6.4. Лоточна торгівля

Лоточна торгівля дозволяє представити певні товари для виклад- ки і продажу у спеціальному обладнанні, здебільшого має виносний ха- рактер (поза магазина).

Плодоовочевий лоток

Лоточна торгівля плодоовочевої продукції — бізнес досить роз- повсюджений. Овочами та фруктами можна торгувати повсюди і щоден- но: у невеликих селищах міського типу, у великих містах, влітку і взим- ку. Витрати на відкриття та утримання однієї торговельної точки у вели- кому місті — 300-350 дол. Період окупності — 1-1,5 місяця. У невеликих населенних пунктах витрати і доходи будуть нижчі. У Києві денна ви- ручка вуличного плодоовочевого лотка з 8-12-ма асортиментними по- зиціями коливається від 350 до 450 грн.

Досвід столичних підприємців показує, що зразу витрачатись на лоточну мережу ризиковано. Розпочати бізнес бажано з одного лотка. Це дає можливість зняти поточні проблеми, накопичити досвід з тим, щоб у майбутньому грамотно керувати обраним бізнесом.

Сьогодні на міських вулицях і ринках переважають лотки, власниками яких є індивідуальні підприємці як фізичні особи. Для них лоточна торгівля плодоовочевою продукцією — це засіб зароб- лення грошей. Щоб відкрити лоток на вулиці, необхідно укласти з районною адміністрацією договір на оренду торговельного місця та отримати дозвіл на торгівлю. Від санепідемстанції потрібно отрима- ти позитивне рішення на представлений асортиментний перелік для лотка.

Відповідно до Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” овочами, картоплею, фруктами, ягодами вітчизняного виробництва можна торгувати без торгового патенту. На імпортні фрукти треба придбати патент. Одним із способів мінімізува- ти податки — використовувати єдиний податок. Розмір ставки єдиного податку встановлюється місцевою владою. Для відкриття лотка на про- дуктовому ринку необхідно укласти договір на оренду торговельного місця з адміністрацією ринку. З місцевою санепідемстанцією необхідно узгодити перелік продуктів харчування. Підприємець-торговець на ринку може використовувати ваги, що надаються в оренду адміністрацією ринку.

Дослідження показало, що початкові вкладення та експлуатаційні витрати для лотків на вулиці і лотків на продуктовому ринку розрізня- ються (табл. 6.2).

Витрати	Для лотка на вулиці, %	Для лотка на ринку, %
1	2	3
Одноразові витрати: Реєстрація, дозволи	27	37
Обладнання торгового місця	55	37
Інші витрати	18	26
Разом	100	100
Щомісячні витрати: За оренду місця	7	30
Дозвіл на торгівлю	16	14
Оплата на наймання продавця	24	20
Єдиний (фіксований) податок	48	31
Інші витрати	5	5
Разом	100	100
Щоденні витрати: Закупівля товару	90	92
Платежі (ваги, ринковий збір, оренда)	2	6
Доставка товару	4	-
Зарплата продавця	4	2
Разом	100	100

Закупівля овочів та фруктів відбувається в основному на оптових базах, які знаходяться неподалік від основних місць роздрібної торгівлі. Загальна середня маса закупівель продуктів на день — не менше 100 кг. Однак для стабільної роботи торговельної точки необхідно закуповува- ти товар із запасом на 1-2 дня. Отже, маса закупівель зростає. Якщо не- . має автомобіля, можна домовитись з перевізниками.

Можлива поставка товару під реалізацію, що вигідно для підприємця. Протягом дня власник мережі лотків обов’язково відсте- жує, що і як продається, чи потрібно додатково підвести або, навпаки, оперативно "перекинути" товар з однієї точки на іншу.

Деякі підприємці закуповують товар на оптових продовольчих ринках або віддають перевагу купівлі овочів та фруктів з машин, які прибувають з різних міст, сільських районів.

