- •Методичні вказівки з
- •1 Склад і об’єм курсового проекту
- •2 Вимоги до оформлення пояснювальної записки
- •2.1 Титульний аркуш і завдання
- •2.3 Вступ
- •2.4 Аналіз геологічної карти
- •2.4.1 Орогідрографія
- •Нижній відділ – d1
- •Жединський ярус – d1gd
- •2.4.2 Стратиграфія
- •Девонська система – d
- •2.4.3 Інтрузивні породи
- •2.4.4 Тектонічна будова. Характеристика форм залягання гірських порід.
- •2.4.5 Геоморфологія
- •2.4.6 Історія геологічного розвитку території
- •2.4.7 Корисні копалини
- •2.5 Організація і проведення геологічної зйомки
- •2.5.1 Мета і задачі геологічних робіт
- •2.5.2 Масштаб геологічної зйомки, площа робіт і характеристика району
- •2.5.3 Методика геологозйомочних робіт
- •2.5.4 Підготовчий період. Складання проекту робіт
- •2.5.4.1 Вивчення району за даними попередніх досліджень
- •2.5.4.2 Визначення тривалості польового періоду
- •2.5.4.3 Особливості геологічної зйомки в різних умовах
- •2.5.4.4 Характер відслоненості районів зйомки
- •2.5.4.5 Застосування гірських виробок і свердловин при геологічній зйомці
- •2.5.4.6 Методи проведення зйомки
- •2.5.4.7 Геофізичні та геохімічні дослідження при проведенні геологічної зйомки
- •2.5.4.8 Кондиційність геологічної карти
- •2.5.4.9 Склад геологозйомочної партії
- •2.5.4.10 Лабораторні дослідження гірських порід
- •2.5.4.11 Топогеодезичні роботи
- •2.5.4.12 Транспорт при проведенні геологозйомочних робіт
- •2.5.4.13 Заходи з охорони надр і навколишнього середовища та техніки безпеки
- •2.5.5 Польовий період
- •2.5.6 Камеральний період
- •Умовні позначення:
- •2.6 Висновки
- •2.7 Додатки
- •2.8 Бібліографічна довідка
- •3 Оформлення курсового проекту
- •3.1 Загальні вимоги
- •3.2 Поділ тексту
- •3.3 Заголовки
- •3.4 Нумерація аркушів
- •3.5 Ілюстрації
- •3.6 Посилання
- •3.7 Додатки
- •4 Рейтингова оцінка курсового проекту з дисципліни “сТруктурна геологія та геокартування”
- •Перелік рекомендованих джерел
2.5.1 Мета і задачі геологічних робіт
Метою геологічної зйомки масштабу 1:50000 (1:25000) є створення геологічної основи для проведення наступних геологічних досліджень і прогнозна оцінка відомих і нововиявлених рудоконтролюючих чи нафтогазоносних структур і зон проявів корисних копалин для вибору і обґрунтування подальших спеціалізованих пошукових робіт.
Виходячи з того, які саме корисні копалини можуть бути приурочені до ділянки полігону робіт, визначаються і задачі зйомки: детальне вивчення шаруватих товщ, їх складу, історичної послідовності процесів і загальної спрямованості їх розвитку, детальне вивчення фаціальної мінливості стратиграфічних товщ у просторі, зміни їх товщини, детальне розчленування за палеонтологічними рештками і визначення складу та віку гірських порід, детальне вивчення положення тектонічних зон, поверхонь неузгоджень, розривних порушень, складу і глибини залягання інтрузивів. Одночасно з виконанням задач з деталізації геологічної будови проводиться комплекс робіт, який повинен ще в полі дати можливість зробити перспективну оцінку району щодо наявності певних корисних копалин і розробити рекомендації по проведенню пошукових і розвідувальних робіт; вказуються всі види досліджень які необхідно виконати під час геологозйомочних робіт.
2.5.2 Масштаб геологічної зйомки, площа робіт і характеристика району
В цьому пункті вказується масштаб зйомки та її вид (площадна, маршрутно-площадна, спеціалізована, маршрутна та ін.). наводяться границі району робіт, розміри полігону, його площа. Дається загальна характеристика полігону за особливостями геологічної будови і ступенем розчленованості рельєфу.
За сукупністю ознак (характер осадочних порід, умови їх залягання, характер складчастості, наявність і ступінь розвитку розривних порушень, розповсюдження інтрузивів та ін.). за таблицею 2.2 визначається категорія складності геологічної будови району зйомки.
