- •Лабораторне заняття 1
- •Клітинна оболонка
- •Лабораторне заняття 2
- •Лабораторне заняття 3
- •Клітинна оболонка
- •Цитоплазма
- •Тонопласт
- •Лабораторне заняття 4
- •Лабораторне заняття 5
- •Лабораторне заняття 6
- •Лабораторне заняття 7
- •Лабораторне заняття 8
- •Лабораторне заняття 9
- •Додаток (і семестр)
- •Іі семестр
- •Морфологія листка
- •Походження і гістологічний склад первинної і вторинної кори
- •Колючки та шипшини:
- •Додаток. Теми для самостійного вивчення розділу «Органографія»
- •Основні напрямки еволюції квіток покритонасінних рослин
- •Суцвіття. Класифікація та біологічне значення суцвіть
- •Морфологія насіння і проростків дводольних і однодольних рослин
Іі семестр
О Р Г А Н О Г Р А Ф І Я
Лабораторне заняття 10
КОРІНЬ. АНАТОМІЧНА БУДОВА КОРЕНЯ. СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ І МЕТАМОРФОЗ КОРЕНІВ
Контрольні запитання
1. Які бувають типи коренів і кореневих систем за походженням і формою? З яких меристем утворюються бічні і додаткові корені.
2. Як формуюються постійні тканини кореня? Первинна і вторинна анатомічна будва кореня?
3. Як виникли і удосконалювались в процесі еволюції корені і кореневі системи?
4. Дати визначення значення і навести приклади специалізації і метаморфозів кореня.
5. Чим подібні і чим відрізняються коренеплоди і кореневі бульби?
П А М`Я Т К А
Запам'ятати такі етапи еволюції підземних органів рослин:
1 Водорості, лишайники, псилофіти, мохи, прикріпляються до субстрату за допомогою ризоїдів. Це первинно бескореневі рослини.
2. У плаунів, хвощів, папоротей з'являються додаткові корені, що відходять від стебла.
3. Головний корінь, що розвивається із зародкового корінця насінини, вперше з'явився у голонасінних через мільон років після появи рослинних організмів
4 Корені і кореневі системи покритонасінних найбільш різноманітні за морфологією, мають найбільш досконалу анатомічну структуру. Деякі покритонасінні (паразити, напівпаразити, та окремі водні рослини) є вторинно безкореневими, бо коренів них редукувались у зв'язку зі специфічним способом життя.
Завдання 1. Виписати в словник і вивчити зміст таких термінів: ризоїди, головний корінь, бічні корені, додаткові корені, перицикл, прокамбій, ризодерма (епіблема), стела, трихобласти, атрихобласти, спеціалізація, метаморфоз, ефемерні корені, симбіоз, мікориза, ектомікориза, ендомікориза, мангрові зарості, пневматофори, бан'яни, веламен.
Завдання 2. Вивчити і замалювати первинну анатомічну будову однодольних рослин.
Рис 1. Первинна анатомічна будова кореня однодольної рослини:
1 – ризодерма:
1а – трихобласти,
1б – атрихобласти;
2 – первинна кора:
2а – екзодерма,
2б – мезодерма,
2в – ендодерма,
2г – пропускні клітини ендодерми;
3 – центральний циліндр:
За – перицикл,
3б – протоксилема,
Зв – метаксилема,
Зг – флоема,
Зд – запасаюча паренхіма.
Завдання 3. Заповнити таблицю: «Порівняльна характеристика первинної анатомічної будови кореня дводольних та однодольних рослин».
Ознака |
Дводольні |
Однодольні |
1.Екзодерма |
|
|
2. Ендодерма |
|
|
3.Кількістьпро-менів ксилеми |
|
|
4.Особливості метаксилеми |
|
|
Завдання 4. Вивчити і замалювати вторинну анатомічну будову поперечного зрізу кореня гарбуза.
Рис.2. Вторинна будова кореня гарбуза:
1 – первинна ксилема,
2 – вторинна ксилема,
3 – пучковий камбій,
4 –міжпучковий камбій,
5 – флоема,
6 – радіальний промінь паренхіми,
7 – запасаюча воринної кори,
8 – перидерма.
Завдання 5. Замалювати і запам'ятати як формуються коренеплоди:
Рис 1. Формування коренеплодів:
1
– головний корень, 2 –
бічні корені, 3 – гіпокотиль.
(підсімядольнеї коліно) –«шийка»
коренеплоду, 4 – сім'ядолі,
5 – епікотиль (надсім'я-дольне
коліно) – «голівка
коренеплоду», 6 – коренева
шийка – межа кореня і
пагона.
Завдання 6. Вивчити і замалювати анатомічну будову коренеплодів моркви і буряка.
Рис. 2. Схеми анатомічної будови коренеплодів: А — моркви, Б — буряка:
1 – первинна ксилема,
2 – вторинна ксилема,
3 – пучковий камбій,
4 – міжпучковий камбій,
5 – вторинна флоема,
6 – радіальні промені запасаючої паренхіми,
7 – запасаюча паренхіма вторинної кори,
8 – перидерма,
9 – додаткові кільця камбію,
10 – додаткові відкриті колатеральні провідні пучки.