Щоб зменшити транспортні витрати, підприємець знаходить декілька зацікавлених осіб з тим, щоб найняти одну автомашину для до- ставки товарів, і вартість перевезень розділяють на усіх. Позитивна сто- 27*

Найменування товарів	Середній обе реалізації п	яг щоденної зодукції, кг
	Лоток на вулиці	Лоток на ринку
Огірки	10-15	25-30
Помідори	15-20	25-30
Капуста	10-15	15-20
Капуста кольорова	5-10	10-15
Картопля	10	15
Кабачки	5	10
Морква	1-3	5
Буряк	1-2	3-5
Перець	5	9-10
Часник	ДО 1	ДО 1
Банани	10-15	20
Лимони	2-3	5
Апельсини	до 5	5-10
Ягоди по сезону	до 20	25-30
Усього	100-130	175-200

* За даними опитування київських торговців

У вихідні і передсвяткові дні товарооборот лотка збільшується у 2-4 рази порівняно з буднями. Такий товар, як помідори, огірки, цибулю, капусту слід закуповувати заздалегідь з 1-2 — денним запасом. Ягоди — товар, який швидко псується, тому його краще закуповувати в мінімаль- ному обсязі, щоб гарантовано продати.

420

Бажано, щоб асортимент був стабільний,оскільки покупці звика- ють до місця покупки,і до продавця. Необхідним елементом сервісу є упаковка — поліетиленові кульки малих і великих розмірів.

Для лотка, з якого торгуватимуть на вулицях міста, необхідно придбати торговельну палатку. Мати стіл, ваги, калькулятор, цінники на кожен вид товару. Після закінчення робочого дня обладнання бажано далеко не відвозити, а домовитись про його зберігання у найближчих приміщеннях на договірних засадах.

Власник намагається найняти продавця, що має досвід роботи на лотку з вагами. Адже роботу свою він уже знає, у товарі орієнтується, вміє обслуговувати споживачів. Головне — продавець повинен бути відповідальним, охайним, тактовним з покупцем. Нерідко лоточний бізнес має сімейний характер.

На робочому місці продавця лотка потрібно мати:

• свідоцтво про сплату єдиного податку (для підприємця);

• довідку про трудові відносини фізичної особи з платником єди- ного податку (для найнятих працівників);

• документ, що засвідчує особистість продавця;

• копії торгового патента (для торгівлі імпортними фруктами) і дозволу на торгівлю;

• сертифікати якості на продукцію, що реалізується. Вони повинні видаватись оптовиками при закупівлі товару.

Власник-підприємець може сплачувати продавцю щоденно став- ку 10-15 грн. або обумовлену ставку плюс відсоток від реалізації (до 5%). З метою активізації торгівлі продавець намагається запропонувати по- тенційному покупцю товар на вибір, порадити, що краще, надати рецепт приготування страви, тим самим привабити до себе покупців. Таким чи- ном, відбувається формування своєї клієнтури, підвищується ефек- тивність роботи торговельної точки.

На вуличному лотку середня торгова націнка на овочі — 45-60%. На банани та цитрусові — до 20%. На ягоди націнка також не перевищує 20%. Якщо якісні характеристики погіршуються, то продажну ціну знижують до закупівельної, аби не було збитків. На лотках, розміщених на базарах, націнки нижчі. Це досягається за рахунок більшого обсягу товарообороту.

Фактори ризику:

1. Якщо торговельна точка розміщена невдало і виручка мала, то власнику потрібно провести передислокацію.

2. Наявність конкурентів. На практиці конкуренти можуть вико- ристовувати такі прийоми: зниження цін на продукцію, "наведення" пе- ревірок контролюючих органів, психологічна атака.

3. Втрати при кожному зважуванні товару. Досвідчені власники лотків рекомендують особисто зважувати товар при закупівлі та зда- ванні продавцю на лоток.

421

4. Псування товару. Товар,який швидко псується бажано виклада- ти на видне місце та закуповувати у мінімальному обсязі.

5. Дрібні крадіжки.

Для зменшення ступеня ризику продавець повинен постійно сте- жити за своїми товарами на лотку. Товар, викладений ближче до покуп- ця, може бути закритий сіткою, хоча це створює певні незручності.

Лоток з морозивом

З квітня по листопад на вулицях населених пунктів України "ви- кочується", за підрахунками оптових компаній, близько 15 тис. лотків з морозивом. Ще п’ять років тому їх було вдвічі менше, а роздрібні націнки у торговців морозивом доходили до 100%. Нині конкуренція на такій привабливій ринковій ніші загострилась, і торгові націнки змен- шились. Оптові компанії намагаються підтримувати роздрібного торгов- ця за рахунок надання обладнання в оренду, товарного кредиту, відстрочки платежу, забезпечення транспортної доставки морозива на лоток.

