- •Методичні вказівки
- •Фізико-механічні властивості будівельних матеріалів
- •Лабораторна робота 1 Визначення фізичних властивостей будівельних матеріалів
- •Визначення істинної щільності
- •Визначення насипної щільності
- •Визначення щільності зразків правильної геометричної форми
- •Визначення щільності зразків неправильної геометричної форми щільної структури
- •Визначення пористості матеріалів
- •Визначення щільності зразків неправильної геометричної форми пористої структури
- •Визначення щільності сипких зразків
- •Визначення водопоглинання
- •Визначення вологості матеріалів
- •Лабораторна робота 2 Визначення механічних властивостей будівельних матеріалів
- •2.1. Визначення міцності будівельних матеріалів
- •2.1.1. Руйнівні методи визначення міцності будівельних
- •Хід роботи
- •2.1.2. Неруйнівні методи визначення міцності будівельних
- •Хід роботи
- •2.2. Випробовування на здатність до стирання
- •2.3. Випробовування опору удару
- •Навчальне видання методичні вказівки
- •Фізико-механічні властивості будівельних матеріалів
2.1.2. Неруйнівні методи визначення міцності будівельних
матеріалів
Неруйнівні методи оцінки міцності будівельних матеріалів діляться на механічні та фізичні. Вони базуються на залежності міцності матеріалів від будь-якої іншої фізико-механічної характеристики матеріалу.
Механічні неруйнівні методи визначення міцності будівельних матеріалів базуються на таких характеристиках:
вимірюванні величини відбитку на бетоні, що отримують від вдавлювання штампів за допомогою спеціальних приладів (молоток Фізделя);
вимірюванні відношення величин відбитків, які отримують на бетоні при вдавлюванні ударника у поверхню бетону та відбитку на еталоні (молоток Кашкарова);
визначенні величини пружного відскоку (пістолет Борового, склерометр Шмідта);
визначенні міцності бетону методом стрільби (метод Скрамтаєва – стрільба з нагана, будівельно-монтажний пістолет);
визначенні зусилля відриву стрижнів, дисків з матеріалу (прилад Вольфа).
Прилади та матеріали: еталонний молоток Кашкарова, кутовий масштаб, бетонні зразки.
Міцність визначають еталонним молотком Кашкарова (рис. 2.2). Молоток складається з головки, корпусу з ручкою, стакана, пружини та кульки. У стакані є отвори, скрізь які встановлюються еталонні стрижні із сталі класу А-I.
Рис. 2.2. Еталонний молоток конструкції Кашкарова:
1 – головка; 2 – стакан; 3 – корпус; 4 – пружина; 5 – кулька; 6 – еталонний стрижень
Хід роботи
Бетонний зразок встановлюють на тверду основу догори гранню, що випробовується. У молоток встановлюють стрижень та кількома ударами (5-6 разів) середньої сили на зразку роблять круглі відбитки. Після кожного удару стрижень просувають на 20 мм. Кутовим масштабом вимірюють з точністю до 0,1 мм діаметри відбитків на бетоні (dб) та на еталонному стрижні (dе). Визначають середні значення цих величин та обчислюють відношення dб: dе. Користуючись тарувальною кривою (рис. 2.3), визначають міцність бетону. Результати дослідів заносять до табл. 2.1.
Перевагою методу є простота, портативність приладу, можливість визначення міцності матеріалу безпосередньо у конструкціях. До недоліків методу слід віднести можливість визначення міцності тільки у поверхневому шарі виробів.
До
фізичних методів визначення міцності
бетону відносяться ультразвуковий
імпульсний, резонансний та радіометричний
методи, які дозволяють судити про якість
бетону не тільки з його поверхневого
шару, але й з внутрішньої структури.
При резонансному методі властивості бетону оцінюють за динамічним модулем пружності та логарифмічним декрементом згасання.
Радіометричний метод визначення основних характеристик бетону базується на законі послаблення потоку променів після їх взаємодії з досліджуваним середовищем.
При ультразвуковому імпульсному методі про властивості бетону судять за швидкістю розповсюдження ультразвукового імпульсу та інтенсивністю його згасання.
Прилади та матеріали: ультразвуковий прилад “Бетон-3М Транзистор” (рис. 2.4), бетонні зразки-куби розмірами 10х10х10 см.
Рис. 2.4. Передня панель приладу “Бетон – 3М Транзистор”:
1 – перемикач декад 20,0х9; 2 – перемикач декад 2,0х9; 3 – перемикач декад 0,2х9; 4 – перемикач +200 мкс; 5 – перемикач лінії корекції; 6 – лампа-індикатор включення; 7 – лампа-індикатор відліку; 8 – випромінювач;
9 – приймач
