Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Курсова робота1.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
92 Кб
Скачать
☆

3.2 Підготовка велосипедистів в підготовчому періоді

 

Аналіз стану велосипедистів виявив тенденцію постійного зростання результатів і майстерності у всіх олімпійських дисциплінах трекової програми, подальше зростання досягнень радянських спортсменів прямо залежить від того, наскільки вірно визначені шляхи подальшого вдосконалення спортивного тренування.

Неминучість найближчої стабілізації світових спортивних досягнень, що неодноразово наголошувалася раніше, не підтвердилися. Точніше, темпи зростання досягнень навіть збільшилися.

Методика підготовки до індивідуальної гонки переслідування складається з наступних основних напрямів: розвиток спеціальної витривалості, запасної швидкості, дистанційної витривалості технико-тактической підготовки.

Характерною тенденцією розвитку сучасного спорту вищих досягнень є об'єм змагання, що постійно розширюється, на шосе, збільшення загальної кількості змагань в річному циклі, сприяє розвитку швидкісно-силових якостей, в одному макро циклі тренування виділяються етапи ранніх і основних змагань, для підготовки до основних змагань використовується ціла серія стартів.

Календар змагань повинен бути підпорядкований цілям підготовки з урахуванням необхідної кількості стартів, кваліфікованим спортсменам велосипедистам рекомендовані для освоєння сучасні об'єми навантажень змагань, для тих, що спеціалізуються в індивідуальній гонці переслідування - 7000 км.; з них 5500 км. в змаганнях на шосе і 1500км в змаганнях на треку, загальна кількість стартів для тих, що спеціалізуються в індивідуальній гонці переслідування - 105 зокрема 45 стартів на основній дистанції.

Аналіз літературних джерел, методичних матеріалів [7, 8, 11, 13, 33] показав, що в даний час на 1 етапі підготовчого періоду використовується час, тренувальні навантаження різні за об'ємом, так в планах сильних спортсменів зустрічаються навантаження в діапазоні від 2800 до 4500 км. в місяць.

Знаходження кількісних величин загального об'єму навантаження в місячному циклі тренування було присвячено 1-е завдання дослідження. Зміст її полягав в тому, велосипедисти 3-х груп виконали різний об'єм навантаження і засобів загальної фізичної підготовки. Перша група спортсменів виконувала в перебігу місяця навантаження загальним об'ємом 1800, друга – 2700, третя - 4200 км.

На підставі результатів експерименту був зроблений вивід про те, що на першому етапі підготовчого періоду загальний об'єм навантаження є чинником, що надає позитивну дію на рівень спеціальної витривалості. Спортсмени високого класу здатні виконувати в місяць загальний об'єм навантаження, рівний 5000 км., що більшою мірою сприяє спеціальній витривалості.

У другому експерименті визначалася дія загального об'єму інтенсивного навантаження на спеціальну витривалість і швидкісні можливості велосипедистів на 2 етапі підготовчого періоду /лютий - квітень/.

Дані експерименту дозволили зробити вивід про те, що збільшення об'єму інтенсивних вправ на 2 етапі підготовчого періоду до 65% від загального об'єму навантаження позитивно впливає на рівень спеціальної витривалості велосипедистів.

Слід зазначити, що рівень швидкісних можливостей певною мірою відображає виконану величину навантаження. Якщо швидкісні можливості спортсменів впродовж декількох мікроциклів знаходяться на високому рівні, то показник спеціальної витривалості залишається без змін або навіть знижується. Особливо явно виявляється в періоді змагання. Можна припустити, що рівень швидкісних можливостей є одним з основних критеріїв оцінки стану спортсменів.

При підведенні підсумків можна зробити висновок про те, що у велосипедному спорті доцільно збільшувати об'єм інтенсивного навантаження на другому етапі підготовчого періоду до 75%.

Іншим чинником впливає на рівень спеціальної витривалості є співвідношення навантажень силового і швидкісного характеру, в загальному об'ємі інтенсивного навантаження. Не слід забувати про постійне спостереження за частотою серцевих скорочень, враховуючи індивідуальні здібності кожного гонщика, що представляє можливість простежити за індивідуальною можливістю спортсмена переносити навантаження, якісним виконанням даної роботи і своєчасним попередженням надмірною пері навантаження.

Таким чином, ефективність розвитку спеціальної витривалості на 2 етапі підготовчого періоду залежить від питомої ваги інтенсивної роботи швидкісної і силової спрямованості. Рівномірне співвідношення об'ємів тренувальних навантажень швидкісного і силового характеру більшою мірою сприяє вихованню спеціальної витривалості, чим переважне виховання одне з них. Наступним етапом дослідження було вивчення дії на спортсмена інтенсивного навантаження, виконаного з різною швидкістю на 2 етапі підготовчого періоду.

Застосування підвищеного об'єму тренувального навантаження із швидкістю 90-95% від максимального, переважного в даних відрізках дистанції на 2 этапе підготовчого періоду сприяють ефективнішому зростанню спеціальної витривалості.

Проте отриманий вивід правомірний тільки при арифметиці рівня розвитку спеціальної витривалості. У подальших дослідженнях було виявлено, що при високому початковому рівні спеціальної витривалості це вивід втрачає своє значення.

Велосипедисти з експериментальної групи на початку 1 етапу підготовчого періоду мали високий рівень спеціальної витривалості оскільки в грудні вони вже мали об'єм 5000 км. з них 500 км. змаганнях в одноденних гонках в Криму, і відповідно, були добре підготовлені. Останнє навантаження планувалося так, щоб спортсмени на 1 етапі підготовчого періоду мали хороший фундамент для підготовки до основних змагань сезону. Проте застосування на 2 етапі підготовчого періоду інтенсивних навантажень, що виконуються переважно в даних відрізках дистанції із швидкістю 90-95%, не дало очікуваного збільшення спеціальної витривалості, хоча рівень загальної витривалості значно виріс. І лише включення в періоді змагання вправ, що виконуються на середніх відрізках дистанції з швидкістю змагання сприяло зростанню спеціальної витривалості.

Наступне завдання дослідження передбачало вивчення два варіантів навантаження бреши проведенні спортсменів до відповідальних змагань сезоні.

Велосипедисти були розділені на досвідчені групи контрольну і експериментальну. Кожен варіант навантаження складався з 7 денних мікроциклів, що входить в один передзмагання мезоцикл. об'єми тренувальних навантажень в мезоциклі були також об'єми навантажень третього мезо циклу, оскільки істотних змін при виконанні їх спортсменами не протязі спортивних семи днів не спостерігалося. Об'єми навантажень в сумі за два перші мікроцикли в обох групах також були рівними і наголошувалися лише розподілом швидкісного навантаження при подоланні спортсменами середніх відрізань дистанції на цьому етапі підготовки були такими, що визначає і складала 60% всієї швидкісної роботи. Тому основна увага була направлена на визначення, в якому з двох мікроциклів навантаження повинне бути інтенсивним.