Для відкриття лотка з морозивом потрібно укласти з райдер- жадміністрацією договір на оренду торговельного місця і отримати дозвіл на торгівлю. Треба також отримати згоду з боку пожежної інспекції та архітектурного відділу району. Основні вимоги пожежників: електропроводка морозильного ларя та його підключення повинні бути пожежнобезпечними. Архітектори з’ясовують: чи "вписується" лоток в образ міста і можуть не дозволити його розміщення поблизу історичної пам’ятки.

Згідно із Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” для продажу морозива торговий патент не потрібен. Дозвіл на торгівлю можна отримати за наявності санітарної книжки.

Розпочати бізнес доцільно не з покупки рундука, а з його оренди. Сьогодні більшість оптових компаній, що реалізують морозиво, надають таку послугу для роздрібних торговців. Плата за оренду морозильного рундука для кожного конкретного торговця встановлюється індивіду- ально. Це плата може бути мала. Але у такому випадку оптова компанія висуває вимогу: торгувати з їхнього рундука виключно товаром, що до- ставляється даним оптовиком. Хоча може бути й інший варіант: підприємець за власні кошти купує морозильний рундук. Ставши влас- ником, він отримує свободу дій при виборі асортименту як у різних оп- тових фірм, так і в найближчого виробника, з суттєвою знижкою. Авто- матично він зможе збільшити торгові націнки.

Торговці віддають перевагу покупки морозильного рундука вітринного типу (з прозорим накриттям ) обсягом 300-350 л. Його ціна

• приблизно 350-450 дол. При покупки холодильного обладнання

422

вітринного типу бажано придбати іце й 3-4 корзинки з тим, щоб мати можливість розкладати морозиво за видами.

Лоток з морозивом може бути розміщений: на транспортних зу- пинках, на ринках, у центрі міста, на вокзалах, у зонах відпочинку. Але у цих традиційно привабливих для торгівлі місцях власник матиме бага- то конкурентів. Тому альтернативою можуть стати такі місця: біля мага- зину, кафе, ресторану, підприємства побутового обслуговування, готе- лю, кінотеатру.

При цьому слід враховувати, яким чином буде здійснюватись до- ставка продукції і підключення до джерела електроенергії. Так, якщо пе- редбачається самостійна закупівля морозива та організація його достав- ки, то бажано розміщувати точку ближче до холодокомбінату з метою скорочення транспортних витрат. Якщо ж доставку товару буде здійснювати оптова компанія, то відстань до холодокомбінату врахову- вати вже не потрібно: вартість доставки входить у ціну продукції.

Бажано з морозильним рундуком "прив’язатись" до будь-якої громадської будівлі. Якщо, наприклад, це магазин, то слід налагодити ділові відносини між керівництвом і власником лотка. Для чого це потрібно? По-перше, треба морозильний рундук підключити до елек- троенергії. По-друге, мати місце для зберігання морозильного рунду- ка з товаром та інвентарем після закінчення робочого дня. За невели- ку плату можна домовитися з керівником магазину. Адже у роздрібно- го торговельного підприємства достатні площі, є стаціонарні холо- дильні камери.

Оператори лоточного бізнесу рекомендують формувати таку структуру асортименту на сезон: морозиво з вафельним стаканчиком — 40-50% в обсязі закупівель; морозиво в шоколадній глазурі — 25-30%, брикет — 15-20%, з фруктовим та ягідними наповнювачами — 10%. Слід намагатись, щоб асортимент налічував не менше 10-20 видів морозива.

Почавши бізнес з одного лотка, власник здатний впоратися з ним самостійно, одночасно виконуючи функції продавця. Якщо ж справа розширюється (створюється два або більше лотків), то потрібно найня- ти продавців. Продавець може отримувати або відсоток від виручки (5- 10%), або фіксовану ставку. Торговельні націнки можуть становити від 25 до 80%. Це залежить від ступеня привабливості місця, джерела поста- чання морозива (від оптовика або від виробника), доставки (самостійна або транспортом постачальника). У великому місті місячний обсяг ре- алізації лотка може досягати 7-8 тис. грн. Чистий прибуток становить 1- 1,5 тис. грн. У провінціальних містечках виручка нижча.

Фактори ризику:

1. Неподалік від лотка може опинитись конкурент. Тактичні дії: залучати покупців асортиментом, який буде відрізнятись від "сусідньо- го" лотка-конкурента, або встановити нижчі ціни.

423

Вид платежу	Частка витрат, %
Початкова закупівля товару Домовленість з адміністрацією ринку,	55
отримання місця Оформлення дозволу на торгівлю та	14
узгодження з санепідемстанцією	3
Облаштування торговельної точки	28
Усього	100