4. Метод бухгалтерського обліку.

Метод БО – це сукупність способів і прийомів спостереження, документування, узагальнення інформації, за допомогою яких відображається господарська діяльність підприємства.

Існують загальнонаукові та специфічні (конкретно-емпіричні) методичні прийоми, що сформувались у бухгалтерському обліку.

Вони наведені на рис. 1.1.

До загальнонаукових методичних прийомів належать аналіз і синтез, індукція і дедукція, аналогія і моделювання, абстрагування і конкретизація.

Аналіз (від грецьк. analysis — розкладання, розчленування) — прийом дослідження, який передбачає вивчення предмета уявним або практичним розчленуванням його на складові. (частини об'єкта, його ознаки, властивості, відношення). Кожнен елемент аналізують окремо в межах одного цілого (наприклад, здійснюють аналітичний облік будинків, споруд, машин і обладнання на синтетичному рахунку 10 "Основні засоби").

Синтез (від грецьк. synthesis — сполучення, поєднання, складання) — прийом вивчення об'єкта в цілісності, єдності та взаємозв'язку його частин. У бухгалтерському обліку синтез пов'язаний із веденням синтетичного обліку, оскільки дає можливість об'єднати об'єкти, розчленовані у процесі господарської діяльності. встановити їх зв'язок і пізнати предмет як єдине ціле (нематеріальні активи, матеріали, готова продукція та ін.).

Індукція (від лат. induction — наведення) — прийом дослідження, за яким загальний висновок про ознаки множини елементів об'єкта роблять на основі вивчення не всіх ознак, а лише частини елементів цієї множини, тобто проводять узагальнення висновків від окремого до загального (коли облік дебіторської заборгованості здійснюють за даними спочатку аналітичного, а потім синтетичного обліку).

Дедукція (від лат. deduction — виведення) — прийом, за яким спочатку досліджують стан об'єкта в цілому, а вже потім його складових, тобто висновки конкретизують від загального до окремого (коли облік дебіторської заборгованості здійснюють за даними спочатку синтетичного, а потім аналітичного обліку).

Аналогія (від грецьк. analogia — відповідність) — прийом, за допомогою якого одні об'єкти пізнають на основі їх подібності з іншими. Грунтується на подібності окремих сторін різних об'єктів. Прийом аналогії є основою моделювання. (застосовують, зокрема, у побудові аналітичного й синтетичного бухгалтерського обліку знарядь і об'єктів праці).

Моделювання (від лат. modulus — міра, зразок) — прийом наукового пізнання, що грунтується на заміні об'єкта чи явища, які вивчають, на їх аналоги, моделі, котрі мають істотні прикмети оригіналу. У бухгалтерському обліку такими моделями є міжнародні та національні стандарти.

Абстрагування (від лат. аbstrahere — відволікати) — прийом, що передбачає перехід від конкретних об'єктів до загальних понять і законів розвитку. (наприклад, коли перевіряють стан контролю трудової дисципліни в окремих підрозділах підприємства і, абстрагуючись, роблять висновки по підприємству загалом).

Конкретизація (від лат. Сопcretus — густий, твердий) — прийом дослідження об'єктів в усій їх різнобічності, якісній багатогранності значень реального існування об’єкту дослідження. При цьому досліджують стан об'єктів за певних конкретних умов їх існування та історичного розвитку. Прикладом застосування цього прийому може бути виявлення у процесі обліку витрат за місцями їх утворення — підрозділами підприємства.

Основними елементами методу БО є:

Основними методами бухгалтерського обліку є документування, інвентаризація, подвійний запис, оцінка, калькуляція, баланс і звітність. Практичне використання кожного з них зумовлюється відповідними положеннями, інструкціями, вказівками, розробленими та затвердженими державними органами.

Документування — відображення господарських операцій на бланках документів або технічних носіях (наприклад, магнітних або оптичних дисках), які підтверджують факт здійснення господарських операцій. При складанні документу необхідно дотримуватись встановлених правил.

Оцінка — відображення об'єктів бухгалтерського обліку в єдиному грошовому вимірнику з метою узагальнення їх по підприємству.

Рахунки БО – спосіб групування господарських операцій за економічно однорідними ознаками з метою систематичного контролю за наявністю та зміною засобів та джерел їх утворення в процесі господарської діяльності.

Подвійний запис — тотожне відображення господарських операцій двічі: у дебеті та кредиті одного чи кількох рахунків. (не менше, ніж на 2 рахунках одній і тій же сумі).

Інвентаризація — перевірка фактичної наявності товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів на визначену дату за допомогою перерахування, зважування та вимірювання.

Калькулювання (від лат. саlculation — підраховування) — обчислення собівартості одиниці продукції, виконаних робіт та послуг, а також таблиця, зведення результатів такого обчислення.

Бухгалтерський баланс — звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає його активи, зобов'язання та власний капітал на певну дату.

Бухгалтерська фінансова звітність — система взаємопов'язаних і взаємозумовлених показників, що відображають господарсько-фінансову діяльність підприємства за певний період.

Згідно ПсБО№1 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» в Україні використовують такі форми фінансової звітності:

Форма 1. «Баланс»

Баланс — звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал.

Форма 2. «Звіт про фінансові результати»

Звіт про фінансові результати — звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства.

Форма 3. «Звіт про рух грошових коштів»

Звіт про рух грошових коштів — звіт, який відображає надходження і видаток грошових коштів у результаті діяльності підприємства у звітному періоді.

Форма 4. «Звіт про власний капітал»

Звіт про власний капітал — звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

Форма 5. «Примітка до фінансової звітності»

Примітки до фінансових звітів — сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію і обґрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).

Форма 6. Додаток до приміток до річної фінансової звітності "Інформація за сегментами"

Інформація за сегментами - Інформація про звітні сегменти наводиться в Додатку до приміток до річної фінансової звітності "Інформація за сегментами" - форма N 6 /додаток 1 до Положення (стандарту) 29/.