- •1) Предмет,обьект,та завдання курсу ре :
- •2. Методы исследования, используемые региональной экономикой:
- •3. Методи дослідження в регіональній економіці:
- •4) Сутність та історія теорії економ. Районування
- •5)Загальні особ-сті розвитку економ. Районів Укр. На суч. Етапі :
- •6. Економічні райони та територіальна організація господарства
- •7. Основные закономерности регионального развития
- •8 Основные закономерности регионального развития:
- •10. Принципи регіонального розвитку:
- •11. Принципи регіонального розвитку:
- •9. Закони регіональної економіки
- •12.Факторы регионального развития.
- •12.1.Факторы релионального развития.
- •13. Природно-ресурсные факторы:
- •14. Демографічний фактор регіонального розвитку
- •15. Соціально-економічні фактори:
- •17. Фактори розвитку регіональної економіки
- •18 . Фактори розвитку регіональної економіки
- •19. Регіональна економічна ситуація
- •20. Регіональна соціальна ситуація
- •21. Регіональна екологічна ситуація
- •22. Природо-ресурсний потенціал України
- •23. Працересурсний потенціал України
- •24. Роль людського капіталу в регіональному розвитку
- •25. Регіональна економічна політика
- •26. Регіональна економічна політика
- •27.Структурний аналіз транспортного комплексу України
- •28.Роль паливно-енергетичного комплексу в Україні
- •29.Принципи та фактори розміщення транспортного комплексу України
- •30 Особенности размещения и развития нефтедобывающ.И нефтеперерабатыв. Промышленности
- •31. Особенности размещения газодобывающ. Промыш-ти Укр.
- •32. Електроэнергетика.
- •33 Сучасний стан, сировинна база і принципи розміщення чорної та кольрової металургії України
- •34. Галузева структура та міжгалузеві звязки машинобудівного комплексу україни
- •35. Структурний аналіз апк України в нових економічних умовах.
- •36. Сільське господарство України
- •38.Галузева структура та особливості розміщення харчової промисловості в України
- •39. Будівельний комплекс.
- •40. Хіміко-лісовий комплекс
- •41. Господарський комплекс України
- •42. Характеристика міжгалузевих господарських комплексів
- •43. Міжнародні зв’язки України та її інтеграція
- •44. Міжнародної економічної інтеграції
- •45. Взаимоотношения между приподой и человеком
- •46.Види та напрями природокористування:
- •47. Забруднення природного середовища писать в общем, не про Киев.
- •49. Экол, экосистема, экол факторы
- •51. Мониторинг
40. Хіміко-лісовий комплекс
У хіміко-лісовий комплекс входять галузі народного господарства, які виробляють сировину та конструкційні матеріали (хімічна та лісова промисловість).
Хіміко - лісовий комплекс забезпечує народне господарство матеріалами з потрібними наперед визначеними властивостями у необхідній кількості.
Гірничохімія — займається видобутком природної хімічної сировини: калійні солі (Калуш, Стебник), кухонні солі (Слов'янськ, Артемівськ, Солотвине, Сиваш), сірка (Яворів, Новий Розділ), фосфорити (Середнє Придністров'я), озокерит (Борислав). Тому можна виділити три райони гірничої хімії: Донбас, Прикарпаття, Присивашшя.Хімічна промисловість - це галузь, на підприємствах якої, застосовуючи хімічні методи переробки сировини і матеріалів, одержують різноманітну хімічну продукцію.
До хімічної промисловості належать гірничо-хімічна промисловість, виробництво мінеральних добрив, промисловість хімічних волокон і ниток, промисловість синтетичних смол і пластмас, хіміко-фармацевтична промисловість, промисловість побутової хімії, лакофарбова промисловість та промисловість синтетичних барвників і хімічних реактивів Особливе місце посідає нафтохімічна промисловість, яка, як правило, виділяється в окрему галузь, хоча включає хімічну переробку нафти та газів (виробництво синтетичного каучуку, сажі, гумоазбестових та гумотехнічних виробів, органічних кислот, технічного вуглецю тощо).
