5.3. Напірні трубопроводи

Напірні трубопроводи транспортують воду, що знаходиться під тиском, від насосів до очисних споруд, технологічних установок або безпосередньо до споживача. Внутрішньостанційні напірні трубопроводи, як правило, обладнані зворотним клапаном, засувкою і витратоміром, і призначені для подачі води від насосів до зовнішніх напірних трубопроводів. В системах водопостачання влаштовують два напірні трубопроводи і лише в окремих випадках - три і більше.

Число встановлюваних на станції насосів перевищує число ниток трубопроводів, і тому необхідне влаштування збірного колектора. Розміщення засувок на колекторі і напірних трубопроводах (внутрішньостанційних і зовнішніх) повинне забезпечувати можливість зміни або ремонту будь-якого з насосів, зовнішнього напірного трубопроводу, зворотних клапанів і засувок при безперервній подачі води на господарсько-питні потреби в розмірі, передбаченому класом надійності дії насосної станції.

Для наземних і частково заглиблених насосних станцій приймається рішення, при якому напірний колектор із засувками розміщується в окремому приміщенні, що примикає до стіни будівлі насосної станції (див. Рис.11, б).

Швидкість руху води в напірних внутрішньостанційних трубопроводах приймають:

- 1 - 1.5 м/с для труб діаметром до 250 мм;

- 1.2 - 2 м/с для труб діаметром від 300 до 800 мм;

- 1.8 - 3 м/с для труб діаметром більше 800 мм.

Загальне правило, яке слід при цьому дотримувати, полягає в плавному зменшенні швидкості перебігу води від напірного патрубка насоса до зовнішнього напірного трубопроводу.

Водоводи від НС-II до місця підключення до мережі міста укладаються у дві нитки із пластмасових або чавунних труб.

Довжина водоводів визначається на ситуаційному плані.

Діаметр труб кожної нитки визначається по найбільшій подачі насосами господарсько-питних витрат. Гідравлічний розрахунок напірних трубопроводів здійснюють за максимальною витратою роботи насосної станції II-го ступеня.

6. Механічне устаткування насосних станцій

Механічне устаткування насосних станцій складається з:

- сміттєзатримуючі пристрої;

- щитові затвори, засувки, клапани;

- підйомно-транспортні механізми.

6.1. Сміттєзатримуючі пристрої

Решітки. Застосовують у водоприймачах насосних станцій І-го підйому для грубого механічного очищення води від крупних і середнього розміру плаваючих речовин. Конструкції і розрахунки решіток були розглянуті раніше в курсі «Водозабірні споруди».

Сітки. Застосовують у водоприймачах насосних станцій І-го підйому для більш глибокого механічного очищення води. Матеріали з яких виготовляють сітки - нержавіюча сталь, оцинкована сталь, бронза, капрон.

Сітки бувають: а) плоскі знімні; б) стрічкові обертові.

Секція плоскої знімної сітки - металева рама з куточків, на якій кріпиться дротове полотнище сітки. Полотнина сітки виготовляється з тонкого дроту розмірами:

а) дрібна робоча - осередки розміром 2×2. . . 5×5 мм;

б) велика - осередки розміром 20×20 мм - для міцності полотнини.

Обертова сітка - безупинна дротова полотнина, укріплена на обертових бара-банах, розташованих горизонтально. Полотнина складається з окремих шарнірно з’єднаних між собою секцій (рамок). Ширина полотнини сітки до 2 - 2.5 м. При-вод обертання - електродвигун. Швидкість руху сітки - 3.5-10 см/с. Робоча площа сітки визначається за розрахунковою швидкістю втікання через отвір сітки:

- V ≈ 0.4 м/с - без рибозагороджувачів;

- V ≈ 0.8 - 1.2 м/с - з рибозагороджувачами поза станцією.