2.2.1. Мікрополе зі значенням нестандартного комунікативного акту

Дієслова інтенсивності дії становлять систему мікрополів, що входять до ядра лексико-семантичного поля інтенсивності дії і мають досить тісний смисловий зв'язок між собою.

Одне із найбільш продуктивних мікрополів становлять дієслова зі значенням нестандартного комунікативного акту, який передбачає дуже голосне говоріння. Ці лексеми мають різний ступінь інтенсивності дії, характеризуються неоднаковою тривалістю в часі, а також відображають неврівноважений психічний стан суб’єкта дій. Змістове наповнення мають такі дієслова:

krzyczeć – говорити, гукати піднесеним голосом, дуже голосно (Krzyczeć nieludzkim, wielkim głosem, wniebogłosy. Krzyczeć z przerażenia, z radości, z rozpaczy);

hałasować – робити галас, поводитися голосно; стукати, ломотіти, гудіти; кричати, верещати (Dzieci hałasują na podwórzu. Traktory, silniki hałasują);

wrzeszczeć – голосно кричати; про птахів: видавати крикливий, гострий голос (Wrzasnąć przeraźliwie, piskliwie. Wrzeszczał jak opętany): у фраз. Wrzeszczeć wniebogłosy, na całe gardło: кричати дуже голосно, так, щоб всі чули;

gardłować – говорити з запалом, оживлено розмовляти, говорити багато і голосно (Gardłował przeciw nowemu zarządowi. Gardłuje za kandydatem);

lamentować – голосно нарікати, жалітися, скаржитися на щось, заходитися, вдаватися в розпач (Lamentować na cały głos. Lamentować nad kimś, nad czymś).

Відомо, що лексична семантика багатьох дієслів польської мови дозволяє однаковою мірою використовувати їх для позначення намірених і ненамірених дій. Наведені нами одиниці засвідчують вираження гранично напруженого крику з елементами довготривалості і повторюваності дії.

До цих лексем долучається група дієслів, яка, крім голосного, пронизливого крику, говоріння, окрім значення «голосного плачу», додатково виражає значення «голосно співати з вереском, окриками»:

drzeć się – розм. кричати, верещати, дуже голосно співати, плакати; видавати верескливі звуки (Drzeć się wniebogłosy, na całe gardło);

wyć – про людей: голосно, пронизливо кричати, верещати; голосно і жалісно плакати (Wyć z bólu. Wyjące tłumy kibiców);

ryczeć – розм. голосно, пронизливо кричати, співати; голосно сміятися або плакати; дертися, верещати (Ryczeć z radości, z wściekłości. Ryczeć ze śmiechu. Dzieciak ryczał na cały głos);

rozdzierać się – розм. голосно кричати, співати;

wykrzykiwać – кричати, співати щось голосно, розмовляти окриками (Wykrzykiwać obelgi, przekleństwa).

Ще більше напруження голосу, виражене негативним емоційним станом суб’єкта, підсилюється додатковою семою «різкого вибухового плачу» у словах на зразок:

rozryczeć się – розм. голосно вибухнути плачем; розплакатися, розревітися (Dzieciak się rozryczał);

rozwrzeszczeć się – розм. почати верещати повною мірою, дуже голосно; вибухнути голосним плачем; розкричатися (Rozwrzeszczeć się na dobre, na całe gardło. Dzieci się rozwrzeszczały).

pyskować – розм. відповідати зухвало, нагло; говорити, багато і голосно, з криком розійтися (переважно у розмові зі старшими);

jazgotać – говорити, крикливо, пискливо, розмовляти сварливим тоном (Jazgotać bez przerwy);

przekrzyczeć – криком заглушити когось, щось; крикнути голосніше за когось (Nauczyciel usiłował przekrzyczeć uczniów);

grzmieć – говорити голосно, виразно, загрозливо або з доганою (Grzmieć tubalnym głosem);

terkotać – швидко, багато, без перерви говорити; тріскотіти;

trzeszczeć – говорити швидко, у неприємний для когось спосіб, зазвичай робити відмовки; теркотіти (Trzeszczeć komuś nad głową);

pytlować – перен. говорити багато і швидко; базікати, тріскотіти, молоти язиком (Pytlować jęzorem).

Основні інтенсифікаційні ознаки досліджуваного мікрополя зосереджені у домінанті „krzyczeć” – „дуже голосно щось говорити”. А лексеми „hałasować”, „lamentować” мають значення „сильно кричати, здіймаючи галас, часто з кимось укупі”. При цьому суб’єкт говоріння зацікавлений не так у тому, щоб його слова були сприйняті адресатом, як у тому, щоб залучити до комунікативної ситуації якомога більше учасників або спостерігачів, щоб вони звернули на нього увагу.

