- •Методи макроекономіки, цілі макроекономіки.
- •1. Ріст національного виробництва, забезпечення населення товарами і послугами.
- •Макроекономічні моделі.
- •Ціль і сутність снр.
- •Основні макроекономічні показники в снр.
- •Внп, ввп. Способи розрахунку ввп.
- •Номінальні і реальні макропоказники.
- •11. Індекс споживчих цін. Дефлятор ввп. Індекс Фішера.
- •14. Сукупний попит та сукупна пропозиція.
- •16. Рівноважний реальний об’єм нац. Виробництва.
- •17. Ринок праці. Попит, пропозиція.
- •18. Зайнятість і безробіття.
- •19. Причини безробіття.
- •20. Форми та рівні безробіття. Закон Оукена.
- •21. Гос. Регулирование занятости.
- •22. Поняття та склад грошової маси.
- •23. Характеристика грошового ринку.
- •24. Структура кредитно-банківської системи.
- •25. Поняття, форми, види та наслідки інфляції.
- •26. Взаємозв'язок інфляції і безробіття
- •27. Характеристика споживання, заощадження, інвестування.
- •28. Взаємозв’язок інвестицій і нацю доходу.
- •29. Теорія мультиплікатора
- •30. Обмеженість ринкового механізму і необхідність державного втручання в економіку
- •31. Основні економічні функції держави
- •33. Види фіскальної політики: дискретна і недискретна, стимулююча і стримуюча
- •34. Урядові витрати і сукупний попит.
- •35. Податки та податковий мультиплікатор.
- •37. Поняття фінансової системи.
- •38. Державний бюджет як інструмент фіскальної політики.
- •39. Порядок формування місцевих бюджетів.
- •40. Бюджетний дефіцит і державний борг.
- •41. Ринковий механізм формування доходів населення.
- •43. Споживчий бюджет і споживчий кошик. Споживчий бюджет і споживчий кошик
- •44. Механізм соціального захисту.
- •45. Показники нерівності доходів.
- •46. Сутність зовнішньоекономічної політики.
- •47. Платіжний баланс та валютний курс.
- •49. Економічні цикли і їх структура. Індикатори циклічних коливань
- •50. Поняття і фактори економічного зростання.
- •51. Моделі економічного зростання
22. Поняття та склад грошової маси.
Ринкова економіка для свого нормального розвитку формує специфічний грошовий ринок.
Грошовий ринок – це ринок, на якому в результаті взаємодії попиту на гроші і їх пропозиції встановлюється рівноважна ставка відсотка, що являє собою "ціну" грошей. Грошовий ринок містить у собі інститути, що забезпечують взаємодію попиту і пропозиції грошей.
Для нормального функціонування ринкової економіки, підтримки стабільних темпів її росту, рівня і динаміки цін, зайнятості потрібна певна грошова маса. Вона являє собою сукупність платіжних коштів, що обертаються в країні на даний момент. Грошова маса в обігу являє собою пропозицію грошей.
Правом емісії готівки володіє тільки Центральний банк країни. Водночас система комерційних банків вносить значну частку у формування грошової маси, створюючи так звані кредитні гроші.
У залежності від ступеня ліквідності використовується набір показників, інакше кажучи агрегатів, для виміру грошової маси, що обертається в країні в даний момент. Принцип агрегування полягає в тому, що до існуючої грошової маси додаються наступні суми. Склад і кількість використаних грошових агрегатів розрізняються по країнах.
Для правильного виміру обсягу грошової маси потрібно визначити її структуру. Для цього необхідно розташувати грошові агрегати по мірі їх укрупнення й визначити їхній склад та особливості з погляду виконання грошима тих або інших функцій.
Грошовий агрегат М1 охоплює готівку і внески, кошти з яких можуть бути перераховані як платежі за чеками й електронними переказами. Це рахунки на вимогу, дорожні чеки й інші рахунки, з яких можна виписати чек. Гроші тут виступають як засіб обігу і засобу платежу. В умовах сучасної ринкової економіки більшість операцій обміну проводиться за допомогою М1, і даний агрегат є найбільш поширеним.
Грошовий агрегат М2 містить у собі агрегат М1, а також активи, що не можуть безпосередньо переводитися від однієї особи до іншої, але можуть перетворюватися в засоби платежу. До них належать депозитні рахунки, ощадні вклади на вимогу, термінові вклади і деякі інші активи. У даному випадку мова йде про виконання грошима функції засобу накопичення.
Агрегат М2 активно використовується і при аналізі впливу грошової маси на економіку. Він найбільш адекватно в порівнянні з агрегатом М1 відображає зв'язок грошової маси із швидкістю обігу грошей, реальним обсягом виробництва і зваженим рівнем цін.
Грошовий агрегат М3 включає, крім агрегату М2, значні термінові депозити, угоди про купівлю цінних паперів із подальшим викупом по обумовленій ціні.
Грошовий агрегат L є найбільш укрупненим грошовим агрегатом. До нього входять М3, а також ощадні облігації, казначейські векселі і ряд інших активів.
Дійсними грошима, або грошима у вузькому розумінні слова, у макроекономіці є агрегат М1. Інші агрегати характеризуються як "квазігроші", або "майже гроші".
23. Характеристика грошового ринку.
Елементами механізму функціонування грошового ринку є: попит на гроші, пропозиція грошей, ціна грошей.
Попит на гроші – це бажання економічних суб'єктів мати у своєму розпорядженні певну кількість платіжних коштів, які фірми і населення мають намір тримати у себе у даний момент, а також загальна потреба ринку у коштах.
Розрізняють номінальний і реальний попит на гроші. Номінальний – це попит на певну кількість конкретних грошових знаків. Реальний попит на гроші, або попит на реальні грошові залишки являє собою попит на таку кількість грошей, за яку можна купити певні товари і послуги. Під грошовими залишками розуміють кількість грошей, що є в даний момент часу.
Реальний попит на гроші знаходиться в прямій залежності від реального обсягу національного виробництва, тобто прибутку, й у оберненій – від рівня номінальної процентної ставки. На номінальний попит також впливає рівень цін: чим вищий рівень цін у країні, тим більший номінальний попит на гроші.
i МД1
реальні грошові залишки
Рисунок 7.2 – Крива попиту на гроші
На грошовому ринку рівновага встановлюється в результаті взаємодії попиту на гроші і їх пропозиції. Рівновага на грошовому ринку означає, що кількість грошей, яку економічні агенти хотіли б мати в портфелі своїх активів, дорівнює кількості грошей, запропонованій банківською системою.
Крива пропозиції грошей МS показує кількість запропонованих грошей при кожному значенні ставки відсотка при інших незмінних чинниках, що впливають на обсяг пропозиції грошей. Форма кривої пропозиції грошей залежить від цілей кредитно-грошової політики.
i МS
В
i2
i1 Е
i3
А МД
М2 М1 М3 гроші
Рисунок 7.3 – Рівновага ринку грошей
Зрушення за кривою відбуваються до відповідних законів.
