6.3. Організація дрібнороздрібної торгівлі

Ефективність функціонування дрібнороздрібної торговельної ме- режі значною мірою обумовлюється організацією продажу товарів і об- слуговування покупців. Продаж товарів здійснюється через:

• пункти некапітальної забудови — кіоски, палатки, павільйони для сезонного продажу товарів, торгові автомати;

• засоби пересувної мережі — автомагазини, автокафе, автороз- возки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки), розноски, столики.

Асортиментний перелік продовольчих товарів узгоджується гос- подарюючим суб’єктом з територіальною установою державної санітар- но-епідеміологічної служби.

Торгівля продовольчими та непродовольчими товарами в одному дрібнороздрібному торговельному пункті дозволяється лише за умови, що продовольчі товари фасовані, мають герметичну (непошкоджену) упаковку і при цьому додержується принцип товарного сусідства.

У дрібнороздрібній торговельній мережі забороняється продаж:

• продовольчих товарів, якщо при їх продажу відсутні умови для дотримання санітарних норм і правил, а також для додержання темпера- турних режимів, умов зберігання та продажу цих товарів;

• нефасованих і неупакованих продовольчих товарів з лотків, столиків, корзин та неспеціалізованого транспорту, крім картоплі, овочів, фруктів, плодів, ягід, баштанних культур у період сезонного про- дажу, а також морозива, квітів;

• алкогольних напоїв (крім автомагазинів системи споживчої ко- операції, що здійснюють виїзну торгівлю у сільській місцевості, за наяв- ності марок акцизного збору);

• тютюнових виробів через засоби пересувної мережі за винятком автомагазинів, автокафе, авторозвозок, лавок-автопричепів системи споживчої кооперації, що здійснюють продаж у сільській місцевості);

• тютюнових виробів через стаціонарні пункти, якщо стан приміщень не відповідає вимогам нормативних документів щодо їх зберігання;

• тютюнових виробів без марок акцизного збору;

• алкогольних напоїв і тютюнових виробів працівниками госпо- дарюючого суб'єкта, яким не виповнилося 21 року;

• технічно складних та великогабаритних товарів;

• тканин, взуття, швейних виробів та виробів верхнього трикота- жу, що потребують примірювання;

• дорогоцінних металів, коштовного каміння та виробів з них;

• вогнебезпечних товарів побутової хімії, піротехнічних іграшок, паливно-мастильних матеріалів;

412

• виробів, реалізація яких заборонена законодавчими актами, а також товарів, що не мають супровідних документів (товарно-транс- портна накладна, рахунок-фактура, документи, що засвідчують належну якість та безпеку товарів).

Пункти дрібнороздрібної торговельної мережі повинні мати копії ліцензій на роздрібну торгівлю тютюновими виробами та роздрібну торгівлю алкогольними напоями, завірені підписом відповідної особи та печаткою органу, що їх видав.

Оригінал дозволу на право торгівлі у відведеному місці та копії ліцензій зберігаються у працівника, пред'являються ним на вимогу службових осіб органів державного контролю і нагляду та органів внутрішніх справ.

Режим роботи пунктів дрібнороздрібної торговельної мережі встановлюється суб’єктом підприємницької діяльності за погодженням з місцевими органами державної виконавчої влади з урахуванням місць її розташування, товарної спеціалізації та забезпечення зручностей для покупців у ранкові години, до відкриття магазинів, в обідню перерву та вечірні години, коли магазини зачинені.

Працівники пунктів дрібнороздрібної торговельної мережі, які безпосередньо здійснюють продаж продовольчих товарів, підлягають в установленому порядку обов'язковому систематичному медичному об- стеженню, результати якого заносяться в їхні особисті медичні книжки, що зберігаються на робочих місцях працівників. Особи, які не пройшли своєчасно чергове медичне обстеження, до роботи не допускаються.

Працівники дрібнороздрібної торговельної мережі під час вико- нання своїх обов'язків повинні:

• бути охайно одягнені в формений чи санітарний одяг і головні

убори;

• додержуватися правил особистої гігієни, тримати робоче місце, приміщення та навколишню територію в належному санітарному стані, не палити на робочому місці, бути з покупцями ввічливими;

• мати при собі паспорт, який пред’являється на вимогу службо- вих осіб органів державного контролю і нагляду та правоохоронних ор- ганів.

У кожному стаціонарному пункті дрібнороздрібної торговельної мережі повинні бути санітарні правила та санітарний журнал, а також книга відгуків і пропозицій встановленого зразка, яка надається покуп- цю на першу його вимогу.

