Schreiben

1. Sie haben ein Studium in Deutschland aufgenommen. Schreiben Sie Ihrem Freund über Ihre anfängliche Probleme und wie Sie sie gelöst haben. Welche positiven und negativen Erfahrungen haben Sie gesammelt?

2. Lesen Sie folgende Texte und schreiben Sie ein Referat zum Thema „Große Pädagogen“.

Василь Олександрович Сухомлинський

Член-кореспондент Академії педагогічних наук СРСР (1968), кандидат педагогічних наук (1955), заслужений вчитель школи Української РСР (1958), Герой Соціалістичної Праці (1968).

Талановитий український педагог, засновник гуманістичної, новаторської педагогіки Сухомлинський створив оригінальну педагогічну систему, що грунтується на принципах гуманізму, на визнанні особи дитини вищою цінністю, на яку повинні бути орієнтовані процеси виховання і освіти, творча діяльність згуртованого колективу педагогів-однодумців і учнів. Сухомлинський будував процес навчання як радісну працю; велику увагу він приділяв формуванню світогляду учнів; важлива роль в навчанні відводилася слову вчителя, художньому стилю викладу, твору разом з дітьми казок, художніх творів.

Сухомлинський розробив комплексну естетичну програму «Виховання красою». Його система протистояла авторитарному вихованню і критикувалася офіційними педагогічними кругами за «абстрактний гуманізм».

Справжніми творчими знахідками стали “школа під відкритим небом”, уроки мислення на природі, кімната думки, куточки краси, культ книги, свято казки та ін.

Сухомлинський – автор близько 30 книг і понад 500 статей, присвячених вихованню і навчанню молоді. Найвідомішій його книги: “Серце віддаю дітям”, “Народження громадянина”, “Листи до сина “, “Як виховати справжню людину “, ” Сто порад учителеві”, “Павлиська середня школа”, “Батьківська педагогіка”, “Батьківщина в серці ” та ін.

К остянтин Дмитрович Ушинський

Костянтин Дмитрович Ушинський (1824 – 1870) – видатний український та російський педагог українського походження, один із засновників педагогічної науки в Росії. Народився в Тулі, навчався в Новгород-Сіверській гімназії, закінчив юридичний факультет Московського університету. Працював професором Ярославського юридичного ліцею, служив у Міністерстві внутрішніх справ, згодом викладав словесність і був інспектором у Гатчинському сирітському інституті, інспектором класів Смольного інституту шляхетних дівчат. Після конфлікту з керівництвом інституту його було відряджено за кордон (Австрія, Швейцарія, Бельгія, Франція, Німеччина) для вивчення організації жіночої освіти. Після відрядження повернувся в Україну, яку вважав своєю батьківщиною.

Заслуга К. Ушинського передусім у тому, що він розглядає педагогічну науку в тісному взаємозв'язку з філософією, історією, психологією, анатомією та фізіологією людини, а також із педагогічною практикою. На його думку, педагогічна наука може розвиватися тільки на основі передового педагогічного досвіду. К. Ушинський вважав педагогіку наукою і мистецтвом. Будь-яка практична діяльність, спрямована на задоволення духовних потреб людини, є великим мистецтвом, а педагогіка як наука – найвище мистецтво, тому що задовольняє найбільшу з потреб людини і людства загалом – прагнення до вдосконалення.

Моральне виховання К.Д. Ушинський розглядав як складову частину гармонійного розвитку людини, як важливий засіб патріотичного виховання та підготовки людини до життя. Особливу роль у моральному вихованні він відводив ідеї народності, народному ідеалу людини, адже народ створює такі виховні засади, на які не здатна найкраща педагогічна теорія і які не можуть бути запозиченими в іншого народу.

К.Д. Ушинський сформулював для педагогів три основні завдання: навчати, виховувати, розвивати, вказавши, що розвиток може здійснюватися тільки через накопичення конкретних знань у тій чи іншій галузі, і дане завдання може реалізуватися через зміст та методи навчання і виховання.

Ян-Амос Коменський (1592-1670)

Дидактичні погляди цього чеського педагога ґрунтуються на сенсуалістичній теорії пізнання. Він вважав, що істинність і достовірність одержаних людиною знань залежить передусім від сигналів органів чуттів, тому особливу увагу приділяв принципу наочності навчання.

Я.-А. Коменський прагнув створити універсальний метод навчання, беззастережно вірив у методику, підручник, книгу. Це спричинило його недооцінку ролі вчителя в дидактичному процесі.

У дидактичному вченні Я.-А. Коменського найбільше уваги приділено загальним принципам навчання. Він не тільки вказав на необхідність керуватися ними, а й розкрив сутність принципів наочності, свідомості й активності в навчанні, систематичності та послідовності, міцного засвоєння знань і навичок.

Я.-А. Коменський обґрунтував класно-урочну систему шкільного навчання і урок як форму його організації. Він поділяв урок на три частини: початок – відновлення в пам’яті учнів вивченого матеріалу, опитування і налаштування уваги; продовження – показ, сприймання, роз’яснення нового; закінчення – вправа, оволодіння, використання.

Одним із центральних питань у дидактиці Я.-А. Коменського є проблема методів навчання. Для успішного навчання потрібно використовувати такі методи, які забезпечують свідоме, легке, ґрунтовне засвоєння виучуваного матеріалу. Велику увагу він також приділяв проблемі змісту освіти, охарактеризувавши основні принципи його визначення: доцільності, енциклопедичності знань, посильності, концентричності.

Великий слов’янський педагог здійснив великий вплив на розвиток педагогічної теорії та практики у всьому світі.