За ступенем розчленованості рельєфу, розвитку річкових долин, ярів, крутизни схилів визначається категорія прохідності за таблицею 2.3.
Якщо площа неоднорідна за складністю геологічної будови і прохідністю, тоді категорії визначаються окремо по ділянках, розміри яких повинні складати не менше 5% від площі робіт. Виділення окремих ділянок обґрунтовується. При розділенні району робіт на ділянки за складністю геологічної будови враховується можливість картування геологічних об’єктів, які відзначаються на поверхні і є доступними для безпосереднього спостерігання в геологічних маршрутах, або використовуються дрібними гірськими виробками і картувальними свердловинами.
Таблиця 2.2 - Класифікація районів за складністю геологічної будови
-
Категорія складності геологіч-ної будови
Райони суцільного розвитку крихких (переважно четвертинних і пліоценових) відкладів
Райони переважного розвитку
Осадових відкладів
Вулканогенно-осадових порід
Метаморфічних порід
Інтрузивних порід
1
2
3
4
5
6
1(дуже проста)
2
(проста)
Границі розповсюдження відкладів у більшості випадків співпадають з геоморфологічними. Літологічні особливості відкладів витримані.
Частина границь розповсюдження відкладів співпадає з границями геоморфологічних елементів. Літологічні особливості відкладів відносно витримані.
Горизонтальне або слабонахилене залягання. Літологічні особливості стратиграфічних підрозділів відносно витримані. Можливі поодинокі розривні порушення.
Горизонтальне або слабонахилене залягання. Значна частина фаціальних підрозділів фаціально мінлива. Розривні порушення. Проста складчастість (до30°). Літологічні особливості стратиграфічних підрозділів відносно витримані. Розривні порушення нечисленні.
Горизонтальне або слабонахилене залягання. Літологічні особливості стратиграфічних підрозділів відносно витримані. Можливі окремі розривні порушення і поодинокі інтрузивні масиви.
-
-
Поодинокі інтрузивні масиви простого петрографічного складу. Розривні по рушення, жили і дайки нечисленні.
Продовження таблиці 2.2
-
1
2
3
4
5
6
3 (сере-
дньої
склад-
ності)
4
(скла-дна)
5
(дуже склад-на)
Границі розповсюдження відкладів не співпадають з границями геоморфологічних елементів. Літологічні особливості відкладів мінливі.
-
-
Проста складчастість, ускладнена розривними порушеннями. Частина стратиграфічних підрозділів відносно витримана. Розривні порушення нечисленні.
Складна складчастість.
Є інтрузивні масиви, дайки і численні розривні порушення.
-
Значна частина підрозділів фаціально мінлива. Є розривні порушення і інтрузивні масиви
Значна фаціальна мінливість порід, зображених на геологічній карті.
Метасоматичні породи.
Проста складчастість. Метаморфізм зелених сланців.
Проста складчастість. Метаморфізм з проявами діафторезу і ультраметаморфі- зму.
Метаморфізм з проявами мігматизації, діафторезу, ультраметаморфі-зму. Зони роговиків і гідротермально змінених порід.
Інтрузивні масиви різного петрографічного складу. Значна кількість розривних порушень.
Різновікові масиви близького петрографічного складу. Значна кількість розривних порушень, дайок.
Різновікові і багатофазні інтрузивні масиви різних складів. Велика кількість розривних порушень, дайок.
Таблиця 2.3 - Класифікація районів за прохідністю
Категорія прохідності |
Характеристика району |
1 (добра)
2 (задовільна)
3 (погана)
4 (дуже погана) |
Райони із слабо розчленованим або горбистим рельєфом; річкові долини і балки добре прохідні. Райони з розчленованим рельєфом, відносними перевищеннями до 300 м, з крутизною схилів до 20°. Рідколісся, слабо заболочені території, високогірські рівнини. Райони з гірським рельєфом, без льодовиків і важкопрохідних скелястих гребнів, з відносними перевищеннями до 600 м, з крутизною схилів більше 20°. Райони з інтенсивно розвинутою сіткою ярів, водотоків, з іригаційною та меліоративною сіткою. Райони сильно заболочені і пустельні з напівзакріпленими і незакріпленими схилами. Райони з гірським рельєфом, важкопрохідними скелястими гребенями, з льодовиками, гостроверхими вершинами, часто з уривчастими схилами, небезпечними перевалами, бескидами, без доріг, з бурхливими гірськими ріками. Райони тайги з густим підліском і завалами, з обширними залісеними і задернованими територіями. |