До приміщень та обладнання пред’являються такі вимоги:

1. Стаціонарні пункти дрібнороздрібної торговельної мережі, як правило, повинні бути типовими, відповідати вимогам нормативних до- кументів щодо санітарії, охорони праці, техніки безпеки, відповідати ес- тетичним вимогам, архітектурно вписуватись у навколишнє середовище.

413

Рекламно-інформаційне оформлення точки повинно бути типо- вим для даного господарюючого суб’єкта. На видному місці розміщується свідоцтво про державну реєстрацію, інформація про адре- су і номер телефону суб’єкта, якому належить ця точка, прізвище, ім’я та по батькові продавця, а також режим роботи.

2. На кузовах автомагазинів, автокафе, авторозвозок, автопри- чепів, автоцистерн повинен бути нанесений фарбою чіткий напис, що вказує найменування, адресу господарюючого суб’єкта, номер точки пе- ресувної торговельної мережі та номер телефону. На автотранспорт, що перевозить продовольчу сировину та продовольчі товари для дрібно- роздрібної торговельної мережі, повинен бути оформлений санітарний паспорт. У разі здійснення виїзної (виносної) торгівлі на робочому місці продавця встановлюється табличка із зазначенням назви, місця розта- шування і номера телефону господарюючого суб’єкта, що організував торгівлю, а також прізвища, імені та по батькові продавця.

На робочому місці громадянина-підприємця встановлюється таб- личка із зазначенням його адреси, номера свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта та назви органу, що здійснив цю реєстрацію.

3. Застосування в пунктах дрібнороздрібної торговельної мережі електронних контрольно-касових апаратів та товарно-касових книг про- водиться згідно з діючим законодавством.

4. Пункт дрібнороздрібної торговельної мережі повинен бути забезпе- чений відповідним інвентарем та обладнанням, а в разі здійснення продажу продовольчих товарів, що швидко псуються, — холодильним устаткуванням.

5. Засоби вимірювання, що використовуються при продажу то- варів, повинні бути у справному стані, мати чітке державне повірочне та- вро та в установленому порядку періодично перевірятися.

6. Стаціонарні пункти дрібнороздрібної торговельної мережі об- ладнуються електроосвітленням.

Пункти дрібнороздрібної торговельної мережі, які торгують напо- ями на розлив, продовольчими товарами та продукцією громадського харчування без упаковки, повинні бути підключені до водопровідної та каналізаційної мережі, мати обладнання, інвентарь (або посуд одноразо- вого використання), ємкості для збирання відходів.

Працівники пунктів дрібнороздрібної торговельної мережі на то- вари, що одержані для продажу, повинні мати:

• товарно-транспортні накладні, приймальні акти із зазначенням назви, сорту, кількості, ціни та загальної вартості товару;

• копії сертифікатів відповідності;

• копії гігієнічних висновків, завірених печаткою господарюючо- го суб’єкта, від якого одержані ці товари;

• документи, що засвідчують відповідність якості товарів вимо- гам нормативних документів.

Кожна партія продукції громадського харчування, яка ре- алізується в дрібнороздрібній мережі, повинна мати посвідчення про якість із зазначенням найменування підприємства-виготівника, його ад- реси, документації, відповідно до якої вона виготовлена, дати виготов- лення, кінцевого строку реалізації, маси одиниці розфасовки (упаков- ки), а також документ про якість одержаної продукції і ціни за одиницю розфасовки або ваги продукції.

Забороняється приймання та продаж товарів, що надійшли без су- провідних документів, із простроченим терміном реалізації.

Перед початком торгівлі товари, що надійшли до продажу, розпа- ковують і розкладають на прилавках і полицях стаціонарних пунктів дрібнороздрібної торговельної мережі, а також у розвозках і розносках.

Перевіряється справність ваговимірювальних приладів, електрон- них контрольно-касових апаратів та інвентарю.

Зразки товарів, продукції громадського харчування, що є у прода- жу, викладають (виставляють) у стаціонарних пунктах дрібнороздрібної торговельної мережі з урахуванням санітарних правил, умов товарного сусідства. Продукція громадського харчування та продовольчі товари, що не мають упаковки, повинні бути вкриті від пилу прозорою плівкою.

Зразки товарів, що є у продажу, повинні бути виставлені на вид- ному для покупців місці та мати ярлики цін (цінники). Працівники не- суть відповідальність за наявність відповідно оформлених ярликів цін. Вони повинні надавати покупцям необхідну, доступну та достовірну інформацію про товари, що є у продажу, забезпечити покупцям повну можливість відібрати товар, ознайомитись з його особливостями, якістю та правилами користування. Працівники, які здійснюють про- даж товарів, зобов’язані відпускати їх покупцям повною мірою і вагою за готівку.

