- •8.2 Теоретичні відомості
- •8.3 Хід роботи
- •Лабораторна робота №9 Події та їх опрацювання. Застосування генератора випадкових чисел
- •9.1 Мета роботи
- •9.2 Теоретичні відомості
- •9.3 Хід роботи
- •Лабораторна робота №10 Створення зручного інтерфейсу програми розрахунку партії деталей
- •10.1 Мета роботи
- •10.2 Теоретичні відомості
- •10.3 Хід роботи
- •Комплексна лабораторна робота
- •Лабораторна робота №11 Дослідження графічних можливостей Delphi
- •11.1 Мета роботи
- •11.2 Теоретичні відомості
- •11.3 Хід роботи
- •Лабораторна робота №12 Побудова графіків функцій в середовищі Delphi
- •12.1 Мета роботи
- •12.2 Початкові дані
- •12.3 Хід роботи
- •Лабораторна робота № 13 Дослідження точності процесу обробки з використанням графічних можливостей Delphi
- •13.1 Мета роботи
- •13.2 Теоретичні відомості
- •13.3 Хід роботи
- •Комплексна лабораторна робота
- •Створення прикладної програми “Електронна заявка на ремонт верстатних агрегатів”
- •Лабораторна робота № 14
- •Списки і компоненти, що їх відображають. Застосування форми “AboutBox”
- •14.1 Мета роботи:
- •14.2 Теоретичне підґрунтя
- •14.3 Хід виконання роботи
- •Лабораторна робота №15 Робота з файлами записів. Об’єкти: таблиця рядків StringGrid, комбінований список ComboBox, редаговані поля Edit. Створення діалогових вікон – запису у файл і відкриття файлу
- •15.1 Мета роботи:
- •15.2 Теоретичні відомості
- •15.3 Хід роботи
- •Лабораторна робота №16 Робота з додатковими вікнами. Об’єкти: таблиця рядків StringGrid, комбінований список ComboBox, редаговані поля Edit. Використання компоненти SpinEdit
- •16.2 Теоретичні відомості
- •16.3 Хід роботи
- •17.1 Мета роботи:
- •17.2 Теоретичні відомості:
- •17.3 Хід виконання роботи:
- •Увага! Зв’язок існуватиме лише тоді, коли запущена програма сервер.
- •Лабораторна робота № 18 Технологія ole
- •18.1 Мета роботи:
- •18.2 Теоретичні відомості
- •18.3 Хід виконання роботи:
- •Варіанти завдань на комплексну лабораторну роботу:
- •Лабораторна робота №19 Створення шаблону html-документа. Використання команд форматування тексту
- •19.3 Порядок виконання роботи.
- •19.4 Теоретичні відомості
- •19.4.1 Команди мови html
- •19.4.2 Використання кольорів
- •Колір можна задати вказуванням стандартного значення (див. Таблицю 19.2) або шістнадцятковим числом.
- •19.3 Структурування та розділення частин тексту
- •19.4 Форматування символів
- •19.5 Шрифти
- •Лабораторна робота №20 Використання списків в html-документах
- •20.2 Завдання html-документ, створений в попередній роботі, доповнити інформацією, поданою у вигляді списків. При потребі у формі списку може бути записана частина раніше створеного документу.
- •20.3 Порядок виконання роботи.
- •20.4 Теоретичні відомості.
- •20.4.1 Списки в html-документах
- •Лабораторна робота №21 Створення html-документа, що містить таблиці
- •21.2 Завдання Створити html-документ, який містить таблиці.
- •21.3 Порядок виконання роботи.
- •21.4 Теоретичні відомості Створення таблиць
- •Лабораторна робота №22 Використання графічних зображень в html-документі
- •22.2 Порядок виконання роботи.
- •22.3 Теоретичні відомості
- •23.3 Порядок виконання роботи
- •23.4 Теоретичні відомості
- •23.2 Завдання Створити html-документи, пов’язані спільною ідеєю, які стануть основою для майбутнього Web-сайта.
- •Лабораторна робота №25 Створення навігаційної карти в html-документі
- •25.1 Мета роботи:
- •25.2 Завдання
- •25.3 Порядок виконання роботи
- •25.4 Теоретичні відомості
- •Література
Лабораторна робота №25 Створення навігаційної карти в html-документі
25.1 Мета роботи:
Оволодіти навичками створення навігаційної карти посилань.
25.2 Завдання
Створити на основі графічного зображення навігаційну карту посилань для сайта.
25.3 Порядок виконання роботи
25.3.1 Підготувати графічне зображення, яке буде служити основою для навігаційної карти.
25.3.2 Виділити “гарячі області” на графічному зображенні.
25.3.3 Описати навігаційну карту на головній сторінці сайту, використавши відповідні теги HTML.
25.4 Теоретичні відомості
Навігаційна карта – це графічне зображення, окремі частини якого є гіперпосиланнями. Вона використовується для створення зручного і естетичного дизайну елементів меню, подання посилань, які фізично пов’язані одне з одним, забезпечення дружнього та зрозумілого інтерфейсу сторінки.
Частини зображення, зв’язані з гіперпосиланнями, називаються “гарячими областями”, а решта зображення становить “холодну область”.
Зображення задається з допомогою тега <IMG>, для якого задається параметр USEMAP=”#ім’я_карти”. Гарячі області навігаційної карти описуються всередині тега-контейнера <MAP> </MAP>. Параметру NAME цього тега присвоюється ім’я карти, задане в USEMAP. Замкнуті області зображення, які будуть служити гіперпосиланнями, описуються параметрами одинарного тега <AREA>, які подані в таблиці 25.1.
Таблиця 25.1 – Параметри тега <AREA>
Назва |
Призначення |
HREF |
URL ресурсу, на який робиться посилання. Відносні посилання робляться відносно документа, що містить дескриптор <MAP>. При наявності параметра BASE використовуються задана ним адреса |
ALT |
Альтернативний текст-підказка |
SHAPE |
Задає тип “гарячої” області. Якщо області перекриваються, то використовується перша з списку. default – все зображення; rect – прямокутник; circle – коло; poly – довільна багатокутна область (до 100 координат) |
COORDS |
Список координат області |
NOHREF |
Використовується замість HREF для створення “холодної” області всередині “гарячої” |
Література
Глинський Я.М., Анохін В.Є., Ряжська В.А. Паскаль. TURBO PASCAL і DELPHI. Львів, 2001. Видавництво Деол.
Глинський Я.М., Ряжська В.А. ІНТЕРНЕТ. Сервіси, HTML і web-дизайн. Львів, 2002. Видавництво Деол.