2. Особливості морально-психологічного забезпечення підготовки до бойових дій підрозділів Повітряних сил

Повітряні сили сформовані і функціонально та організаційно складаються з двох основних елементів – військ протиповітряної оборони (зенітно-ракетні та радіотехнічні війська) та авіації.

Війська ППО виконують значну роль у захисті державних інтересів. Це війська переднього краю оборони, війська постійної бойової готовності. Підрозділи цих військ і в мирний час виконують відповідальну задачу — несуть бойове чергування щодо охорони повітряних кордонів.

У підготовчий до бойових дій період морально-психологічне забезпечення спрямовується на удосконалення бойової виучки особового складу, підтримку бойової готовності частин і підрозділів до відбиття повітря­ного нападу противника, укріплення морального духу і психологічної стійкості воїнів.

Ефективною формою морально-психологічного загартування воїнів є випробування їх раптовістю. Елементи раптовості повинні бути присутніми на всіх тренуваннях, заняттях, на кожному тактичному навчанні.

При підготовці до ведення активних бойових дій щодо ураження повітряного противника добре зарекомендували себе вправи з вироблення у воїнів уміння швидко "читати" повітряну обстановку, яка зафіксована на планшетах, грамотно обробляти інформацію та організовувати цей процес, підводити під­сумки і коротко доповідати їх.

Важливу роль в удосконаленні морально-психологічних якостей особового складу підрозділів протиповітряної оборони відіграють навчання і бойові стрільби. Саме в умовах, наближених до бойових, у військовослужбовців виробляється впевненість в надійності техніки і в її ефективності.

Тактичні навчання з бойовими стрільбами є вищою формою удосконалення бойового вишколу підрозділів і частин зенітно-ракетних військ. У процесі проведення навчань особо­вий склад отримує різноманітну морально-психологічну підготовку, вчиться воювати рішуче, максимально використовувати бойові можливості сучасної техніки. Із зростанням рівня бойової майстерності у воїнів зміцнюється впевненість в своїх діях у складній обстановці сучасного бою. Виробля­ються духовні якості, психологічна стійкість, вміння і навички, які необ­хідні для успішного виконання задач щодо захисту Батьківщини.

Перед початком збройного конфлікту через ускладнення воєнно-політичної і оперативної обстановки у підрозділах і частинах протиповітряної оборони посилюється бойове чергування з метою недопущення раптового повітряного нападу противника. У цьому випадку воно виступає одним із найбільш відпові­дальних складних видів діяльності особового складу. За своїм характером бойове чергування напередодні розв'язання ворогом збройного конфлікту є виконанням бойового завдання і вимагає від бойових обслуг, змін і екіпажів високого ступеню готовності у морально-психологічному розумінні.

Бойове чергування потребує від воїнів відповідальності, постійної внутрішньої зібраності, здатності самовіддано виконувати бойові завдання, незалежно від їх складності. Бойове чергування напередодні початку зброй­ного конфлікту характеризується витратою значних фізичних і нервово-психічних сил всіма категоріями військовослужбовців, різкими переходами від одного психічного стану до іншого.

Морально-психологічне забезпечення під час бойового чергування має цілеспрямований та індивідуальний характер. Особлива увага приділяється військовослужбовцям, які заступають на бойове чергування вперше чи при­були у підрозділ із запасу і потребують значного оновлення своїх знань та практичних навичок. Для роботи з особовим складом використовуються можливості психологічного розвантаження, запроваджуються психологічні консультації, надається конкретна психологічна допомога. З особовим складом, який вільний від несення бойового чергування, проводяться гуманітарні години, інформування, групові та індивідуальні бесіди для прискореного переведення свідомості військовослужбовців з мирного на воєнний лад, формування морально-психологічної готовності до ретельного виконання своїх обов'язків у разі початку агресії з боку противника.

Бойове чергування під час підготовки до бойових дій ефективно впливає на формування та удосконалення морально-психологічної готовності воїнів до вступу в бій з повітряним противником, нанесення йому поразки з початком перших нальотів на наші війська. Бойове чергування як основний вид діяльності воїнів протиповітряної оборони наближає характер їх військової праці до реальної бойової обстановки і, таким чином, є школою мужності, стійкості та ініціативи.

Підготовка до бойових дій частин і підрозділів авіації включає два тісно пов’язаних структурних елементи – наземну і льотну підготовку.

Д О В І Д К О В О:

Видання Міністерства оборони України газета (№89)“ Флот України“ повідомляла про наступне:

“…Нагадаємо, що з початку вересня і до цього часу кожедубівці виконують вивізну програму за 2011 рік, опановуючи необхідний мінімум польотних завдань з простого пілотажу на літаках Л-39 “Альбатрос” і транспортному АН-26, а також на вертольоті МІ-8МТ. Фіналом цієї активної роботи став допуск до керування літаком чи вертольотом без допомоги інструкторів авіаційного з’єднання. За ходом становлення майбутніх льотчиків стежать офіцери-льотчики з командування Повітряних Сил ЗС України, представники командування видового університету, а на завершальній частині практики випускників побували й цивільні журналісти.

На сьогодні з 20 майбутніх льотчиків 13 уже провели наодинці з небом близько однієї години. Також першими самостійними перемогами вже можуть похвалитися й 14 курсантів-вертолітників та ще декілька майбутніх військових штурманів. За словами тимчасового виконувача обов’язків начальника ХУПС військового льотчика 1-го класу генерал-майора Олексія Котова, його підопічні демонструють непогані навички пілотування літальними апаратами. До речі, у декількох четвертокурсників генерал із понад 30 роками льотного стажу особисто перевірив рівень підготовки на Л-39 та дозволив виконати самостійний політ і, як кажуть в авіації, виписав перепустку в небо. — Усе необхідне для проведення льотної практики у 2011 році було надано без особливого запізнення. Два місяці активних польотів значно збільшили особистий нальотний час курсантів і вдосконалили навички пілотування, що є найголовнішим чинником для продовження вивчення льотної справи на випускній прямій. Можна констатувати, що всі вони зробили важливий крок вперед до офіцерських зірок, зауважив ТВО начальника університету.