Для відтворення різкого, пронизливого крику в арсеналі дієслів із значенням надмірного процесу мовлення простежуються дієслова „wrzeszczeć”, „jazgotać”, які виражають дуже голосний крик мовця, що перебуває в збудженому стані (тут також долучається елемент психічної неврівноваженості).

До загального синонімічного ряду належать ще такі дієслова інтенсивної дії, які виражають сильний, голосний, роздратований, уривчастий окрик, при цьому частина дієслів набуває переносного значення та експресивної оцінки несхвалення. Наприклад:

łajać – гостро кричати на когось; сварити, обзивати, ґанити (Łajał syna za złe zachowanie);

burknąć – відповісти комусь з неохотою, сказати щось сердито, неґречно (Burknąć coś niewyraźnie w odpowiedzi, ze złością. Burknął, żeby się nie wtrącać do niego);

odgryzać się – розм. відстоювати напад, особливо словесний; тримати відсіч, помститися; відтяти (Odgryzać się napastnikom. Nie umieć się odgryźć);

besztać – суворо докоряти, ґанити; лаяти (Besztać kogoś ostro, głośno. Besztać kogoś za spóźnienie, z powodu spóźnienia).

До них за значенням приєднуються лексеми, у яких нашаровується негативний компонент, пов'язаний з моментом необдуманості висловлюваного, що несе за собою несхвалення з боку слухачів, наприклад:

lapnąć – розм. не задумуючись, сказати щось, чого не треба було говорити; вибазікати, виказати (Lapnąć coś bez namysłu, w zdenerwowaniu. Lapnąć coś niestosownego);

klepać – говорити щось, необдумавши, повторювати щось бездумно; плести, базікати (у фраз. Klepać trzy po trzy: говорити щось, що не має сенсу);

bzdurzyć – плести дурниці, нісенітниці; говорити про щось маловартісне; марити, базікати;

bajtlować – говорити дурниці, відволікати когось говорінням, плести, базікати, тріскотіти; вигадувати (Bajtlować bez przerwy).

Серед лексем на позначення понаднормових словесних реакцій виділяємо слова, у яких на перший план виступають асоціативні елементи значення, які стають більш важливими, підкреслюючи неординарність мовленнєвих ситуацій. Така видозміна пов’язана із співвідношенням семантичних ознак та надає словам особливого інтенсивно-емоційного забарвлення. До них можна віднести:

tokować – про людей: говорити дуже довго, з запалом, не дозволяючи нікому переривати, не помічати нічого або нікого під час говоріння, зазвичай про себе, свої успіхи;

rąbać – розм. говорити, писати про щось відкрито, безпосередньо, прямо (Rąbać komuś prawdę w oczy. Rąbnął jej kazanie);

klekotać – говорити багато i голосно, часто без обдумання; тріскотіти, клепати, базікати;

gdakać – багато говорити; базікати, буркотіти (Gdakała bez sensu. Za dużo gdaczesz);

chrzanić – вульг. виговорювати дурниці, плести нісенітниці; марити, плести (Nie chrzań głupot!).

За нашими спостереженнями, сучасна польська мова має властиві оригінальні із внутрішнім наповненням та метафоричним уживанням лексеми, які передають певну специфіку нестардатного способу комунікації: дієслово chrzanić є відіменниковим дериватом слова chrzan, надзвичайно різкого та пекучого за своїми смаковими властивостями овоча, що, у свою чергу, знайшло відображення у надміру експресивно-емоційному вияві спілкування. Звуконаслідувальне похідне дієслово gdakać, окрім браку змістового наповнення, виражає своєрідний манеру говоріння, притаманну передусім жінкам.

Ця мікрогрупа має також у своєму складі лексеми, які відображають національно-мовну картину світу поляків. Відомо, що саме в лексиці зберігаються суттєві риси національно-мовної культури. За В. фон Гумбольдтом, мова відбиває «дух народу», а також, можна доповнити, − ще й його проникливу спостережливість за навколишньою дійсністю, за тваринним світом, що має всеохопне значення у процесах неосемантизації лексем. Такі номінації мають розгалужену систему первинних і вторинних значень, характеризуються «широкими асоціативними зв’язками, здатністю виконувати когнітивні функції метафоризації, символізації, персоналізації, посиленими можливостями включатися в різноманітні контексти, утворювати стійкі звороти» [59, 15].