Завдання 7. Розглянути кореневу систему люпину з бульбочками.
Завдання 8. Розглянути на постійному препараті анатомічну будову кореня з бульбочками.
Матеріали та обладнання: мікроскопи, постійні препарати: первинна і вторинна анатомічна будова кореня (корені півників, гарбуза), постійні препарати поперечних зрізів коренеплодів моркви, буряків, кореня люпину з бульбочкою, кореневі системи люпину.
Лабораторне заняття 11
ПАГІН, БРУНЬКА. ТИПИ ГАЛУЖЕННЯ І СПОСОБИ НАРОСТАННЯ ПАГОНІВ.
Контрольні запитання:
1. Що таке «пагін»? Закономірності будови пагонів.
2. Особливості будови видовжених і вкорочених пагонів у деревних та трав'янистих рослин.
3. Які принципіальні відміни між верхівковим (дихотомічним) та бічним галуженням.
4. Як відбувається монолодіальне і симподіальне наростання пагонів? Навести приклади рослин.
5. Що таке брунька? Яка її будова?
6. Різноманітність бруньок за їх розташуванням, функціями, тривалості спокою, способом захисту.
3авдання 1. Виписати в словник і вивчити значення слідуючих термінів: пагін, вузол, брунька, міжвузля, метамер, пластохрон, закрита брунька, відкрита брунька, моноподій, симподій, примордій.
Завдання 2 Розглянути живі пагони пеларгонії зональної і замалювати їх.
Рис. 1 Пагін пеларгонії зональної:
1 – верхівкова брунька,
2 – вузол,
3 – міжвузля,
4 – покривний листок,
5 – пазушна брунька,
6 – метамер (з 2 по 5).
Завдання 3. Розглянути і замалювати на пагонах вишні і жимолості колатеральні і серіальні бруньки.
Рис. 2. Колатеральні зимуючі закриті пазушні бруньки на видовжених пагонах вишні.
Рис. З Серіальні чі закриті пазушні бруньки на видовжених пагонах жимолості.
Завдання 4. Розглянути і замалювати на поздовжньому зрізі вегетативної і вегетативне генеративної бруньок бузку звичайного.
Рис.4. Бруньки бузку звичайного: А – вегетативна, Б – вегетативно-генеративна:
1 – брнькові луски – видозмінені листкові пластинки,
2 – примордії зачаткові листки,
3 – зачаткові стебла,
4 – вторинні горбочки – зачаткові пазушні брньки,
5 – зачаткові суцвіття.
Завдання 5. Вивчити закономірності будови і галуження слані (талому) маршанції.
Рис.5. Верхівкове дихотомічне галуження талому маршанції:
1 – точку росту,
2 – ризоїди.
Завдання 6. Вивчити закономірності галуження і наростання пагонів клена американського і липи серцелистої.
Рис.6. Пагін із зимуючими бруньками і схема моноподіальної наростання клена американського (галуження бічне, наросгання моноьодіальне)
1 – верхівкова брунька;
2 – пазушна брунька,
3 – листковий рубець,
4 – брунькові кільця.
Рис.7. Пагін із зимуючими бруньками і схема симподіальної системи липи серцелистої — галуження, наросгання симподіальне:
1 – відмерла верхівкова брунька,
2 – пазушна брунька;
3 – листковий рубець;
4 – брунькові кільця.
Матеріали і обладнання: живі пагони пеларгонії, вишні, жимолості, бузку, клена, липи, маршанції; леза, препарувальні голки, лупи.
Лабораторне заняття 12
МОРФОЛОГІЯ І АНАТОМІЯ ЛИСТКА
Контрольні запитання:
1.Що таке листок? Будова і функції листка.
2. Походження і функції листкової піхви злаків і селерових.
3. Різноманітність прилистків за функціями та будовою.
4. За якими ознаками складають морфологічний опис листка?
5. Що таке гетерофілія, анізофілія?
6.Особливості морфології і функції листків різних формацій.
7. В чому проявляється зв'язок між функціями і анатомічною структурою листка?
8. Як впливають умови освітлення і зволоження на анатомічну будову листка?
9. Способи формування листків в процесі еволюції рослинного світу.
10. Розвиток листка в онтогенезі.
11.Що таке листкопад? Яке його біологічне значення?
Завдання 1. Законспектувати і вивчити: «Розміри листків. Тривалість життя листків. Листкопад. Комахоїдні рослини».
Завдання 2. Виписати в словник і вивчити значенні таких термінів: дорсовентральний орган, піхва, рахіс, мезофіл, листковий рубець, листковий слід, гетерофілія, анізофілія, філоїди.
Завдання 3. Виконати дома контрольну роботу: замалювати і охарактеризувати листки п'яти видів рослин за слідуючою схемою:
