- •Методичні вказівки
- •1. Загальні методичні вказівки до проекту насосної станції.
- •1.1. Мета методичних вказівок
- •1.2. Обсяг та оформлення роботи
- •«Насосна станція водопостачання»
- •1.3. Склад самостійної роботи
- •2. Вказівки до виконання окремих розділів самостійної роботи
- •2.1. Вибір місця розташування будівлі насосної станції
- •2.2. Основні вимоги до проектування насосної станції
- •3. Проектування і розрахунок насосних станцій водопостачання
- •3.1. Загальне устаткування насосних станцій
- •3.2. Основне устаткування насосних станцій
- •3.3. Визначення розрахункових параметрів q і н, гідравлічний розрахунок, вибір основних насосів
- •3.3.1. Розрахунки насосних станцій і-го підйому
- •3.3.2. Розрахунки насосних станцій іі-го підйому
- •3.3.3. Побудова характеристики сумісної роботи насосів і трубопровідної мережі
- •4. Компонування насосної станції
- •5. Всмоктуючі, внутрішньостанційні і напірні трубопроводи
- •5.1. Труби і фасонні частини внутрішньостанційних комунікацій
- •5.2. Всмоктуючі трубопроводи
- •5.3. Напірні трубопроводи
- •6. Механічне устаткування насосних станцій
- •6.1. Сміттєзатримуючі пристрої
- •6.2. Щитові затвори, засувки, зворотні клапани
- •6.3 Підйомно-транспортні механізми
- •7. Допоміжне устаткування насосних станцій
- •7.1. Системи заливання насосів перед пуском (вакуум-системи)
- •7.2. Системи технічного водопостачання ( ств )
- •7.3. Дренажно-осушувальні системи (дос)
- •7.4. Системи видалення осаду
- •7.5. Контрольно-вимірювальні прилади
- •7.6. Системи пневматичного господарства (спг)
- •8. Конструктивний опис будівлі насосної станції
- •9. Правила виконання креслень насосної станції
- •10. Техніко-економічні показники роботи насосної станції
- •10.1. Визначення ккд насосної станції
- •10.2. Визначення теоретичної і фактичної норми витрати енергії
- •10.3. Визначення коефіцієнта використання робочої потужності
- •Література
- •Приклад оформлення титульного листа для пояснювальної записки студентів денної форми навчання
5.3. Напірні трубопроводи
Напірні трубопроводи транспортують воду, що знаходиться під тиском, від насосів до очисних споруд, технологічних установок або безпосередньо до споживача. Внутрішньостанційні напірні трубопроводи, як правило, обладнані зворотним клапаном, засувкою і витратоміром, і призначені для подачі води від насосів до зовнішніх напірних трубопроводів. В системах водопостачання влаштовують два напірні трубопроводи і лише в окремих випадках - три і більше.
Число встановлюваних на станції насосів перевищує число ниток трубопроводів, і тому необхідне влаштування збірного колектора. Розміщення засувок на колекторі і напірних трубопроводах (внутрішньостанційних і зовнішніх) повинне забезпечувати можливість зміни або ремонту будь-якого з насосів, зовнішнього напірного трубопроводу, зворотних клапанів і засувок при безперервній подачі води на господарсько-питні потреби в розмірі, передбаченому класом надійності дії насосної станції.
Для наземних і частково заглиблених насосних станцій приймається рішення, при якому напірний колектор із засувками розміщується в окремому приміщенні, що примикає до стіни будівлі насосної станції (див. Рис.11, б).
Швидкість руху води в напірних внутрішньостанційних трубопроводах приймають:
- 1 - 1.5 м/с для труб діаметром до 250 мм;
- 1.2 - 2 м/с для труб діаметром від 300 до 800 мм;
- 1.8 - 3 м/с для труб діаметром більше 800 мм.
Загальне правило, яке слід при цьому дотримувати, полягає в плавному зменшенні швидкості перебігу води від напірного патрубка насоса до зовнішнього напірного трубопроводу.
Водоводи від НС-II до місця підключення до мережі міста укладаються у дві нитки із пластмасових або чавунних труб.
Довжина водоводів визначається на ситуаційному плані.
Діаметр труб кожної нитки визначається по найбільшій подачі насосами господарсько-питних витрат. Гідравлічний розрахунок напірних трубопроводів здійснюють за максимальною витратою роботи насосної станції II-го ступеня.
6. Механічне устаткування насосних станцій
Механічне устаткування насосних станцій складається з:
- сміттєзатримуючі пристрої;
- щитові затвори, засувки, клапани;
- підйомно-транспортні механізми.
6.1. Сміттєзатримуючі пристрої
Решітки. Застосовують у водоприймачах насосних станцій І-го підйому для грубого механічного очищення води від крупних і середнього розміру плаваючих речовин. Конструкції і розрахунки решіток були розглянуті раніше в курсі «Водозабірні споруди».
Сітки. Застосовують у водоприймачах насосних станцій І-го підйому для більш глибокого механічного очищення води. Матеріали з яких виготовляють сітки - нержавіюча сталь, оцинкована сталь, бронза, капрон.
Сітки бувають: а) плоскі знімні; б) стрічкові обертові.
Секція плоскої знімної сітки - металева рама з куточків, на якій кріпиться дротове полотнище сітки. Полотнина сітки виготовляється з тонкого дроту розмірами:
а) дрібна робоча - осередки розміром 2×2. . . 5×5 мм;
б) велика - осередки розміром 20×20 мм - для міцності полотнини.
Обертова сітка - безупинна дротова полотнина, укріплена на обертових бара-банах, розташованих горизонтально. Полотнина складається з окремих шарнірно з’єднаних між собою секцій (рамок). Ширина полотнини сітки до 2 - 2.5 м. При-вод обертання - електродвигун. Швидкість руху сітки - 3.5-10 см/с. Робоча площа сітки визначається за розрахунковою швидкістю втікання через отвір сітки:
- V ≈ 0.4 м/с - без рибозагороджувачів;
- V ≈ 0.8 - 1.2 м/с - з рибозагороджувачами поза станцією.
