Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Temi_8-10_i_12.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆
  1. Міжнародні стандарти регулювання ринку фінансових послуг.

Залежно від особливостей функціонування національної фінансової системи, обумовлених специфікою законодавства, рівнем економічного розвитку та регулювання економіки, виділяють три моделі наглядових систем:

   1. Секторну, яка ґрунтується на чіткому розподілі завдань і функцій наглядових органів (регуляторів) за діяльністю окремих секторів — банківського, страхового та фондового (Болгарія, Греція, Іспанія, Кіпр, Литва, Румунія, Словенія).

   2. Модель за завданнями, відповідно до якої обов'язки наглядових органів розподілено на основі завдань і функцій нагляду: на пруденційний нагляд за діяльністю фінансових посередників і на регулювання бізнесу у фінансовій сфері з метою забезпечення його прозорості (Італія, Нідерланди, Португалія, Франція).

   3.Модель єдиного нагляду, за умови використання якої відбувається концентрація всіх наглядових функцій в єдиному наглядовому органі.

   Розглядаючи моделі регулювання та нагляду за діяльністю фінансового сектору, слід враховувати низку умов, які повинна задовольняти ефективна регулююча структура. Серед них можна виділити такі:

   1) чіткі цілі діяльності та функції; 2) незалежність і підзвітність регулятора; 3) достатність ресурсної бази для ефективного виконання регулюючих функцій; 4) відповідне (гармонійне) законодавче середовище і достатність повноважень для застосування санкцій; 5) можливість кількісної та якісної оцінки ефективності регулювання. [9, с.240,243]

   Відповідно до Закону України від 12 липня 2001 р. «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг покладається на Національний банк України, Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку і Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг. Окрім того, контроль за діяльністю учасників ринків фінансових послуг здійснює Антимонопольний комітет України щодо запобігання монополізації ринків, зловживання монопольним становищем, обмеження конкуренції, здійснення контролю за концентрацією суб'єктів ринків та сприяння розвитку добросовісної конкуренції. [4]

   Аналізуючи сучасний досвід країн Європи, можна констатувати перевагу ідеї централізації функції управління ринком фінансових послуг у єдиній структурі. Європейський фінансовий форум у м. Ґетеборзі (Швеція) закріпив основні пріоритети розвитку системи державного регулювання ринків фінансових послуг, а саме: 1) зміцнення пруденційного механізму; 2) усунення ризиків, пов'язаних з системно значущими установами; 3) створення структури для пруденційного нагляду. Макропруденційний нагляд буде ключовим завданням для Європейської Ради із Системних Ризиків, яка створена за пропозицією робочої групи під головуванням Жака де Ларосьера. Користь від цієї Ради буде у взаємоповязанні між собою макроекономічного становища, структурних змін та ключової вразливості фінансових установ. Це дозволить визначити загальносистемні ризики на користь регулювання і нагляду в інтересах здійснення регулятивної та наглядової політики.[8, с.28]

   Можна погодитись із думкою багатьох науковців і практиків щодо створення в Україні окремої незалежної державної фінансової установи з повноваженнями проведення фінансового нагляду та регулювання на консолідованій основі із назвою «Державна інспекція фінансового нагляду», яка б володіла повною незалежністю (інституційною, функціональною, особистою, фінансовою тощо) та сприяла розвитку та підвищенню стабільності та ліквідності фінансових ринків завдяки більш скоординованим управлінським заходам. [9, c.244]

   Об'єднання наглядових органів буде мати такі позитивні риси: 1) забезпечить схожість методик оцінки стану фінансових посередників; 2) надасть змогу комплексно дослідити тенденції розвитку фінансового сектора, його ризики.

   На довгострокову перспективу в умовах загострення кризових процесів на світових фінансових ринках, а також враховуючи необхідність збереження ліквідності національних фінансової і банківської систем на рівні, здатному забезпечити конкурентоспроможність національної економіки України, держава як регулятор і кредитор останньої інстанції має оптимізувати свою діяльність за такими пріоритетними напрямами модернізації сфери фінансових послуг:

   - впровадження механізмів «інтегрованого нагляду» та уніфікація вимог і стандартів фінансової діяльності з метою гармонізації системи управління інститутами сфери фінансових послуг з міжнародними стандартами;

   - впровадження систем ризик-орієнтованого нагляду на засадах індивідуального підходу до оцінки ризиків окремих учасників ринку або їхніх активів;

   - вдосконалення систем фінансового моніторингу та розкриття інформації фінансових установ для їх клієнтів, а також вдосконалення системи розкриття інформації державних контролюючих установ для всіх учасників фінансового ринку;

   - забезпечення високого ступеня інституційної спроможності регулюючих органів та ін.

   Аналіз сучасного стану систем державного регулювання ринків фінансових послуг дозволяє стверджувати про тенденцію до централізації органів державного регулювання з передачею їх функції єдиному мегарегулятору. З метою подолання даних недоліків пропонується запровадити систему економічного прогнозування на основі кон'юнктури фінансового ринку та створити єдиний мегарегулятор фінансового ринку на основі Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку і Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, який функціонуватиме відповідно до набутого зарубіжного досвіду у цій сфері і дасть змогу усунути розбіжності та протиріччя, які нині існують у системі органів державного регулювання ринку фінансових послуг

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]