- •Передмова
- •Мета та завдання дисципліни «Безпека життєдіяльності»
- •Тести Розділ 1. Наукові основи безпеки життєдіяльності
- •Розділ 3. Середовище в системі «людина — життєве середовище»
- •Розділ 4. Забезпечення безпеки
- •Робочі місця для виконання практичних дій
- •Тест Руф'є—Діксона
- •Правильне виконання тесту «Проба Мартіне»
- •Блок ш робоче місце «Визначення стану розумової працездатності людини» Буквений тест за таблицею Анфімова
- •Правильне виконання буквеного теету за таблицею Анфімова
- •Тест «Проба Мартіне»
- •Оцінка виконання тесту «Проба Мартіне»
- •Оцінка інтенсивності уваги:
- •Тепінг-тест
- •Правильне виконання тепінг-тесту
- •Дослідження сили м'язів руки
- •Правильне виконання дослідження сили м’язів руки:
- •Маса тіла, кг / (10 * сила кисті) * 100 %
- •Дослідження статичної м'язової витривалості
- •Правильне виконання дослідження статичної м'язової витрива-
Мета та завдання дисципліни «Безпека життєдіяльності»
На сучасному етапі розвитку цивілізації безпека людини та людства в цілому розглядається як головне питання. Концепція сталого розвитку людства ООН є основою для вирішення низки проблем щодо безпеки людини, зокрема розвитку освіти в даній галузі.
Людина та її здоров'я є найбільшою цінністю нашої держави, яка докладає чимало зусиль для створення умов безпечної життєдіяльності населення України. Один із найважливіших напрямів — належна освіта з проблем безпеки. Це відображено у Концепції освіти з напряму «Безпека життя і діяльності людини» та реалізується через вивчення комплексу дисциплін: валеології, екології, охорони праці, ергономіки, цивільної оборони тощо, чільне місце серед яких посідає безпека життєдіяльності.
Безпека життєдіяльності — наука, що вивчає вплив на людину зовнішніх і внутрішніх факторів у всіх сферах її життєдіяльності.
Об'єктом вивчення БЖД є людина у різних аспектах її діяльності (фізичному, психологічному, духовному, суспільному). Предметом вивчення є вплив на життєдіяльність та здоров'я людини зовнішніх і внутрішніх факторів.
Завданням безпеки життєдіяльності є виявлення умов позитивного та негативного впливу на життєдіяльність та здоров'я людини зовнішніх та внутрішніх факторів, обгрунтування оптимальних умов та принципів життя.
Безпека життєдіяльності використовує досягнення та методи фундаментальних і прикладних наук, зокрема філософії, біології, фізики, хімії, психології, соціології, екології, економіки, менеджменту і тісно пов'язана з практичною діяльністю людини. Тому й при вивченні дисципліни «Безпека життєдіяльності» студентам необхідні
Програмою передбачено 14 тем, об'єднаних у п'ять розділів:
Наукові основи безпеки життєдіяльності.
Людина в системі «людина—життєве середовище».
Середовище в системі «людина—життєве середовище».
Забезпечення безпечної життєдіяльності.
5. Правове забезпечення та управління безпекою життєдіяльності.
Метою курсу є теоретична та практична підготовка майбутніх фахівців із створення безпечних умов діяльності й життя, опанування принципів гармонійного розвитку особистості та сталого розвитку суспільства.
Після вивчення курсу цієї дисципліни студент повинен знати:
основні принципи формування безпечної життєдіяльності людини;
характеристики зовнішніх і внутрішніх негативних факторів;
вплив психофізіологічних особливостей людини на формування її безпеки;
класифікацію та нормування шкідливих і небезпечних факторів, що негативно впливають на здоров'я людини;
методи виявлення шкідливих і небезпечних факторів;
законодавчі акти та нормативні документи з питань безпеки життєдіяльності людини;
основні принципи колективної безпеки;
принципи гармонійного розвитку людини та сталого розвитку людства;
аналізувати та оцінювати небезпечні ситуації;
оцінити середовище перебування стосовно особистої безпеки, безпеки колективу;
самостійно приймати рішення про вжиття термінових заходів у разі виникнення екстремальних ситуацій;
забезпечити особисту безпеку в екстремальних ситуаціях;
розробляти і впроваджувати систему заходів, спрямованих на збереження здоров'я людини та її гармонійний розвиток;
визначити психофізіологічні особливості людини та їхню роль у забезпеченні особистої безпеки;
оцінити негативні фактори середовища перебування та визначити
шляхи усунення їхньої дії на людину;
надати першу долікарську допомогу в екстремальних ситуаціях собі та іншим потерпілим;
визначити вимоги законодавчих актів у межах особистої та колективної відповідальності.
Підсумковий контроль — диференційований залік (залік з оцінкою) або іспит.
