- •1.Лексографія. Типи словників, способи їх укладання.
- •2.Будова та призначення лінгвістичних словників.
- •3.Будова та призначення енциклопедичних словників.
- •4.Лексикологія як розділ мовознавства. Розділи лексикології.
- •5.Споконвічні слова і слова, засвоєні з інших мов.
- •6.Багатозначні слова. Омоніми. Антоніми.
- •7. Лексичне і граматичне значення слів.
- •8. Ідіоми. Фразеологізми. Крилаті слова.
- •10. Склад лексики сучасної української мови з погляду її походження.
- •9. Поняття про фразеологію. Джерела фразеологізмів.
- •11. Пряме і переносне значення слова (метафора, метонімія, синекдоха).
- •12. Активна і пасивна лексика сучасної української мови.
- •13. Дієслово як частина мови, граматичні ознаки, синтаксична роль.
- •14. Види дієслів. Перехідні і неперехідні дієслова.
- •15. Часи дієслів.
- •17.Стан дієслова. Безособові дієслова.
- •18.Перехідні і неперехідні дієслова.
- •19.Присудкові форми -на, -но, -то.
- •20.Способи дієслів (дійсний, умовний, наказовий).
- •21.Інфінітив, його творення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
- •22. Способи творення дієслів.
- •23. Дієприслівник як особлива форма дієслова. Граматичні ознаки синтаксична роль.
- •24.Творення дієприслівників.
- •25. Безособові дієслова.
- •26.Дієприкметник. Дієприкметники активні і пасивні.
- •27.Присудкові форми -на, -но, -то.
2.Будова та призначення лінгвістичних словників.
В філологічних (лінгвістичні) словниках предметом пояснення є слово. Залежно від того, з якої точки зору воно розглядається, лінгвістичні словники бувають різних типів.
1. Тлумачні словники, в яких дається пояснення значень слів з точки зору їх вживання в сучасній мові.
2. Перекладні словники , в яких подається переклад слів з однієї мови на іншу.Бувають двомовними, чотиримовними та ін.
3. Термінологічні , в яких пояснюються терміни з тієї чи іншої галузі науки. Вони бувають одно- і двомовні, перекладні.
4. Етимологічні словники, в яких пояснюється походження, розвиток і первинне значення слова.
5. Орфографічний словник подає правильний правопис, правильний наголос і правильні граматичні форми вміщених у ньому слів.
6. Орфоепічні словники дають одночасно і властиву слову правильну вимову, і наголос.
7. Словники іншомовних слів , які пояснюють слова і терміни, засвоєні з інших мов.
8. Історичні словники , в яких подаються і пояснюються слова, що вживалися раніше.
9. Діалектологічні словники , в яких дається лексика, вживана в певній місцевості, на певній території.
10. Фразеологічні словники , в яких дається пояснення значень фразеологічних зворотів або подається їх переклад з однієї мови на іншу.
11. Синонімічні словники , в яких подаються синонімічні ряди, або гнізда, повнозначних слів даної мови
12. Частотні словники , в яких фіксується частота вживання слів і словоформ на підставі обстеження текстів або записаних уривків усного мовлення
13. Словники власних імен , в яких фіксуються вживані в даній мові власні імена
14. Обернені або зворотні словники , в яких слова розміщуються за алфавітом у зворотному порядку літер: не з початку слова, а з кінця.
15. Топонімічні словники , в яких описуються назви географічних об”єктів.
Лінгвістичні словники дуже важливі і постійно необхідні для бажаючих вивчити будь-яку мову чи пов’язати свою професійну діяльність з мовознавством. Але окремі їх різновиди, наприклад тлумачні, важливі не тільки для мовознавців, а взагалі для будь-кого. Орфографічні, орфоепічні та словники іноземних слів відіграють велику роль у навчанні та професійній діяльності так, як при необхідності можуть допомогти з правильним написанням та використанням певного слова.
3.Будова та призначення енциклопедичних словників.
Енциклопедичні (від греч. enkyklios paideia - навчання по всьому колу знань) словники містять екстралінгвістичну інформацію про описувані мовні одиниці; ці словники містять відомості про наукові поняття, терміни, історичні події, персоналіях, географії і т.п. В енциклопедичному словнику немає граматичних відомостей про слово, а дається інформація про предмет, який позначається словом.
Об'єкт опису лінгвістичних (мовних) словників - мовні одиниці (слова, словоформи, морфеми). У такому словнику слово (словоформа, морфема) може бути охарактеризоване з різних сторін, у залежності від цілей, обсягу і задач словника: з боку значеннєвого змісту, словотвору, орфографії, орфоепії, правильності вживання. У залежності від того, скільки ознак слова описані в словнику, розрізняють словники одноаспектні і багатоаспектні.
Будь-який словник складається зі словникових статей. Словникова стаття - основна структурна одиниця словника; текст, що роз'ясняє заголовну одиницю в словнику й характерні їй основні риси. Структура словникової статті визначається завданнями словника. Але словникова стаття будь-якого словника починається із заголовного слова [по-іншому: заголовне слово, лема, чорне слово (від напівжирного шрифту, яким звичайно виділене заголовне слово)]. Сукупність заголовних статей утворють словник, чи ліву частину словника.
Права частина словника - та, у якій розглядається заголовна одиниця. Права частина тлумачного словника, як правило, включає зони: граматична характеристика слова, тлумачення, тип значення (пряме, переносне); ілюстрації (цитати, вислови); словотворче гніздо; так звана "заромбова" частина (фразеологізми) і ін. Зони правої частини розробляються для кожного словника. Сукупність усіх словникових статей утворюють корпус словника. Крім корпусу, у будь-якому словнику є передмова, розділ "Як користуватися словником" (який рідко кимось читається); список умовних скорочень і ін.
Енциклопедичні словники, у свою чергу, поділяються на предметні: літературна енциклопедія, дитяча енциклопедія, політичний словник, філософський словник.
Лінгвістичні словники у свою чергу підрозділяються на два типи: двомовні (рідше багатомовні), тобто перекладні, котрими ми користаємося при вивченні іноземної мови, у роботі з іншомовним текстом (українсько-англійський словник, польсько-український словник і т.п.), і одномовні.
