- •Методичні вказівки
- •6.050702 – “Електромеханіка”
- •1. Мета контрольної роботи 3
- •2. Загальні вказівки 4
- •3. Методичні вказівки до виконання контрольної роботи 6
- •2. Загальні відомості про мостові крани.
- •3. Методичні вказівки до виконання контрольної роботи
- •3.1. Початкові дані
- •Загальні відомості про мостові крани
- •1. Мета контрольної роботи
- •2. Загальні вказівки
- •2.1. Завдання до контрольної роботи
- •2.2. Зміст контрольної роботи
- •3.3. Розрахунок механізму піднімання
- •Вибір поліспаста
- •Розрахунок і вибір каната
- •Ккд поліспаста при різкій вантажопідйомності
- •3.3.3. Вибір барабана
- •Орієнтовний розрахунок передавального числа редуктора механізму піднімання
- •Розрахунок потужності та попередній вибір електродвигуна механізму піднімання
- •Вибір гальма механізму піднімання
- •3.4. Побудова навантажуючих діаграм і перевірка вибранного двигуна механізму крана
- •3.4.1. Перевірка на нагрівання електродвигуна механізму підйому
- •Розрахунок та побудова природної механічної характеристики
- •Список літератури
- •Зразок оформлення завдання
- •Механізм підйому крана
- •Зразок побудови природної механічної характеристики
- •Варіанти завдань
3.3.3. Вибір барабана
У механізмах піднімання з безпосереднім навиванням на барабан, як відомо, використовують здвоєний поліспаст, який забезпечує вертикальне переміщення вантажу при підніманні та опусканні, однакове навантаження на підшипник барабана і ходові колеса візка.
Канатні барабани кранів виготовляються литими або зварними й мають дві гвинтові нарізки (ліву і праву). Барабани найчастіше встановлюються з жорстким кріпленням на валах чи осях, що обертаються за допомогою підшипників хитання або ковзання. Передача обертального моменту від привідного електродвигуна до барабана здійснюється через редуктор, з’єднаний із барабаном за допомогою зубчастих муфт та фланцевих з’єднань.
Діаметр канатного барабана визначається згідно з нормами Держтехнагляду за формулою
(6)
де е – коефіцієнт, який залежить від режиму експлуатації механізму (див. _в._а. 2);
– діаметр каната,
мм.
Вибір барабана
проводиться за розрахунковим діаметром
,
діаметром каната
і висотою підйому вантажу З із праці
[1, дод. 2, с. 10]; при цьому стандартний
діаметр вибируваного барабана
може бути
прийнятим на 15% меншим від значення,
отриманого за формулою (6).
Діаметри робочих блоків у поліспасті також визначаються співвідношенням (6), а їх вибір здійснюється за роботою [1, дод. 2 – 4, с. 10 – 11].
Орієнтовний розрахунок передавального числа редуктора механізму піднімання
За заданою швидкістю підйому вантажу хП і синхронною швидкістю електродвигуна n0 розраховується передавальне число редуктора
(7)
де
– швидкість обертання барабана, об/_в.;
– кутова швидкість
барабана, рад/с;
– синхронна кутова
швидкість електродвигуна, рад/c, яка
визначається співвідношенням
(8)
Кутова швидкість барабана
(9)
Швидкість каната, навиваного на барабан,
(10)
де
– швидкість підйому вантажу, м/с;
– передавальне
число, або кратність поліспаста;
– швидкість
каната, чи лінійна швидкість барабана,
м/с.
Швидкість обертання барабана, об/_в.,
(11)
де – швидкість каната, м/_в.;
– діаметр канатного барабана, м.
Таким чином, передавальне число редуктора, необхідне для розрахунку статичних моментів механізму піднімання, знаходять за співвідношенням (7). Редуктор вибирають, виходячи з розрахункової потужності, кількості обертів вала електродвигуна, передавального числа та режиму роботи механізму. Тому остаточно редуктор вибирають тільки після розрахунку статичних навантажень і вибору електродвигуна.
Розрахунок потужності та попередній вибір електродвигуна механізму піднімання
Статичний момент, Н·м, який розвивається електродвигуном і приведиться до його вала, при підйомі корисного вантажу визначається за формулою
(12)
де
– сила важкості корисного вантажу, Н;
Go – сила важкості вантажозахватного пристрою (крюк, грейфер, магніт, кліщі тощо), Н;
– діаметр барабана, м;
і – повне передавальне число проміжних передач від вала двигуна до вантажозахватного пристрою з урахуванням кратності поліспаста, тобто
(13)
де η – ККД підйомного механізму, що враховує втрати на тертя в редукторах, барабані, підшипниках, блоках і т.п. Він визначається за кривими 1 – 6, поданих на рис.1, для різних значень номінального ККД (η = const). Номінальне значення ККД (ηн) механізмів крана при їх номінальному навантаженні вибирається за таблицею 3.
