31. Слідчий огляд предметів.

Огляд предметів має місце тоді, коли вони виявляються не під час огляду місця події, а під час проведення інших слідчих чи процесуальних дій.

Перша згадка про виявлені предмети, що ймовірно мають значення для розслідуваної справи, робиться у відповідному протоколі конкретної слідчої дії: общуку, виїмки, допиту /коли предмети пред’являються допитуваною особою/ тощо.

У цих протоколах зазначаються лише загальні ознаки цих предметів, без їх детального опису, бо це завдання іншої слідчої дії – слідчого огляду, інакше матиме місце поєднання в одній двох самостійних слідчих дій, що є недопустимим.

Про огляд об’єктів, у тому числі й предметів, під час огляду м.п. вже йшлося, виникає потреба зупинитись на особливостях огляду предметів в рамках самостійної слідчої дії – різновиду слідчого огляду – огляду предметів.

Огляд предметів починається із вивчення їх загального вигляду.

У ході огляду з’ясовується й фіксується: найменування предмета; призначення предмета, у разі потреби – правила користування ним; зовнішній вигляд; розміри у всіх вимірах; матеріал, із якого виготовлено предмет; особливості предмета; дефекти предмета, упаковка тощо; ознаки, що вказують на зв’язок предмета із розслідуваною подією.

Під час огляду предмета /предметів/слідчий повинен зосередити свої зусилля на відшуканні тих слідів і ознак, які згодом можуть стати об’єктами експертного дослідження, і строго дотримувати правила поводження з предметами, щоб забезпечити їх цілісність та доказову силу.

Оглядувані предмети фотографуються, а в разі потреби може бути складена схема з зазначеням слідів, що є на ньому.

32. Огляд документів.

Огляд документів має своїм завданням виявлення й фіксацію таких їх ознак, які надають документам значення або речових доказів, або власне документів – у такому разі увага зосереджується окрім іншого на встановлення викладеної у них інформації про обставини та факти, що мають значення для справи.

Іншими словами огляд залежить від того, чи буде документ мати у справі значення речового доказу, чи матиме значення документа.

Коли документ буде власне документом як джерелом доказів, тоді слідчого цікавить лише його зміст і до справи він може не приєднуватися /не долучатися/ напр., бухгалтерська гнига із записом, що має значення для розслідування справи/.

У такому разі в протоколі, після загального описання документа, відображаються обставини, що мають значення для справи.

Загальне описання – це: що являє собою документ, що оглядається; в кого і де він зберігався; походження документа, від кого він поступив або як опинився у справі.

Якщо документ має значення речового доказу, він цікавить слідчого сам собою цілком і є незамінним. Під час опису документа – речового доказу з’ясовуються й описуються: найменування документа; призначення /напр., “накладна на видачу фруктів із овочебази й …”/; форма; зовнішній вигляд; всі наявні реквізити; ознаки підробки /якщо такі є/.

У ході огляду використовуються необхідні технічні засоби, допомога спеціалістів. У будь-якому випадку документ фотографується.

Документи – речові докази необхідно долучити до справи. Документи недопустимо підшивати, робити на них певні замітки, додаткові перегини.

Зазвичай документ вкладається в конверт, дещо більший за розміром, який своїм вільним краєм підшивається до справи.

33. Огляд тварин має за мету зазвичай виявлення ознак, що сприяють встановленню приналежності тварин до певного господарства або конкретної особи, а також ознак, за якими може бути проведено ототожнення тварини.

У ході огляду виявляються й фіксуються: вид тварини; порода; масть; ознаки приналежності тварини певній особі /тавро, клеймо, нашийник/; індивідуальні ознаки тварини – шрами тощо.

З метою повного з’ясування таких ознак і правильного опису їх у протоколі доцільно залучити до огляду спеціаліста – ветеринара або зоотехніка.