20. Версія в структурі планування розслідування злочинів. Поняття, значення, види, принципи.

Версія – обгрунтоване припущення про наявність і обставини розслідуваної події або окремих фактів, що мають значення для цього розслідування й які пояснюють походження, зміст та зв”язки між цими обставинами і фактами. Вона пояснює суть, походження і зв”язки лише окремих фактів, вона має значення тільки для окремого випадку – випадку щодо розслідуваної події чи певних її елементів.

Практичне значення версії полягає у тому, що ними забезпечується планування розслідування, а перевірка версій забезпечує повноту та всебічність розслідування.

У зв”язку зі складною внутрішньою структурою версії необхідно класифікувати за різними критеріями :

За об”ємом понять або пояснюваних ними фактів версії діляться: 1. Загальні. 2. Окремі.

Загальні – ті, що пояснюють подію в цілому, а також причиновий зв”язок між фактами, які входять у склад злочину.

Окремі – ті, що стосуються наявності та характеру окремих фактів, які підлягають доказуванню (суб”єкт злочину, спосіб вчинення злочину, форма, вид вини тощо).

За розповсюдженістю. Типові. Нетипові, або їх ще називають конкретні (специфічні).

Типові – найбільш характерні для конкретної слідчої ситуації уявно-припускні

пояснення розслідуваної події чи окремих її елементів.

III. За сферою використання або суб”єктом конструювання : Слідчі; Оперативно-розшукові; Судові; Експертні; Версії інших учасників кримінального процесу.

IV. За ступенем ймовірності : малоймовірні; більш ймовірні.

V. За часом побудови (конструювання): початкові; наступні.

VI. За відношенням до предмету доказування:виправдувальні;обвинувачувальні; нейтральні.

VII. Похідним поділом від поділу за предметом обвинувачення є поділ за приорітетністю припущення, взятого за основу. основні версії; контрверсії.

VIII. За направленістю:Ретроспективні версії – пояснюють минулі події, обставини тощо.

Перспективні (прогностичні ) версії – пояснюють події майбутнього

21. Правила конструювання і перевірки слідчих версій. Типові помилки цих процесів.

Побудова слідчих версій проходить такі етапи:

1) аналіз фактичного матеріалу; 2) висловлення припущення (саме версії); 3) виведення наслідків версії; 4) перевірка виведених наслідків (у цьому разі підтверджується або спростовується слідча версія).

Конструювання і перевірка версій являє собою результат логічного осмислення фактів, для чого використовуються всі форми логічного мислення : аналіз і синтез із застосуванням всіх відомих мислительних операцій, таких як індукція, дедукція, аналогія, конкретизація, порівняння, узагальнення тощо.

Конструювання версій не утворює самостійного організаційного або процесуального етапу в розслідуванні злочину і починається з моменту отримання вихідної інформації.

Побудова та перевірка версій грунтується на аналізі вихідної (початкової наявної на момент побудови) слідчої ситуації та криміналістичної характеристики злочину.

Цей аналіз робить можливим :

- виділити фактичні підстави для всіх можливих загальних і окремих версій;

- сконструювати ймовірні за цієї ситуації загальні та окремі версії;

- встановити ступінь фактичної обумовленості побудованих та прийнятих (взятих) за основу заг. і окремих версій (шляхи, методи, засоби, прийоми).

Побудова версій повинна відповідати таким вимогам – правилам (що за суттю може розглядатися як вимоги, котрим повинні відповідати сконструйовані версії) :

версії повинні бути реальними, обгрунтованими існуючими фактами;

вони не повинні суперечити науковим даним;

версія повинна бути конкретною;

вона повинна бути логічно правильно побудованою і не суперечливою сама собі;

кожна версія повинна мати контрверсію, тобто мати протилежне пояснення факту;

у справі повинні бути побудовані всі можливі за даної ситуації версії.

Суттєвою перешкодою творчому підходу до констуювання версій є вже згадувана психологічна інерція, під якою розуміють певну специфічну для окремого слідчого тощо схильність до певного конкретного методу або способу мислення.

Вона веде до стереотипності мислення, до ігнорування всіх можливостей, окрім єдиної, якої з самого початку дотримується автор версіювання.

Перевірка версій являє собою зміст всього процесу розслідування і розкладається на два етапи: ►Аналіз версій; ►Практична перевірка версій, а також перевірка отриманих із цієї перевірки наслідків.

За своєю чергою другий етап охоплює чотири стадії:

прорахування всіх можливих наслідків із перевірки версії;

визначення слідчих дій і встановлення їх черговості з метою перевірки наслідків;

виконання запланованих слідчих дій;

оцінка отриманих фактичних даних і висновок про істинність або неправильність версії.

Логічним завершенням цього процесу буде утвердження єдиної версії як єдино можливого пояснення розслідуваної події.

перевірка версій – це діяльність, направлена на встановлення фактичних обставин, які підтверджують або спрстовують припущення, що утворювало зміст версії.

Перевірка, як і побудова версій, повинна також відповідати певним вимогам – правилам:

Із версій повинні бути отримані всі випливаючі наслідки;

Наслідки повинні бути логічно обумовлені між собою;

Результати перевірки окремих версій використовуються як підстави для конструювання загальних версій;

Послідовність перевірки визначається практичними умовами розслідування;

Перевірка версії може бути здійснена як слідчим, так і оперативним шляхом.

Під час конструювання і перевірки версій слідчому можуть загрожувати дві проблеми: по-перше, захопившись однією версією, він може ігнорувати необхідність побудови й перевірки

інших, а як наслідок розслідування буде необ’єктивним та однобічним.

По-друге, слідчий може захопитись розробкою й перевіркою нереальних за даних умов версій і тим самим утруднити пізнання справжніх обставин справи, невиправдано затягнути строки розслідування, заповнити слідство зайвим матеріалом, що не відноситься до справи.