- •Методичні вказівки
- •1. Загальні методичні вказівки до проекту насосної станції.
- •1.1. Мета методичних вказівок
- •1.2. Обсяг та оформлення роботи
- •«Насосна станція водопостачання»
- •1.3. Склад самостійної роботи
- •2. Вказівки до виконання окремих розділів самостійної роботи
- •2.1. Вибір місця розташування будівлі насосної станції
- •2.2. Основні вимоги до проектування насосної станції
- •3. Проектування і розрахунок насосних станцій водопостачання
- •3.1. Загальне устаткування насосних станцій
- •3.2. Основне устаткування насосних станцій
- •3.3. Визначення розрахункових параметрів q і н, гідравлічний розрахунок, вибір основних насосів
- •3.3.1. Розрахунки насосних станцій і-го підйому
- •3.3.2. Розрахунки насосних станцій іі-го підйому
- •3.3.3. Побудова характеристики сумісної роботи насосів і трубопровідної мережі
- •4. Компонування насосної станції
- •5. Всмоктуючі, внутрішньостанційні і напірні трубопроводи
- •5.1. Труби і фасонні частини внутрішньостанційних комунікацій
- •5.2. Всмоктуючі трубопроводи
- •5.3. Напірні трубопроводи
- •6. Механічне устаткування насосних станцій
- •6.1. Сміттєзатримуючі пристрої
- •6.2. Щитові затвори, засувки, зворотні клапани
- •6.3 Підйомно-транспортні механізми
- •7. Допоміжне устаткування насосних станцій
- •7.1. Системи заливання насосів перед пуском (вакуум-системи)
- •7.2. Системи технічного водопостачання ( ств )
- •7.3. Дренажно-осушувальні системи (дос)
- •7.4. Системи видалення осаду
- •7.5. Контрольно-вимірювальні прилади
- •7.6. Системи пневматичного господарства (спг)
- •8. Конструктивний опис будівлі насосної станції
- •9. Правила виконання креслень насосної станції
- •10. Техніко-економічні показники роботи насосної станції
- •10.1. Визначення ккд насосної станції
- •10.2. Визначення теоретичної і фактичної норми витрати енергії
- •10.3. Визначення коефіцієнта використання робочої потужності
- •Література
- •Приклад оформлення титульного листа для пояснювальної записки студентів денної форми навчання
7. Допоміжне устаткування насосних станцій
Допоміжне устаткування, яке використовується на насосних станціях:
- системи заливання насосів перед пуском (вакуум-системи );
- системи технічного водопостачання ( СТВ );
- дренажно-осушувальні системи (ДОС);
- системи видалення осаду;
- контрольно-вимірювальні прилади;
- системи пневматичного господарства (СПГ);
- електричні пристрої (трансформатори, розподільні пристрої (РП);
- протипожежні й санітарно-технічні пристрої.
7.1. Системи заливання насосів перед пуском (вакуум-системи)
У випадку, коли насоси встановлюються вище рівня води в джерелі (резервуарі), необхідно передбачити систему для заливання насосів водою (перед включенням їх у роботу).
Вакуум-насос автоматизує систему заливання та пуску насоса. Зазвичай встановлюють два вакуум-насоси (один - робочий, другий - резервний) і один циркуляційний бачок. Подачу вакуум-насоса, Q (м3 \ хв) визначають за формулою:
,
де: W тр - об’єм повітря у всмоктувальній трубі, м3; Wн - об’єм повітря в корпусі насоса, м3; hат – атмосферний тиск, м (hат ≈ 10 м); hвс - геометрична висота всмоктування насоса (різниця відміток осі насоса і розрахункового рівня води в приймальній камері чи резервуарі), м; t – час для створення розрахункового вакууму: t = до 2 хв - для протипожежних насосів та t = 3-5 хв - для господарських насосів; k – коефіцієнт запасу на проникнення повітря через нещільності системи ( k = 1.05 - 1.10).
Типи і монтажні розміри підйомно-транспортного устаткування приймаються із довідників [11, 12].
Рис. 11. Схема заливання відцентрового насоса
7.2. Системи технічного водопостачання ( ств )
СТВ забезпечує роботу охолоджувачів електродвигунів, гідроущільнення сальників насосів, охолодження компресорних установок і трансформаторів з водяним охолодженням.
Технічна вода повинна бути хімічно чистою, що може бути забезпечено місцевими очисними установками: відстійниками, фільтрами. Вода може також забиратися з джерела чи напірного трубопроводу.
При числі основних насосних агрегатів до чотирьох зазвичай встановлюють два насоси технічного водопостачання: один робочий і один резервний. При більшому числі основних агрегатів приймають два робочих насоса і один резервний. Вода подається по двом магістральним трубопроводам, один з яких є резервним. Також дублюються в цілях підвищення надійності і системи водо-забору, фільтрування і тому подібне. Максимальна швидкість води у водоводах не повинна перевищувати 10 м/с і, зазвичай, коливається від 1.5 до 7 м/с. Діаметр трубопроводів технічного водопостачання має діаметр dу ≈ 100-150 мм.
Типи і монтажні розміри насосів технічного водопостачання приймаються із каталогу [6] або довідників [11, 12].
7.3. Дренажно-осушувальні системи (дос)
Дренажні системи призначені для відкачування з приміщення станції фільтраційної води, що просочується через сальники насосів, і пролитої при аваріях у період ремонтних робіт.
В підлозі машинного залу станції, у торці будівлі, влаштовують збірний дренажний колодязь (об’єм його дорівнює 10-15- хвилинній подачі дренажного насоса), до якого підводиться вода дренажними лотками (підлога машинного залу має ухил убік лотків (0.002 - 0.005).
Воду відкачують за межі станції дренажними насосами (приймаються вихрові чи відцентрові), продуктивність яких складає:
для станцій малої потужності Q = 1 л/с;
середньої потужності Q = 3.5-5 л/с;
великої потужності Q = 8-10 л/с.
Систему осушення застосовують для видалення води з всмоктувальних трубопроводів і насосів, а також з приміщень, розташованих нижче рівня води в нижньому б'єфі станції. Зазвичай встановлюють два робочі насоси (відцентрові горизонтальні типу К чи артезіанські). Осушувальні насоси встановлюють поряд з дренажними. На великих станціях осушувальні насоси виконують також функції дренажних.
Типи і монтажні розміри насосів для ДОС приймаються із каталогу [6] або довідників [11, 12].
