- •Сутність, предмет та методи бухгалтерського обліку
- •Суть, види та значення бухгалтерського обліку.
- •1. За обсягом опрацювання інформації розрізняють:
- •За призначенням інформації розрізняють:
- •За змістом відображення фактів розрізняють:
- •4. За способом відображення інформації розрізняють:
- •Завдання та вимоги б/о.
- •Предмет бухгалтерського обліку.
- •1. За складом і розміщенням засобів:
- •4. Метод бухгалтерського обліку.
За призначенням інформації розрізняють:
Фінансовий облік;
Управлінський облік;
Податковий облік.
Фінансовий облік полягає у спостережені та документуванні майна підприємства та джерел його формування.
Управлінський облік – це забезпечення інформацією для формування фінансового результату господарської діяльності: облік витрат; облік доходів; калькуляція собівартості; формування фінансового результату (прибутку чи збитку).
Податковий облік призначений для формування інформації про об’єкт оподаткування, базу оподаткування, податкові зобов’язання.
За змістом відображення фактів розрізняють:
Облік майна;
Облік капіталів;
Облік процесів;
Облік результатів.
Майно підприємства ділять на:
Оборотні активи – виробничі запаси, дебіторська заборгованість, поточні грошові кошти, готова продукція, товари.
Необоротні активи – будівлі, споруди, машини, земельні ділянки, обладнання, довгострокові фінансові вкладення, нематеріальні активи.)
Необоротні активи – це сукупність матеріальних речових та нематеріальних цінностей та об’єктів, які належать підприємству, забезпечують його функціонування і мають очікуваний термін експлуатації більше одного року.
Методичного основного формування інформації в обліку про стан, рух та склад основних засобів є ПсБО №7 «Основні засоби».
Основні засоби згідно податкового кодексу з метою об’єктивної оцінки та правильності нарахування амортизації ділять на такі групи:
1. Земельні ділянки;
2. Капітальні витрати на поліпшення земель;
3. Будівлі, споруди, передавальні пристрої;
4. Машини та обладнання;
5. Транспортні засоби;
6. Інструменти, прилади (інвентар);
7. Тварини;
8. Багаторічні насадження;
9. Інші основні засоби;
10. Бібліотечні фонди;
11. Малоцінні необоротні матеріальні активи;
12. Тимчасові споруди;
13. Природні ресурси;
14. Предмети прокату;
15. Інвентарна тара.
16. Довгострокові біологічні активи.
Що таке капітал підприємства?
Капітал підприємства – це форма власності майна, яка може бути виражена через власний капітал, позичений та залучений.
Позичений капітал підприємства формуються в основному за рахунок довго- та короткострокових кредитів банку.
Залучений капітал підприємства формується за рахунок усіх видів кредиторської заборгованості.
Облік процесів – це спостереження та документування всіх господарських процесів підприємства (виробництво, обмін, розподіл та споживання).
Облік результатів – спостереження, вимірювання і документування інформації про фінансові результати підприємства (доходи, витрати, прибутки чи збитки).
4. За способом відображення інформації розрізняють:
Рукописний;
Механізований;
Автоматизований;
Кінцевим результатом формування облікової інформації є показники, які поділяють на:
Натуральні і вартісні; (шт., кг, ц) (грн., коп.)
Якісні і кількісні (економічні показники).
Кількісні показники призначені для відображення інформації:
Про обсяг виготовленої продукції
Про вартість майна підприємства
Про чистий дохід та валовий прибуток підприємства.
Якісні показники відображають ефективність діяльності підприємства (рентабельність, матеріаломісткість, фондовіддача)
Розрізняють такі види вимірників:
Натуральні – вимірники, які застосовують для отримання інформації про господарські засоби та процеси в їх натуральному вираженні через масу, об’єм та площу.
Трудові вимірники використовують для визначення кількості затраченої праці в одиницях робочого часу - днях, годинах, хвилинах. За допомогою трудових вимірників визначають продуктивність праці та нараховують зар. плату.
На відміну від натуральних, трудові вимірники дають можливість певною мірою узагальнювати і порівнювати між собою різнорідні величини (наприклад, при визначенні показників нормування часу на виробництво продукції). Проте в умовах існування товарно-грошових відносин трудові вимірники не можуть бути узагальнюючим показником.
Грошовий вимірник застосовують для узагальненого відображення наявності та руху засобів (майна) підприємства, господарських процесів і результатів діяльності у гривнях.