Покупець має право на вільний вибір товару, перевірку його якості, міри, ваги та ціни. Ваговимірювальні прилади мають знаходи- тись на видному для покупця місці. На вимогу покупця продавець зо- бов'язаний надати йому можливість перевірити вагу відпущеного това- ру, а також ознайомитися з документами, що підтверджують ціну та якість товару.

Забороняється змушувати покупців до придбання будь-яких до- даткових товарів до основної покупки або одержання замість здачі будь- яких товарів.

При продажу продукції громадського харчування повинен засто- совуватись відповідний інвентар (совки, лопатки, щипці). Нефасовані продовольчі товари та продукція громадського харчування передаються покупцю упакованими в папір, поліетиленові кульки харчового призна- чення або в тару покупця, непродовольчі товари — в папір, коробки, поліетиленові кульки, інший пакувальний матеріал.

У разі продажу товару або продукції громадського харчування не- належної якості продавець зобов’язаний замінити їх на якісні або повер- нути покупцю сплачені гроші.

В Україні у розвитку кіоскового бізнесу відбувається ево- люційний процес. Почавши з продажу суто імпульсного товару, асорти- мент кіосків розширюється переважно за рахунок харчових товарів. Особливо це помітно на прикладі створення зони кіоскової концентрації біля станцій метро, на вокзалах. Щоб вижити за таких умов, власники частини кіосків намагаються спеціалізуватися, наприклад, на молочних продуктах або промтоварних. Паралельно використовується принадний ефект мережі.

Результати опитування кіоскових підприємців свідчать про те, що цей бізнес переважно є стартовим майданчиком для розгортання іншої бізнес-справи. Так, деякі з тих, хто накопичив капітал на кіосках, зали- шили цей бізнес і вклали фінансові ресурси у стаціонарну торгівлю. Але на їхнє місце з’являються новачки з одночасною зміною спеціалізації кіосків та асортименту.

Кіосковий бізнес передбачає надання послуги за принципом ’’то- вар тут і зараз’’. Йдеться про те, що товари купують у кіосках під впли- вом імпульсного попиту й одразу ж споживаються (пиво, напої, гумки, морозиво, цукерки, шоколад, сигарети, соки в малих пакетах, чипси, горішки, печиво, вафлі).

У Західній Європі асортимент кіосків здебільшого розрахований на туристів для продажу сувенірів, і тільки потім — на місцевих жителів. Попит на послугу "тут і зараз" задовольняється мінімаркетами.

В Україні кіоски призначені не для туристів, а для населення да- ного містечка, мікрорайону. У великих містах кіоски здебільшого можна побачити біля зупинок транспорту. Кожен кіоск, що належить до ме- режі, має свою збутову політику. Власник, як правило, пристосовує асортимент конкретного кіоска під попит, що складається. Дані аналізу здійснених покупок та залишків товарів слугують базою для формуван- ня прийнятної для конкретної точки асортименту. При цьому ціни за кожною товарною позицією можуть відрізнятися, але вони вищі, ніж на базарах на аналогічну продукцію.

З метою своєчасної підготовки об’єктів торгівлі до якісного торго- вельного обслуговування міським та районним державним адмі- ністраціям слід:

• розробляти та затверджувати завдання із розгортання мережі дрібнороздрібної торгівлі безалкогольними, прохолоджувальни- ми напоями, квасом, морозивом, плодоовочевими товарами у весняно-літній період;

• забезпечити видачу дозволів на встановлення та роботу торго- вих точок;

416

\

• на період масового дозрівання та завезення плодоовочевої про- дукції визначити необхідну кількість і організувати у цей період тимчасові майданчики, на яких можна розгорнути масову торгівлю овочами, фруктами, ягодами, іншими продовольчими товарами повсякденного попиту (крупи, цукор, олія, макаронні вироби), що завозяться з кооперативів, фермерських госпо- дарств та приватними особами з регіонів України;

• переглянути схеми розміщення підприємств сезонної торгівлі у єдиному торговому комплексі, естетичних, архітектурних та містобудівельних параметрів, з обов'язковим врахуванням санітарних вимог до мережі об’єктів торгівлі, визначенням їх кількості, спеціалізації, переліком послуг та конкретних заходів для підготовки мережі до роботи;

• забезпечити належну організацію торговельного обслуговуван- ня у місцях курортного відпочинку населення, пляжній зоні, особливу увагу звернути на торгівлю в суботні та недільні дні.

417