- •© В. М. Ладиженський, а. В. Іщенко © хнамг, 2012
- •Тема 1. Загальнодержавна програма розвитку водного господарства України
- •Тема 2. Програма охорони прибережних вод Азовського та Чорного морів
- •Тема 3. Програма впровадження споруд фіто технологій на території України
- •Тема 4. Програма впровадження біоплато в Харківській області
- •Тема 1. Схеми комплексного використання і охорони вод басейна р. Дніпро
- •Тема 2. Схема комплексного використання і охорони вод басейну р. Сіверський Донець
- •Тема 3. Схема комплексного використання і охорони вод басейну р. Тиса
- •Тема 2. Системи послідовного водоспоживання
- •Тема 3. Замкнуті системи водоспоживання
- •Тема 1. Оборотні системи водоспоживання
- •Тема 1. Традиційні методи зрошення
- •Тема 2. Крапельне зрошення
- •Тема 1. Інженерна організація системи очищення стічних вод
- •Тема 2. Очищення вод від специфічних домішок
- •Тема 3. Інженерні методи охорони вод у сільській місцевості
- •Список джерел
- •«Інженерні аспекти гідроекології»
Тема 1. Схеми комплексного використання і охорони вод басейна р. Дніпро
Оцінити значення Дніпра для України майже не можливо. Можна лише стверджувати, що басейн Дніпра є для України державо утворюючим чинником.
З давніх давен Дніпро був важливою транспортною артерією. Згадаємо «Путь из варяг в греки». Але на цьому шляху існували суттєві перешкоди у вигляді дніпровських порогів, що були розташовані десь поблизу сучасного Запоріжжя.
В наш час дніпровською водою користується майже половина населення і території України.
Протягом останього століття можна умовно визначити три періода господарського перетворення Дніпровського басейну для потреб економіки. Перший період – приблизно з 1922 по 1932 роки, другий – з 1933 по 1985 роки і третій – з 1986 року по наш час. Ці перетворення можна назвати як розробка і реалізація схем комплексного використання і охорони вод басейна
р. Дніпра.
Перша схема комплексного використання і охорони вод басейна р.Дніпро почалась розроблятися ще у 1922 р. у складі плану «ГОЭЛРО» (план государственной электрофикации России).
В результаті реалізації першої схеми у 1932 р. була введена в експлуатацію Дніпровська ГЕС – на той час найбільш потужна гідроелектростанція в Європі (600 тис. КВт). З утворенням Дніпровського водосховища дніпровські пороги були затоплені. На Дніпрі утворився суцільний судноплавний шлях.
Друга схема комплексного використання і охорони р. Дніпра почалась розроблятися у довоєнні роки і була завершена у другій половині минулого століття.
В результаті реалізації другої схеми на Дніпрі побудовано ще п’ять водосховищ з гідроелектростанціями (таблиця 1), а також Київська гідроакумулююча електростанція, призначена для компенсації пікових навантажень в електропостачанні.
Завдяки роботі водосховищ у каскадному режимі стало можливим підвищити потужність ДніпроГЕСу майже у 2,5 рази без збільшення об’єму Дніпровського водосховища.
Таблиця 1 – Основні Характеристики Дніпровського каскаду водосховищ
Показники |
Водосховища з гідроелектростанціями |
|||||
Київське |
Канівське |
Кременчуцьке |
Дніпродзержинське |
Дніпровське |
Каховське |
|
Рік заповнення водосховища |
1965 |
1972 |
1961 |
1964 |
133 |
1956 |
Напір |
11,5 |
10,5 |
17,0 |
12,6 |
35,4 |
16,5 |
Площа дзеркала, км 2 |
922 |
675 |
2250 |
576 |
410 |
2150 |
Об’єм водосховища повний,км корисний,км |
3,73 |
2,62 |
13,5 |
2,45 |
3,3 |
18,2 |
1,17 |
0,3 |
9,0 |
0,27 |
0,83 |
6,8 |
|
Ширина водосховища максимал., км середня, км |
12,0 |
8,0 |
28,0 |
8,0 |
7,0 |
25,0 |
8,36 |
5,48 |
15,1 |
4,97 |
3,18 |
9,35 |
|
Глибина водосховища максимальна, м середня, м |
19,5 |
21,0 |
20,0 |
16,0 |
53,0 |
24,0 |
4 |
3,9 |
6,0 |
4,3 |
8,0 |
8,5 |
|
Довжина водосховища,м |
110 |
123 |
149 |
114 |
129 |
230 |
Потужність ГЕС, МВт |
361 |
444 |
625 |
352 |
1538 |
351 |
Виробництво електроенергії, млн. КВТ год/рік |
600 |
823 |
1506 |
1250 |
4080 |
1419 |
Загальна виробка електроенергії гідроелектростанціями Дніпровського каскаду складає 9,7 млрд. КВт год/рік. Загальний корисний об’єм води в водосховищах складає майже18,5 км3. В водосховищах акумулюється до 70 % загальнорічного стоку Дніпра. Завдяки накопиченню такої кількості води стало можливим здійснити частковий перерозподіл річкового стоку Дніпра і подати воду у малозабезпечені південні райони країни, а також в Донбас і Криворіжжя, де водні ресурси виснажені в наслідок багаторічного видобутку корисних копалин.
Для перерозподілу річкового стоку Дніпра побудовані канали (таблиця 2). Завдяки перерозподілу річкового стоку дніпровською водою користується більше половини населення і господарства України.
Негативним, але неминучим наслідком регулювання річкового стоку є суттєве зменшення (на 1-2 порядки) швидкості течії річкової води, що призвело до значного погіршення умов самоочищення у побудованих водосховищах, які перетворилися фактично у накопичувачі стічних вод. В Київському водосховищі акумульовані радіоактивні донні осади, що надійшли по р. Прип’ять після аварії на Чорнобильській АЕС.
Третя схема комплексного використання, охорони і відтворення водних ресурсів р. Дніпро, яка розробляється з початку нинішнього сторіччя, має за мету підвищити якість води у Дніпровських водосховищах.
Таблиця 2 – Канали, що живляться з Дніпровських водосховищ
Найменування каналів |
Водосховище живлення |
Витрати м3/сек |
Протяжність, км |
Дніпро-Донбас |
Дніпродзержинське |
120 |
434 |
Північно-Кримський |
Каховське |
380 |
401 |
Головний Каховський магістральний канал |
Каховське |
530 |
130 |
Дніпро-Кривий Ріг |
Каховське |
41 |
41 |
Дніпро-Інгулець |
Кременчуцьке |
51 |
39,5 |
Розробляється комплекс заходів по запобіганню надходження до Дніпра неочищених стічних вод, по очищенню поверхневого стоку, що надходить з сільськогосподарських угідь і урбанізованих територій, створенню водоохоронних зон і захисних смуг вздовж берегів річок. Здійснюються заходи по запобіганню і ліквідації наслідків єфтрофування води, видалення донних відкладень, укріплення берегів, ліквідації зон підтоплення тощо.