До гірничо-хімічної промисловості входять галузі виробництва, пов'язані з видобуванням і збагаченням сировини для одержання переважно продукції основної хімії. Україна багата на гірничо-хімічну сировину: кам'яну і калійну солі, карбонати і фосфати, барит, бром, йод, борні руди, самородну сірку, ропні води, мінеральні фарби тощо. Сировинні ресурси є визначальними у розміщенні підприємств гірничо-хімічної промисловості. Впливає також фактор науково-технічного прогресу та утворення різноманітних відходів.
Хімія органічного синтезу - це збірна назва галузей, які працюють на основі переробки вуглеводнів і тих синтетичних препаратів, що виходять з вуглеводнів, природного газу, нафти, вугілля. Орієнтується на вуглеводневу сировину, водні ресурси та енергетичну базу. Завершальна стадія вимагає певного економіко-географічного положення, трудових ресурсів, споживача. Основними галузями є виробництво синтетичних смол, пластмас, хімічних волокон. У структурі хімічних галузей виділяють так звану „тонку хімію" або хімію тонкого органічного синтезу (лаки, фарби, фотохімічні товари), хіміко-фармакологічну та парфумерну галузі. Лакофарбова промисловість виготовляє різні декоративно-захисні та оздоблювальні матеріали промислового та побутового призначення. Фотохімічна промисловість виготовляє кіно-, фотоплівки, рентгенівські плівки, магнітні стрічки, технічний і фотографічний папір.
В останні роки інтенсивно розвивається хіміко-фармакологічна промисловість, підприємства якої виробляють синтетичні лікарські засоби, медикаменти, вітаміни, антибіотики, кровозамінники, готові лікарські препарати тощо. Сировиною для виготовлення ліків є продукція хімічних, коксохімічних, харчових та інших підприємств, а також лікарські рослини.
Більшість підприємств хімічної промисловості зосереджено у трьох районах: Придніпров'ї, Донбасі, Прикарпатті, тому ці райони найбільше екологічно забруднені. Тут необхідне впровадження нових безвідходних технологій, широкий розвиток ефективних очисних споруд тощо.Лісова промисловість - це сукупність галузей і виробництв, підприємства яких заготовляють, проводять комплексну механічну та хімічну обробку й переробку деревини.
До лісового комплексу України відносять лісогосподарську, деревообробну, целюлозно-паперову та лісохімічну промисловості, котрі є комплексом виробництв, що забезпечують вирощування й експлуатацію лісу, його переробку на пиломатеріали і фанеру, целюлозу, папір, картон, продукцію лісохімії, меблі, будівельні конструкції.
Лісогосподарський комплекс складається з лісового господарства та лісозаготівельної промисловості й майже повністю зосереджений у двох спеціалізованих районах: Карпатському і Поліському та розвивається в умовах незначного заліснення і недостатніх запасів лісової сировини. Функції лісового господарства полягають у лісовідтворенні, у тому числі розширенні площ лісів, покращенні їх видового складу, підвищенні продуктивності лісів та їх охорони. Лісогосподарський підкомплекс включає заготівлю грибів, дикорослих плодів та ягід, лікарських рослин, березового соку, меду.
Лісозаготівельна промисловість належить до видобувних галузей промисловості, підприємства якої проводять лісосічні роботи, вивозять і сплавляють деревину, здійснюють її первинну обробку.
На основі переробки лісу, інших рослинних ресурсів і вторинної сировини в Україні існує целюлозно-паперова промисловість. Для її розвитку потрібно: наявність сировини, води, електроенергії та кваліфікованої робочої сили. Підприємства галузі виготовляють на базі рослинної сировини різні види паперу, картону та вироби з них, целюлозу (насамперед для виробництва штучних волокон і пластмас), деревну масу тощо. Целюлозно-паперова промисловість розвинена недостатньо, що є чинником дефіциту паперо-картонних виробів.
Лісохімічна промисловість є окремою підгалуззю лісового комплексу й об'єднує в собі галузі, підприємства якої виготовляють понад 40 найменувань різних видів продукції: деревне вугілля, оцтову кислоту, каніфоль, скипидар, ефірну олію, формалін, метиловий спирт, кормові дріжджі. Для виготовлення цієї продукції використовують дрова листових порід, соснову живицю, сосновий осмол, дубову кору, відходи лісозаготівельної та деревообробної промисловості. Розміщення лісохімічних підприємств орієнтується в основному на лісопромислові райони та деревообробні центри.