До речі, протягом цього льотного навчання в Чугуєві всіх курсантів-льотчиків було оцінено та розподілено по окремих військових спеціалізаціях. До уваги бралися їхні морально-ділові якості та рівень підготовленості за різними льотними показниками. У результаті цього 13 хлопців у подальшому поглиблено вивчатимуть літаки винищувальної, бомбардувальної, штурмової та розвідувальної авіації з оглядом на подальшу офіцерську службу саме на таких типах літаків в авіаційних з’єднаннях Повітряних Сил. Решта ж 7 чоловік у майбутньому служитимуть у не менш почесних частинах військово-транспортної авіації, що є у складі всіх силових структур нашої держави. Серед перших, кому пощастило виконати самостійний політ на Л-39 “Альбатрос”, був відмінник навчання — курсант Станіслав Соломко.— Словами передати все те, що я відчув у небі, просто не можна. Цього моменту я чекав довгі шість років — ще з восьмого класу школи, коли й зародилася моя мрія кольору неба. До мого польотного завдання входило наступне: зліт, політ по колу, прохід над “стартом” на висоті 600 метрів зі швидкістю 350 км/год. та безпосередньо сама посадка. Цей день авіатори називають посвяченням у льотчики, і я дуже радий, що успішно пройшов вирішальний рубіж, — похвалився хлопець.

За давньою військовою традицією після завершення самостійного польоту товариші підкидали колегу на руках угору стільки разів, скільки було у сумі цифр їхнього бортового номера. Також щасливчики дотрималися інших неписаних правил справжніх підкорювачів неба.

Льотна практика за 2011 рік у курсантів четвертого курсу Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба ще триває. Планується, що ці хлопці — майбутні льотчики, вертолітники та військові штурмани — виконають самостійні польоти в обсязі, необхідному для подальшого навчання на аеродромі у квітні 2012 року.”

Основоположне правило авіації: основа успіху в повітрі закладається на землі. Організація роботи на землі дозволяє досягти високої якості льотної підготовки, повного взаєморозуміння екіпажів у повітрі та злагоджених дій наземних служб.

Хоча основу бойової підготовки особового складу аваіційних частин складає льотна підготовка як найбільш складний, великий за обсягом вид бойового навчання, який має визначальне значення для бойової готовності, відповідальним етапом є попередня підготовка екіпажів, авіаційної техніки, зброї, обладнання, засобів управління та забезпечення польотів.

Головна мета морально-психологічного забезпечення період підготовки до польотів - допомогти особовому складу глибоко усвідомити покладені на льотну зміну завдання і мобілізувати його на якісну і всебічну підготовку до польотів

Це зобов’язує офіцерів виховної роботи самим добре знати задачі льотного дня (ночі), враховувати в роботі характерні особливості їх вирішення, рівень підготовленості льотних екіпажів і авіаційної техніки, аеродромно-технічних служб.

В період передпольотної підготовки особлива увага в організації морально-психологічного забезпечення зосереджується на якісному контролі за станом здоров’я льотного складу, його моральному і психологічному стані (проведення передпольотного медичного догляду). Ця задача вирішується сумісними зусиллями офіцерів виховної роботи і робітників медичних установ.

Напередодні польотів проводиться активна робота з інженерно-технічним складом. Вона спрямовується на забезпечення надійної роботи техніки, підвищення організованості спеціалістів усіх служб. З цією метою здійснюються індивідуальні та колективні бесіди, випускаються бойові листки, в яких роз’яснюються задачі техніків і механіків у зв’язку із запланованими польотами. Передбачається розстановка офіцерів виховної роботи, яка дозволить здійснити ефективний морально-психологічний вплив на всі категорії інженерно-технічного складу.

Значна робота щодо морально-психологічного забезпечення здійснюється під час польотів. Головне завдання офіцерів виховної роботи в цей період – мобілізація усіх категорій особового складу, який бере участь у польотах, на успішне виконання завдань польотів, розвиток у авіаційних спеціалістів високої особистої відповідальності за виконання своїх функціональних обов’язків, перетворення кожного польоту у значний крок щодо подальшого удосконалення бойової майстерності, повітряного вишколу, морально-психологічного загартування.

Період польотів характеризується високою динамічністю та напруженістю. Тому особлива увага звертається на досягнення оперативності і конкретності в морально-психологічному забезпеченні. Його рівень та дієвість в значній мірі визначається чітким інформуванням особового складу стосовно змін в обстановці на землі та у повітрі, про позитивні приклади в діяльності екіпажів, недоліки в роботі та способи їх усунення.

Затупники командирів з виховної роботи беруть участь у підготовці загального розбору польотів, в оцінці діяльності особового складу, надають допомогу командирам та інженерам у проведенні всебічного та об’єктивного аналізу результатів льотного дня (ночі).

При потребі проводиться окремий розбір морально-психологічного забезпечення з офіцерами виховної роботи, що, як правило, супроводжується докладним аналізом змісту, форм і методів морально-психологічного забезпечення, висвітленням найбільш ефективних з них, обміном думок стосовно шляхів подальшого удосконалення морального виховання і психологічного загартування авіаторів.