- •Міжнародна економіка
- •Передмова
- •Теоретичні основи навчальної дисципліни
- •Тема 1. Міжнародна економіка: середовище, еволюція, зміст
- •Тема 2. Основи руху міжнародної економіки
- •Тема 3. Міжнародна торгівля
- •Тема 4. Напрями та інструменти зовнішньоторговельної політики держави
- •Інструменти зовнішньоторговельної політики
- •Тема 6. Міжнародна міграція капіталу
- •Тема 5. Міжнародна трудова міграція
- •Форми реалізації міжнародної міграції капіталу
- •Класифікація форм міжнародного кредиту
- •Тема 7. Світова валютна система
- •Тема 8. Платіжний баланс та міжнародні розрахунки
- •Тема 9. Глобалізація економіки та економічна інтеграція
- •Перелік питань з курсу «міжнародна економіка»
- •Завдання до виконання самостійної роботи
- •Рекомендована література
Тема 5. Міжнародна трудова міграція
1. Сутність, фактори та види міжнародної трудової міграції .
2. Наслідки міжнародної трудової міграції.
3. Сучасні тенденції розвитку міжнародного ринку праці.
1.Міжнародна міграція робочої сили — це переміщення працездатного населення з однієї країни в іншу в межах міжнародного ринку праці терміном більше року, обумовлене характером розвитку продуктивних сил та виробничих відносин, дією економічних законів. Міжнародна міграція робочої сили є складовою міжнародної міграції населення взагалі. Головні причини міграції населення — економічні та соціальні, пов’язані з пошуком роботи та вищих доходів.
Міжнародна міграція робочої сили складається з процесів еміграції та імміграції. Еміграція — це виїзд працездатного населення з країни за її межі. Імміграція — це в’їзд працездатного населення до країни із-за її меж. Особливе місце в міграційних процесах займає рееміграція — це повернення емігрантів на батьківщину. Різниця між потоками імміграції та еміграції називається міграційним сальдо і показує обсяг чистої міграції.
Залежно від терміну переміщення міграція розподіляється на такі види:
• постійна (як правило, міжконтинентальна);
• тимчасова робота за кордоном протягом певного обмеженого часу з подальшим поверненням на батьківщину або переїздом в іншу країну;
• сезонна — щорічна еміграція на певний період з подальшим поверненням на батьківщину (як правило, для виконання робіт сезонного характеру, наприклад збір урожаю);
• маятникова — короткострокові періодичні (щорічні, щомісячні, щотижневі) поїздки до місця роботи за межі країни (при певних міжнародних угодах між країнами).
Міжнародні мігранти підрозділяються на п’ять основних категорій:
1) іммігранти, легально допущені в країну;
2) робітникиимігранти за контрактом;
3) нелегальні іммігранти;
4) особи, що просять політичного або економічного притулку;
5) біженці.
2. Як правило, виділяють три головні групи наслідків міжнародної міграції робочої сили:
1. Стандартні ефекти, що зумовлені впливом міграції на ринок праці.
2. Наслідки для державних фінансів.
3. Позаринкові витрати.
3. Міжнародний ринок праці в сучасних умовах можна розглядати як сукупність окремих регіональних міжнародних ринків праці, зв’язки між якими менш інтенсивні, ніж внутрішньо-регіональні.
Тема 6. Міжнародна міграція капіталу
1. Міжнародна міграція капіталу: сутність, фактори, форми.
2 Рух підприємницького капіталу:
3. Позичковий капітал у міжнародній економіці та проблема зовнішньоекономічної заборгованості.
4. Міжнародний ринок кредитних та інвестиційних ресурсів і його структура.
1. Міжнародна міграція капіталу (ММК) — виток частини капіталу з товарно-грошового обігу однієї країни та його застосування у відтворювальному процесі іншої країні з метою максимізації ефективності використання.
Об’єктивною основою ММК є нерівномірність економічного розвитку країн, яка на практиці проявляється:
• у нерівномірності накопичення капіталу в різних країнах, зокрема в його відносному перенакопиченні в окремих країнах;
• у невідповідності попиту на капітал його пропозиції в різних ланках глобального економічного середовища.
На сучасний розвиток ММК впливають дві групи факторів, серед яких окремо виділяються:
1) фактори економічного змісту:
• розвиток виробництва та необхідність підтримки сталих темпів економічного зростання;
• глибокі структурні зрушення як у міжнародній економіці, так і в економіці окремих країн;
• поглиблення міжнародної спеціалізації та кооперації виробництва;
• діяльність транснаціональних корпорацій (ТНК);
2) фактори політичного змісту:
• лібералізація експорту (імпорту) капіталу, що має місце у вільних економічних та оффшорних зонах;
• політика індустріалізації в країнах “третього світу”;
• політика економічних реформ (наприклад, приватизація).