Таким чином, номінальний статичний момент при підйомі номінального вантажу (G = Gн) знаходиться відповідно до співвідношення (12) за формулою
(14)
де
– номінальна вантажопідйомність крана,
Н;
ηн – номінальний ККД механізму піднімання.
Таблиця 3
Значення ККД для механізму крана
Тип механізму |
Номінальний ККД ηн при опорах |
|
Механізм піднімання: |
Кочення |
Гойдання |
із циліндричними колесами |
0,8 – 0,85 |
0,7 – 0,8 |
із черв’ячною передачею |
0,65 – 0,7 |
0,65 – 0,7 |
Механізм пересування: |
|
|
із циліндричними колесами |
0,8 – 0,9 |
0,75 – 0,85 |
із черв’ячною передачею |
0,65 – 0,75 |
0,65 – 0,75 |
Рис.1.
Залежності
при
Статичний момент при підйомі порожнього вантажозахватного пристрою розраховують за формулою
(15)
де
– ККД холостого ходу (G = 0), який
визначається за кривою, згідно з
номінальним ККД (див. рис. 1).
У режимах спуску розрізняють силовий спуск і спуск гальмуванням вантажів.
Силовий спуск застосовують для легких вантажів, сила важкості яких не спроможна подолати сили тертя в механізмі. У цьому випадку статичний момент Мс зумовлений дією сили важкості вантажу, що спускається, меншої від моменту тертя в крановому механізмі Мз, і спуск вантажу виконується електродвигуном, увімкненим на спуск (III квадрант).
Спуск гальмуванням використовують при спусканні важких вантажів (Мс > Мтр,); при цьому для запобігання вільному падінню вантажу електродвигун створює гальмівний момент (спуск або в режимі рекуперації, або в режимі _в._анням_ватну_ – IV квадрант), переходячи в генераторний режим і обмежуючи швидкість спуску.
При спуску гальмуванням номінального вантажу
(16)
а момент, що розвивається електродвигуном при силовому спуску вантажу, визначається співвідношенням
(17)
де
. (18)
При силовому спуску порожнього вантажозахватного пристрою момент, що розвивається електродвигуном, з урахуванням співвідношень (17) і (18) розраховується за формулою
(19)
Попередній вибір потужності двигуна механізму піднімання здійснюється методом середньоквадратичного моменту
(20)
де
– тривалість роботи механізму в режимах
піднімання і спускання при відповідних
статичних моментах.
При відсутності точних даних стосовно часу перехідних процесів приймають
.
Тоді вираз (20) матиме вигляд
(21)
Для обліку перехідних процесів в електроприводі при пуску і гальмуванні попередній розрахунок потужності двигуна, кВт, здійснюється з деяким запасом
(22)
де
– коефіцієнт запасу, який враховує
вплив динамічних навантажень;
– задана синхронна
швидкість двигуна, рад/с;
Мср – середньоквадратичний момент, Н·м.
Перерахунок потужності двигуна, кВт, на стандартну тривалість (ПВ) у відсотках проводиться за спрощеною формулою
, (23)
де
– розрахункова потужність двигуна,
відповідна стандартній тривалості
ввімкнення ТВк,
%;
Р – потужність двигуна при розрахунковій (заданій) тривалості ввімкнення ТВ, %.
За розрахунковим значенням потужності Рк і відповідною їй стандартною тривалістю включення ТВк, а також за заданою синхронною швидкістю проводять попередній вибір двигуна за каталогом, при цьому необхідно дотримуватись умови
(24)
де
– номінальна потужність вибраного за
каталогом [5] двигуна, або із [1, дод. 14, 16
с. 17 – 21].
Після вибору двигуна слід уточнити передавальне число редуктора і визначити фактичну швидкість підйому вантажу υпф:
(25)
де
– передаточне число редуктора, розраховане
за формулою (7);
– номінальна кутова
швидкість двигуна, рад/с;
– номінальна швидкість обертання вала двигуна, об/_в..
За потужністю рн,
уточнюваним
передавальним числом
і заданим режимом роботи необхідно
вибрати редуктор, користуючись працею
[1, дод. 13, с. 15 – 17].
Фактична швидкість підйому вантажу
(26)
де
– стандартне передавальне число
вибраного редуктора.
Отримане значення хп.ф. повинно мало відрізнятися від величини заданої швидкості підйому хп (не більше ніж на 15%).
